Відмінності між версіями «Надання земельної ділянки для городництва»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: '''Нормативна база: 1. Земельний кодекс України; 2. Цивільний кодекс України; 3. Закон Украї...)
 
(Не показані 13 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Нормативна база:
 
1. Земельний кодекс України;
== Нормативна база: ==
2. Цивільний кодекс України;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
3. Закон України «Про оренду землі».
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]
'''Загальні поняття'''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
Враховуючи те, що законодавством України не визначено поняття «городництво», на практиці фактично під городництвом розуміють вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції (овочевих культур), не пов'язаної з вирощуванням багаторічних плодових насаджень, сінокосінням та випасанням худоби.
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
Згідно ст. 36 ЗК земельні ділянки для городництва можуть надаватись в оренду тільки за рахунок земель комунальної чи державної власності.
 
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
== Загальна інформація ==
За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим. Зокрема, земельні ділянки для городництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення. До земель сільськогосподарського призначення належать:
Враховуючи те, що законодавством України не визначено поняття '''«городництво»''', на практиці фактично під городництвом розуміють вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції (овочевих культур), не пов’язаної з вирощуванням багаторічних плодових насаджень, сінокосінням та випасанням худоби.  
сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
 
несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим. Зокрема, земельні ділянки для городництва належать до '''категорії земель сільськогосподарського призначення.'''
На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель не допускається. На цих ділянках можуть зводитися тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди земельної ділянки побудовані тимчасові споруди зносяться їх власниками за їхній рахунок.
 
Щодо максимальної площі, яку може передати місцева рада для городництва в оренду, то на даний час чинним земельним законодавством не визначена така гранична площа.
Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 стаття 22 Земельного кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
'''Хто має право отримати землі для городництва?'''
 
Згідно чинного земельного законодавства громадянам України або їх об’єднанням із земель комунальної або державної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.
До земель сільськогосподарського призначення належать:
'''Процедура отримання'''
 
    Передачу  земельних ділянок здійснюють  відповідні територіальні громади із земель, що перебувають у їх віданні.  
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
Розглянемо процедуру, коли земельна ділянка є вільною, але не є сформованою.
 
1. Отримання дозволу від відповідної територіальної громади на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
2. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за договором із розробником документації із землеустрою за вибором набувача права.
 
3. Подання проекту землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для здійснення державної реєстрації земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, відкриття Поземельної книги та надання витягу із ДЗК).
== Способи набуття права на використання земельної ділянки для городництва ==
4. Клопотання набувача права, яке потрібно подати до територіальної громади  про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду для городництва.
Частиною другою статті 134 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] визначено, що '''не підлягають продажу''' на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема: передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
5. Далі йде виконання самого рішення про надання земельної ділянки в оренду, укладання договору оренди землі та державна реєстрація речового права.
 
Умови такого договору передбачені Земельним кодексом, Цивільним кодексом та Законом України «Про оренду землі». Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору затверджена постановою КМУ від 03.03.2004 р. №220.
Відповідно до статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] '''громадянам або їх об’єднанням''' із земель державної або комунальної власності '''можуть надаватися в оренду''' земельні ділянки для городництва.
Відповідно до ст. 93 ЗК право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
 
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України громадянам або їх об’єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Щодо об’єднань громадян, які можуть згідно із ст. 36 ЗК отримати для колективного городництва земельні ділянки державної та комунальної власності, слід зазначити наступне. Колективні об’єднання городників діють на підставі статуту, яким визначаються права, обов’язки їхніх членів, а також компетенція органів їх самоврядування.
Відповідно до статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] '''право оренди земельної ділянки''' – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
 
Виходячи з того, що городництво здійснюється на ріллі, відповідно до частини другої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] на ній забороняється спорудження капітальних будівель і споруд та закладення багаторічних насаджень, одночасно частина третя статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] передбачає, що на земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди земельної ділянки побудовані тимчасові споруди зносяться їх власниками за їхній рахунок.
 
== Хто, в яких розмірах і на які строки має право орендувати земельну ділянку для городництва ==
Згідно статтями 36 та 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу] '''право''' '''на оренду''' земельної ділянки для городництва із земель комунальної або державної власності '''мають''': громадяни України або їх об’єднання, юридичні особи України, іноземці і особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання і організації, а також іноземні держави.
 
Колективні об’єднання городників діють на підставі статуту, яким визначаються права, обов’язки їхніх членів, а також компетенція органів їх самоврядування.
 
Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара відповідно до статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n382 Земельного кодексу України].
 
'''Строк оренди''' земельної ділянки '''не може перевищувати 50 років'''.
 
Отже, згідно з законодавством земельні ділянки для ведення городництва можуть надаватися відповідно до укладеного договору на обумовлений термін в оренду, а розпоряджаються зазначеними земельними ділянками місцеві ради або райдержадміністрації.
 
