Відмінності між версіями «Зґвалтування»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (стаття 152)] *...)
 
(Права заявника)
Рядок 33: Рядок 33:
 
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 60 Кримінально-процесуального кодексу України] заявник має право:
 
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 60 Кримінально-процесуального кодексу України] заявник має право:
 
# Отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію
 
# Отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію
 +
# Отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
 
# Подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи
 
# Подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи
 
# Отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.
 
# Отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Версія за 09:50, 21 вересня 2018

Нормативна база

Поняття зґвалтування

Зґвалтування (стаття 152 Кримінального кодексу України), тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Під статевими зносинами у слід розуміти природний (гетеросексуальний) статевий акт. Мається на увазі коїтус - сполучення чоловічих і жіночих статевих органів, здатне, як правило, викликати вагітність. Злочин є закінченим з моменту початку статевого акту всупереч волі потерпілої особи. При цьому не вимагається обов'язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) та оргазму. Для визначення факту наявності природного статевого акту призначається судово-медична експертиза. Інші форми задоволення статевої пристрасті, крім статевого акту у природній формі, складу зґвалтування не утворюють і за наявності для цього підстав кваліфікуються за статтею 153 або деякими іншими статтями Особливої частини Кримінального кодексу.

Куди звернутися

У разі вчинення кримінального правопорушення слід негайно звернутись до правоохоронних органів (відділу поліції) з відповідною заявою. Слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Порядок подання заяви в прокуратуру чи поліцію

Законодавством не передбачено особливих вимог чи певної форми щодо написання заяви про вчинення злочину. Однак, вона повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Доцільно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу та номер телефону. Письмова заява може бути передана при особистому зверненні, або надіслана поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або іншим видом зв’язку.

Заява про кримінальне правопорушення має містити наступні відомості:

  1. Назва органу до якого звертається потерпілий
  2. Прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону
  3. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення
  4. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (у даному випадку стаття 152) закону України про кримінальну відповідальність
  5. Докази, що підтверджують викладені у заяві обставини
  6. Дата та підпис

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Строки розгляду заяви

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Права заявника

Відповідно до статті 60 Кримінально-процесуального кодексу України заявник має право:

  1. Отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію
  2. Отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань
  3. Подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи
  4. Отримувати інформацію про закінчення досудового розслідування.