Куріння тютюнових виробів в заборонених місцях

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Кодекс України Про адміністративні правопорушення

Зміст статті 175(1) КУпАП Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях

Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обєкт адміністративного проступку

Об’єкт – це те, на що спрямоване посягання. Об’єктом адміністративного проступку, як і будь якого правопорушення, є суспільні відносини. Об’єктом адміністративного проступку можуть бути лише такі суспільні відносини, які охороняються адміністративною санкцією. Загальним об’єктом адміністративних проступків є суспільні відносини, що мають дві ознаки: по-перше, вони регулюються різними галузами права; по-друге, охороняються адміністративними санкціями. Родовий об’єкт це однорідна група суспільних відносин, що є невід’ємною і самостійною частиною якогось цілого. Видовий об’єкт це різновид родового об’єкту. Видовий об’єкт утворюють спільні для ряду проступків суспільні відносини.Безпосередній об’єкт. Адміністративний проступок завдає шкоди конкретним суспільним відносинам, що охороняються адміністративною санкцією.

Об'єктивна сторона правопорушення

Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (формальний склад). Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" до місць, де куріння тютюнових виробів прямо заборонено законом, віднесено робочі місця та громадські місця, за винятком спеціально для цього відведених місць. Власник або уповноважені ним особи, чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдають здоров'ю людини куріння тютюнових виробів чи інші способи їх вживання. Законом можуть встановлюватися й інші обмеження щодо місць вживання тютюнових виробів. У громадських місцях для осіб, які не курять, відводиться не менше ніж 50 % площі цих громадських місць, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію.
Згідно зі статтею 13 Закону (обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів):

Громадське місце – це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.
У всіх випадках куріння тютюнових виробів у заборонених місцях працівники поліції (а в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради – уповноважені особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад та члени громадських формувань) складають адміністративний протокол.
Відповідно до закону, забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:

у ліфтах і таксофонах;

у приміщеннях та на території закладів охорони здоров´я;

у приміщеннях та на території навчальних закладів;

на дитячих майданчиках;

у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

у під´їздах житлових будинків;

у підземних переходах;

у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

у приміщеннях об‘єктів культурного призначення;

у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Згідно із документом, забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності;

у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

у приміщеннях гуртожитків;

в аеропортах та на вокзалах.

Суб'єкт адміністративного проступку

Суб'єктом проступку виступають фізичні, осудні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які вчинили ті чи інші проступки, і які досягли встановленого законодавством віку адміністративної відповідальності. Згідно зі ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент скоєння правопорушення 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона правопорушення

Суб'єктивна сторона — це внутрішня сторона правопорушення, тобто психічна діяльність особи, що відображує ставлення її свідомості і волі до суспільна небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків. Зміст суб'єктивної сторони складу характеризують певні юридичні ознаки. Такими ознаками е вина, мотив та мета вчинення правопорушення. Вони тісно пов'язані між собою, проте їх зміст і значення у кожному випадку вчинення неоднакові.