Кримінальна відповідальність за порушення обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 8: Рядок 8:
== Застосування обмежувальних заходів щодо кривдника ==
== Застосування обмежувальних заходів щодо кривдника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n425 статті 29 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»] кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n425 статті 29 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»] кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.
В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням <u>покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням</u> з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3411 Кримінальним кодексом України], від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, <u>один або декілька обмежувальних заходів</u>, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням <u>покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням</u> з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3411 Кримінальним кодексом України], від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, <u>один або декілька обмежувальних заходів</u>, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
# Заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
# Заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
Рядок 18: Рядок 19:
Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3411 стаття 91<sup>1</sup> Кримінального кодексу України]).
Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3411 стаття 91<sup>1</sup> Кримінального кодексу України]).
== Кримінальна відповідальність ==
== Кримінальна відповідальність ==
Умисне невиконання обмежувальних заходів або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - караються <u>арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 стаття 390<sup>1</sup> Кримінального кодексу України]).
Умисне невиконання обмежувальних заходів або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - караються <u>арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 стаття 390<sup>1</sup> Кримінального кодексу України]).
== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]

Версія за 08:14, 20 жовтня 2022

Нормативна база

Застосування обмежувальних заходів щодо кривдника

Відповідно до статті 29 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону.

В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених Кримінальним кодексом України, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

  1. Заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
  2. Обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
  3. Заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
  4. Заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
  5. Направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Такі заходи застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової частини (стаття 911 Кримінального кодексу України).

Кримінальна відповідальність

Умисне невиконання обмежувальних заходів або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років (стаття 3901 Кримінального кодексу України).

Див. також