Накладення меж земельних ділянок, шляхи вирішення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(редагування у зв'язку зі змінами в поточному законодавстві)
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* ·[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин]"
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин]"


== Проблеми та шляхи її вирішення ==
== Проблеми та шляхи її вирішення ==
'''Накладення земельних ділянок''' – коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.<br />
'''Накладення земельних ділянок''' – коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.


'''Межові спори''' – спори з приводу меж земельної ділянки, невірного місцезнаходження, накладень земельних ділянок одна на одну, помилок в площі тощо.<br />
'''Межові спори''' – спори з приводу меж земельної ділянки, невірного місцезнаходження, накладень земельних ділянок одна на одну, помилок в площі тощо.


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 Пункт 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"] установлює однією з підстав для відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов'язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або будинок чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 Пункт 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"] установлює однією з підстав для відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов'язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або будинок чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.


'''Варіанти вирішення проблеми:'''<br />
'''Варіанти вирішення проблеми:'''


* переоформити право власності на земельну ділянку меншого розміру чи іншої конфігурації;
* переоформити право власності на земельну ділянку меншого розміру чи іншої конфігурації;
* звернутися до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, якщо йдеться про наступні помилки: допущені з технічних причин (описки); допущені у документаціях із землеустрою; через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів;  
* звернутися до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, якщо йдеться про наступні помилки: допущені з технічних причин (описки); допущені у документаціях із землеустрою; через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів;  
* вимагати в судовому порядку визнання права на земельну ділянку в розмірах, зазначених у документах, що посвідчують право власності на землю, та відповідно до плану такої ділянки, який міститься у державному акті на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.<br />
* вимагати в судовому порядку визнання права на земельну ділянку в розмірах, зазначених у документах, що посвідчують право власності на землю, та відповідно до плану такої ділянки, який міститься у державному акті на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Рядок 26: Рядок 26:
== Вирішення земельних спорів шляхом звернення до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ==
== Вирішення земельних спорів шляхом звернення до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ==


Вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також '''органи місцевого самоврядування (щодо земельних ділянок в межах населених пунктів) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів).'''<br />
Вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також '''органи місцевого самоврядування (щодо земельних ділянок в межах населених пунктів) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів).'''


'''Органи місцевого самоврядування''' вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.<br />
'''Органи місцевого самоврядування''' вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
'''Центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.<br />
 
'''Центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.


== Виправлення технічних помилок щодо кадастрових номерів та перетинів у відомостях Державного земельного кадастру  ==
== Виправлення технічних помилок щодо кадастрових номерів та перетинів у відомостях Державного земельного кадастру  ==
Якщо неможливість внесення даних про земельну ділянку і присвоєння кадастрового номеру викликана суто технічними причинами (в цих ситуаціях зачастую між сусідами земельних ділянок відсутній спір про право), а саме це викликано зокрема наступними причинами: технічні помилки (описки); помилки, допущені у документаціях із землеустрою; помилки через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів, то зацікавлена у виправленні помилки особа звертається з відповідною заявою до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, у складі якого працюють державні кадастрові реєстратори. Форми заяв в залежності від вида помилки наведені в додатках до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 р.  
Якщо неможливість внесення даних про земельну ділянку і присвоєння кадастрового номеру викликана суто технічними причинами (в цих ситуаціях за частую між сусідами земельних ділянок відсутній спір про право), а саме це викликано, зокрема наступними причинами: технічні помилки (описки); помилки, допущені у документаціях із землеустрою; помилки через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів, то зацікавлена у виправленні помилки особа звертається з відповідною заявою до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, у складі якого працюють державні кадастрові реєстратори. Форми заяв в залежності від вида помилки наведені в додатках до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 17 жовтня 2012 року № 1051] (далі - Порядок).  


Детально підстави і алгоритми виправлення помилок державними кадастровими реєстраторами наведений в розділі “Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру” (п.п. 138 - 161) Порядку, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 р.
Детально підстави і алгоритми виправлення помилок державними кадастровими реєстраторами наведений в розділі “Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру” (пункти 138 - 161) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n3 Порядку].


== Вирішення земельних спорів в судовому порядку ==
== Вирішення земельних спорів в судовому порядку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4761 ст. 124 Конституції України] правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4761 ст. 124 Конституції України] правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.


Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.<br />
Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.


'''В порядку адміністративного судочинства''' розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 17 КАС України]).<br />
'''В порядку адміністративного судочинства''' розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 17 КАС України]).


[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13 Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р. №8] визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Таким чином, <u>подавати позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування на основі якого було видано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, необхідно в порядку адміністративного судочинства</u>.  
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13 Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р. №8] визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Таким чином, <u>подавати позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування на основі якого було видано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, необхідно в порядку адміністративного судочинства</u>.  
Рядок 55: Рядок 56:
Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»].
Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»].


Наприклад, ті спори, що виникають у зв’язку з накладенням меж земельних ділянок, розглядаються в порядку цивільного судочинства, коли в якості відповідачів залучаються як відповідна місцева рада, так і власник земельної ділянки, межі якої накладаються з межами позивача. <br>
Наприклад, ті спори, що виникають у зв’язку з накладенням меж земельних ділянок, розглядаються в порядку цивільного судочинства, коли в якості відповідачів залучаються як відповідна місцева рада, так і власник земельної ділянки, межі якої накладаються з межами позивача.  


