Нарахування лікарняних працівникам, які працюють на підприємстві менше 6 місяців

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Право на матеріальне забезпечення застрахованих осіб, що мають страховий стаж менше шести місяців

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», однак з певними обмеженнями та особливостями та в таких розмірах:

  • допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
  • допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, а за період починаючи із 6 робочого дня — за рахунок фонду соцстрахування.

Страхові виплати здійснюються на підставі:

  • копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи;

лікарняні нараховуються виключно на підставі листка непрацездатності. Якщо людина подає його за основним місцем роботи — це має бути обов’язково оригінал, якщо по місту роботи, де вона працює сумісником — копія завірена підписом керівника та бажано печаткою основного місяця роботи. Якщо людина втратила ЛН, то вона може взяти дублікат, який має бути оплачений в основному порядку (такий дублікат видадуть, якщо у працівника на руках буде довідка з місця роботи, про те, що виплата допомоги з тимчасової непрацездатності не здійснювалася.

  • довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).

Порядок розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності

  • Якщо людина відпрацювала менше 6 місяців перед місяцем настання страхового випадку, то до розрахунку беруть наявні повні календарні місяці (з першого до першого числа). Наприклад робітника прийняли на роботу в березні, а захворів він у травні. Отже до розрахунку візьмуть єдиний повний календарний місяць — квітень.

Якщо людину прийняли на роботу у перший робочий день місяця то його беруть у розрахунок, якщо на другий робочий день і пізніше — до розрахунку його не беруть.

  • У разі перебування застрахованої особи у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266). Наприклад працівника прийняли на роботу 03 вересня, а захворів він 15 жовтня. в такому випадку у працівника немає жодного повного календарного місяця (з 1-го до 1-го числа) перебування у трудових відносинах, тож до розрахунку буде враховано весь фактичний час перебування працівника у трудових відносинах з останнім роботодавцем до дня настання хвороби, а саме з 03 вересня по 14 жовтня.
  • Якщо в розрахунковий період попадає місяць в якому немає жодного фактично відпрацьованого дня (наприклад у зв’язку з декретною відпусткою, або людина була на лікарняному) то такий місяць не беруть до уваги.

У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Враховуючи рекомендації Мінсоцполітики, викладені в листі від 13 листопада 2015 року №646/18/99-15 допомогу по тимчасовій непрацездатності потрібно розраховувати в такій послідовності:

  1. розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат;

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

  1. розраховується сума денної виплати ( середньоденна заробітна плата множиться на відсоток страхового стажу);
  2. порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованою з мінімальної заробітної плати, що станом на 01.01.2021 становить 6000, 00 грн : 30,44 = 197,11 (ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік");
  3. якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, ця сума помножується на кількість днів, що підлягають оплаті;
  4. якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума допомоги розраховується виходячи з мінімальної виплати без додаткового урахування відсотка страхового стажу.

Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності

Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

  • у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
  • у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
  • за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
  • за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
  • у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
  • за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Нарахування_лікарняних_працівникам,_які_працюють_на_підприємстві_менше_6_місяців&oldid=25771