Відмінності між версіями «Легалізація самочинного будівництва»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
м
Рядок 17: Рядок 17:
 
* якщо вони збудовані (будуються) з істотним порушенням будівельних норм і правил.  
 
* якщо вони збудовані (будуються) з істотним порушенням будівельних норм і правил.  
  
За загальним правилом, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
+
За загальним правилом, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Воно не може бути відчужене, успадковане; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.
 +
Для того, щоб самочинне будівництво стало об'ектом права власності, його необхідно узаконити (легалізувати).<br />
 +
'''''Залежно від низки обставин, легалізацію може бути здійснено як в позасудовому порядку, так і в судовому.'''''
  
 
== Способи легалізації самочинного будівництва ==
 
== Способи легалізації самочинного будівництва ==

Версія за 20:20, 23 жовтня 2018

Зміст

Нормативна база:

Загальні положення

Самочинним вважається будівництво житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна у разі:

  • якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво;
  • якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
  • якщо вони збудовані (будуються) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту;
  • якщо вони збудовані (будуються) з істотним порушенням будівельних норм і правил.

За загальним правилом, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Воно не може бути відчужене, успадковане; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів. Для того, щоб самочинне будівництво стало об'ектом права власності, його необхідно узаконити (легалізувати).
Залежно від низки обставин, легалізацію може бути здійснено як в позасудовому порядку, так і в судовому.

Способи легалізації самочинного будівництва

До кінця 2015 року легалізувати самочинне будівництво можна було 2-ма способами:

Наказ був чинний лише до кінця 2015 року (згідно з п. 9 Розділу V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), тому на даний час порядок легалізації самочинного будівництва в адміністративному порядку не врегульований.
Таким чином, основним способом легалізації самочинного будівництва є його легалізація в судовому порядку.

Легалізація самочинного будівництва в судовому порядку

За рішенням суду право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано:

  • за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно і лише в тому випадку, якщо власник (користувач) земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, а самочинне будівництво не порушує права інших осіб.

Примітка. Надання земельної ділянки у встановленому порядку може здійснюватись шляхом її отримання у власність у межах норм безоплатної приватизації; купівлі, у тому числі на конкурентних засадах, набуття права власності на підставі інших цивільно-правових угод (міни, ренти, дарування, спадкування тощо), отримання у спадок, постійне користування, шляхом укладення договору оренди, суперфіцію.

  • на вимогу власника (користувача) земельної ділянки на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Подання декларації про готовність об’єкта до експлуатації

Відповідно до норм Цивільно процесуального кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання. У зв'язку із цим звернення до суду має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Перш ніж звернутись до суду особа має подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про готовність об’єкта до експлуатації (для об’єктів з незначними наслідками (СС1)) або звернутись із заявою про видачу сертифіката (для об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками). За результатом розгляду декларації про готовність об’єкта до експлуатації органом архітектурно-будівельного контролю буде відмовлено в реєстрації декларації (повернуто декларацію) або відмовлено у видачі сертифікату.

Зміст та порядок подачі позову про визнання права власності на самочинне будівництво

Позовна заява про визнання права власності на самочинне будівництво оформлюється відповідно до норм Цивільно процесуального кодексу та подається за місцем знаходження самочинно збудованого майна.
В позові має бути зазначено, ким збудовано (будується) нерухоме майно, рік початку та закінчення будівництва, інформацію про наявну документацію на земельну ділянку, на якій здійснювалось або здійснюється будівництво, її власників (користувачів), загальну площу самочинно збудованого нерухомого майна, його склад (кількість поверхів, кімнат, прибудов відповідно до даних технічного паспорту). Зазначається, що будівництво об’єкта здійснювалось з додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (якщо її цільове призначення не змінювалось) і не порушує права інших осіб. Останнє може бути підтверджено показаннями свідків, в даному випадку сусідів.

До позовної заяви додаються ксерокопії:

  • технічного паспорту на нерухомий об’єкт;
  • документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою;
  • декларації про готовність до експлуатації об’єкта або заяви про видачу сертифікату,
  • відповіді органу державного архітектурно-будівельного контролю;
  • квитанції про сплату штрафу за самочинне будівництво;
  • квитанції про сплату судового збору.

В додатках до позову про визнання права на самочинне будівництво додається клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи щодо відповідності самочинного будівництва державним будівельним нормам.
Рішення суду про визнання права власності на самочинно збудований об’єкт або про відмову у його визнанні приймається на підставі висновку будівельно-технічної експертизи щодо відповідності самочинного будівництва державним будівельним нормам та з урахуванням того чи не порушуються самочинним будівництвом права інших осіб.

Судовий збір

За подання позову про визнання права власності на самочинне будівництво сплачується судовий збір у розмірі:

  • 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб (для фізичних осіб);
  • 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб (для юридичних осіб).

Ціна позову визначається вартістю нерухомого майна на підставі оцінки самочинно збудованого об’єкта.

Легалізація самочинного збудованих об’єктів нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року

Для легалізації самочинно збудованих об’єктів, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 не потрібно звертатись до суду з позовом про визнання права власності та проходити процедуру прийняття об’єктів в експлуатацію.

Порядок прийняття в експлуатацію самочинно збудованого об’єкта

У разі визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду, такий об’єкт приймається в експлуатацію шляхом подання декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду лише за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації, яка визначається за результатами проведення технічного обстеження самочинно збудованого об’єкта.

Суб’єкти та порядок проведення технічного обстеження

Технічне обстеження об’єкта здійснюється суб’єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі – виконавець).

Технічне обстеження включає такі етапи:

  • попереднє (візуальне) обстеження об’єкта, у тому числі огляд і фотографування об’єкта та його конструктивних елементів, виконання обмірів, визначення класу наслідків (відповідальності) об’єкта, аналіз проектної та іншої технічної документації (за наявності);
  • детальне (інструментальне) обстеження об’єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за необхідності).

На підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об’єкта, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об’єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об’єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження.

Примітка. Як і у звіті про технічне обстеження, так і в декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду необхідно буде зазначати інформацію щодо відповідності місця розташування об’єкта вимогам державних будівельних норм, яка надається виконавцеві місцевим органом містобудування та архітектури.

Порядок подання та розгляду декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованогооб’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду

Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду подається замовником в одному примірнику особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Усунення недоліків та помилок в декларації

У разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертаєїїзамовнику з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних, які не є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін.

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок реєстрації права власності на самочинно збудовані об’єкти

Реєстрація права власності на самочинне будівництво здійснюється державними реєстраторами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та нотаріусами. Подання документів у випадку реєстрації державними реєстраторами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад здійснюється через Центри надання адміністративних послуг.

Перелік необхідних документів для реєстрації

Для здійснення реєстрації самочинного будівництва необхідно подати заяву та наступні документи:

  • документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (декларацію про готовність об’єкта до експлуатації;
  • технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
  • документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси;
  • письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність).

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Перелік необхідних документів для реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року

Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

  • технічний паспорт на об’єктнерухомого майна;
  • документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, може бути подано:

  • документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;
  • виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Строк реєстрації

Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Вартість реєстрації

За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менший, ніж п’ять робочих днів,справляється адміністративний збір у такому розмірі:

  • 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
  • 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк один робочий день;
  • 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.

Рішення за результатами реєстрації

За результатами реєстрації заявнику надається витяг з Державного реєстру прав в електронній та за бажанням заявника в паперові формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.