'''В порядку господарського судочинства''' розглядаються справи за зверненнями підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних),  громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта  підприємницької  діяльності,  за захистом своїх  порушених  або оспорюваних прав і охоронюваних  законом  інтересів, а  також  для  вжиття передбачених ГПК України заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими  актами  України,  до господарського  суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами  підприємницької діяльності ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ст. 1 Господарського процесуального кодексу  України]).<br />
'''В порядку господарського судочинства''' розглядаються справи за зверненнями підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних),  громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта  підприємницької  діяльності,  за захистом своїх  порушених  або оспорюваних прав і охоронюваних  законом  інтересів, а  також  для  вжиття передбачених ГПК України заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими  актами  України,  до господарського  суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами  підприємницької діяльності ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 ст. 1 Господарського процесуального кодексу  України]).<br />

Версія за 10:26, 11 грудня 2020

Нормативна база

Проблеми та шляхи її вирішення

Накладення земельних ділянок – коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.

Межові спори – спори з приводу меж земельної ділянки, невірного місцезнаходження, накладень земельних ділянок одна на одну, помилок в площі тощо.

Пункт 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" установлює однією з підстав для відмови в проведенні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, що підлягає реєстрації, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому власник не зможе одержати кадастровий номер, який є обов'язковим у разі відчуження земельної ділянки. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно розпоряджатися своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку або будинок чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці.

Варіанти вирішення проблеми:

  • переоформити право власності на земельну ділянку меншого розміру чи іншої конфігурації;
  • звернутися до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, якщо йдеться про наступні помилки: допущені з технічних причин (описки); допущені у документаціях із землеустрою; через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів;
  • вимагати в судовому порядку визнання права на земельну ділянку в розмірах, зазначених у документах, що посвідчують право власності на землю, та відповідно до плану такої ділянки, який міститься у державному акті на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Вирішення земельних спорів шляхом звернення до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування

Вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також органи місцевого самоврядування (щодо земельних ділянок в межах населених пунктів) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів).

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Виправлення технічних помилок щодо кадастрових номерів та перетинів у відомостях Державного земельного кадастру

Якщо неможливість внесення даних про земельну ділянку і присвоєння кадастрового номеру викликана суто технічними причинами (в цих ситуаціях за частую між сусідами земельних ділянок відсутній спір про право), а саме це викликано, зокрема наступними причинами: технічні помилки (описки); помилки, допущені у документаціях із землеустрою; помилки через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів, то зацікавлена у виправленні помилки особа звертається з відповідною заявою до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, у складі якого працюють державні кадастрові реєстратори. Форми заяв в залежності від вида помилки наведені в додатках до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок).

Детально підстави і алгоритми виправлення помилок державними кадастровими реєстраторами наведений в розділі “Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру” (пункти 138 - 161) Порядку.

Вирішення земельних спорів в судовому порядку

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.

В порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (ст. 17 КАС України).

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р. №8 визначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Таким чином, подавати позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування на основі якого було видано документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, необхідно в порядку адміністративного судочинства.

Але при зверненні до суду особа може не отримати захисту в разі пропуску строку на звернення. Оскільки Кодекс адміністративного судочинства України встановлює загальний строк звернення до суду в порядку адміністративного судочинства – шість місяців. Водночас власник земельної ділянки, межі якої накладаються з іншою, найчастіше дізнається про порушення свого права як власника через значний час після винесення відповідного рішення органу місцевого самоврядування. До вказаного моменту, коли особа дізнається про порушення, може минути більше шести місяців від дати, коли той таки позивач погодив сусіду межі проставленням свого підпису. І суд може розглядати факт погодження як момент, відколи особа мала б помітити порушення своїх прав і з ним пов’язувати перебіг строку позовної давності.

Тому, у випадку пропуску строків звернення, особа до позову має додавати і відповідне клопотання про поновлення строку, пропущеного з поважних причин, та наводити аргументи, чому вказані причини є поважними. Наприклад, Ялтинський міський суд у своїй ухвалі за позовом Особи 1 до Ялтинської міської ради відновив пропущений строк на звернення до суду за тих підстав, що про накладення земельних ділянок позивачу стало відомо після проведення експертизи земельної ділянки в листопаді 2011 року, у зв’язку з чим своєчасно оскаржити рішення він не міг.

В порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Вид судочинства, за правилами якого здійснюється розгляд справ, які стосуються випадків накладення меж земельних ділянок, залежить від того, кого позивач вказує у своїй позовній заяві відповідачем та які пред’являє вимоги.

Особливості розгляду судами загальної юрисдикції цивільних справ у сфері земельних відносин розглядаються у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Наприклад, ті спори, що виникають у зв’язку з накладенням меж земельних ділянок, розглядаються в порядку цивільного судочинства, коли в якості відповідачів залучаються як відповідна місцева рада, так і власник земельної ділянки, межі якої накладаються з межами позивача.

В порядку господарського судочинства розглядаються справи за зверненнями підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (ст. 1 Господарського процесуального кодексу України).
Особливості вирішення господарськими судами спорів у сфері земельних відносин відображені в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».