Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

  1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.
  2. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
  3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.
  4. Кримінально процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI.
  5. Постанова Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування.

Поняття примусового заходу медичного характеру

Положеннями ст. 92 Кримінального кодексу України визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:

  • які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
  • які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
  • які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Види примусових заходів медичного характеру

Захід медичного характеру Суб'єкти застосування
Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду

Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру

У разі, якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.

Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:
1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності
2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:
1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;
2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 Кримінально процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI.
Приклад судової практики: ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним кодексом України, з урахуванням положень глави 39 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.
Досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним кодексом України. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:
1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;
2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;
3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;
4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;
5. Зебезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;
6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.
7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.


Порядок здійснення судового розгляду

Судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника та захисника. Участь особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, не є обов’язковою і може мати місце, якщо цьому не перешкоджає характер розладу психічної діяльності чи її психічного захворювання. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров’я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру

Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров’я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До письмової заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

Порядок оскарження

Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України.