Оскільки земельні ділянки для ведення городництва є державною власністю, то продажу вони не підлягають ані головою об'єднання городників, ані членами цього об’єднання.
 
== Порядок передачі земельних ділянок для городництва в оренду ==
Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу].
 
Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
 
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу].
 
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою та третьою вищезазначеної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу], здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу].
 
Щодо оподаткування таких земель, то воно залежить від багатьох факторів, зокрема: від категорій земель, їх цільового призначення, орендних відносин, від того, встановлено грошову оцінку земельних ділянок чи ні, тощо.
 
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексами України], Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text «Про оренду землі»], а також договором оренди землі.
 
Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору затверджена постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.]
 
Згідно зі статтею 21 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text «Про оренду землі»] розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
 
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
 
Оскільки орендодавцем землі виступають відповідні органи місцевої влади, то орендар (колективне об’єднання городників), уклавши з ними договір на оренду землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за землю.
 
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується згідно із законом.
{| class="wikitable"
|-
! Докладніше: [[Оренда земельних ділянок]]
|}
 
== Покрокова процедура отримання в оренду земельної ділянки для городництва ==
1. Отримання дозволуоргану місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
 
2. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за договором із розробником документації із землеустрою за вибором набувача права.
 
3. Подання проекту землеустрою до [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіального органу Держгеокадастру] для здійснення державної реєстрації земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, відкриття Поземельної книги та надання витягу із ДЗК).
 
4. Подання клопотання набувача права до органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду для городництва.
 
5. Виконання рішення про надання земельної ділянки в оренду, укладання договору оренди землі та державна реєстрація речового права.
[[Категорія:Право користування землями]]

Версія за 09:48, 9 червня 2021

Нормативна база:

Загальна інформація

Враховуючи те, що законодавством України не визначено поняття «городництво», на практиці фактично під городництвом розуміють вирощування рослинницької сільськогосподарської продукції (овочевих культур), не пов’язаної з вирощуванням багаторічних плодових насаджень, сінокосінням та випасанням худоби.

За основним цільовим призначенням землі поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим. Зокрема, земельні ділянки для городництва належать до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до стаття 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Способи набуття права на використання земельної ділянки для городництва

Частиною другою статті 134 Земельного кодексу визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема: передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до статті 36 Земельного кодексу громадянам або їх об’єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Виходячи з того, що городництво здійснюється на ріллі, відповідно до частини другої статті 36 Земельного кодексу на ній забороняється спорудження капітальних будівель і споруд та закладення багаторічних насаджень, одночасно частина третя статті 36 Земельного кодексу передбачає, що на земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди земельної ділянки побудовані тимчасові споруди зносяться їх власниками за їхній рахунок.

Хто, в яких розмірах і на які строки має право орендувати земельну ділянку для городництва

Згідно статтями 36 та 93 Земельного кодексу право на оренду земельної ділянки для городництва із земель комунальної або державної власності мають: громадяни України або їх об’єднання, юридичні особи України, іноземці і особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання і організації, а також іноземні держави.

Колективні об’єднання городників діють на підставі статуту, яким визначаються права, обов’язки їхніх членів, а також компетенція органів їх самоврядування.

Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара відповідно до статті 36 Земельного кодексу України.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.

Отже, згідно з законодавством земельні ділянки для ведення городництва можуть надаватися відповідно до укладеного договору на обумовлений термін в оренду, а розпоряджаються зазначеними земельними ділянками місцеві ради або райдержадміністрації.

Оскільки земельні ділянки для ведення городництва є державною власністю, то продажу вони не підлягають ані головою об'єднання городників, ані членами цього об’єднання.

Порядок передачі земельних ділянок для городництва в оренду

Порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 Земельного кодексу.

Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, установлених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою та третьою вищезазначеної статті Земельного кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу.

Щодо оподаткування таких земель, то воно залежить від багатьох факторів, зокрема: від категорій земель, їх цільового призначення, орендних відносин, від того, встановлено грошову оцінку земельних ділянок чи ні, тощо.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним і Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.

Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Оскільки орендодавцем землі виступають відповідні органи місцевої влади, то орендар (колективне об’єднання городників), уклавши з ними договір на оренду землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за землю.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується згідно із законом.

Докладніше: Оренда земельних ділянок

Покрокова процедура отримання в оренду земельної ділянки для городництва

1. Отримання дозволуоргану місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

2. Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за договором із розробником документації із землеустрою за вибором набувача права.

3. Подання проекту землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для здійснення державної реєстрації земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, відкриття Поземельної книги та надання витягу із ДЗК).

4. Подання клопотання набувача права до органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду для городництва.

5. Виконання рішення про надання земельної ділянки в оренду, укладання договору оренди землі та державна реєстрація речового права.