Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
м (Natalia.zaitseva перейменував сторінку з Правове регулювання земель історико-культурного призначення на [[Землі історико-культурного признач...)
 
(Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* Конституція України із змінами і доповненнями
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України
* Земельний кодекс України
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* Кримінальний кодекс України
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* Кодекс України про адміністративні правопорушення
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* Закон України "Про охорону культурної спадщини"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]
* Закон України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17 Закон України "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації"]
* Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 "Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини"]
== Поняття земель історико-культурного призначення їх види та форми власності ==
До складу земель історико-культурного призначення відповідно із положенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 53 Земельного Кодексу України] належать землі на яких розташовані:
* історико-культурні заповідники,
* історико-культурні заповідні території,
* музеї просто неба,
* меморіальні музеї-садиби,
* пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі).
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 частини першої статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини»], землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.


== Поняття земель історико-культурного призначення їх види та форми власності ==
В зв’язку з відсутністю класифікації земель історико-культурного призначення можливо застосовувати розподіл відповідно до класифікації об’єктів культурної спадщини, наведеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 у ст.2 Закону України «Про охорону культурної спадщини»].
До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби ( визначено положенням статті 53 Земельного Кодексу України № 2768-III зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14  
До складу земель історико-культурного призначення відповідно із положенням частини 2 статті 54 Земельного Кодексу України № 2768-III зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 належать землі на яких розташовані: 
-історико-культурні заповідники,


-історико-культурні заповідні території,
'''За типами об'єкти культурної спадщини поділяються на:'''


-музеї просто неба,
1. споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб;


-меморіальні музеї-садиби,
2. комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини;


-пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі).
3. визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.


В зв’язку з відсутністю класифікації земель  історико-культурного призначення  можливо застосовувати розподіл відповідно до класифікації об’єктів культурної спадщини, наведеної у ст.2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-III, зі змінами і доповненнями від 06.12.2018 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14
'''За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на:'''
За типами об'єкти культурної спадщини поділяються на:


1. споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб;
1. археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;


2. комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини;
2. історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;


3. визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
3. об'єкти монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);


За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на:
4. об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;


1. археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;
5. об'єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей;


2. історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;
6. об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;


3. об'єкти монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);
7. ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність;


4. об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;
8. об'єкти науки і техніки - унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.


5. об'єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей;
'''Форми власності земель історико-культурного призначення'''


6. об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;
За формою власності землі історико-культурного призначення поділяють відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.1 статті 54 Земельного Кодексу України] на:


7. ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність;
- Державну власність;


8. об'єкти науки і техніки - унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.
- Комунальну власність;


- Приватну власність.
== Правове регулювання земль історико культурного призначення та правовий режим використання даного виду земель ==
Правове регулювання використання, забезпечення раціонального використання та здійснення охорони земель історико-культурного призначення покладені в першу чергу на центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України (МКУ). Про що зазначено в положенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини».]


 
В забезпеченні раціонального використання та охорони земель історико-культурного призначення зводиться до здійснення трьох груп повноважень, а саме повноважень щодо:
'''2.2 Форми власності земель історико-культурного призначення'''
* визначення меж земельних ділянок історико-культурного призначення;
 
* уточнення правового режиму їх використання та охорони;
За формою власності землі історико-культурного призначення поділяють відповідно до положень ч.1 статті  54 Земельного Кодексу України № 2768-III зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 на:
* регулювання використання земельних ділянок історико-культурного призначення.
 
В цілому, законодавством встановлений дозвільний порядок використання земель історико-культурного призначення, що передбачено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини»] Але необхідно враховувати, що відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини»]
- Державну власність;
 
- Комунальну власність;
 
- Приватну власність.
 
 
 
'''3.Правове регулювання земль історико культурного призначення та правовий режим використання даного виду земель.'''
 
Правове регулювання використання, забезпечення раціонального використання та здійснення охорони земель історико-культурного призначення покладені  в першу чергу на центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури  України (МКУ). Про що зазначено в положенні статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  № 1805-III, зі змінами і доповненнями від 06.12.2018 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14
В забезпеченні раціонального використання та охорони земель історико-культурного призначення зводиться до здійснення трьох груп повноважень, а саме повноважень щодо:
 
1) визначення меж земельних ділянок історико-культурного призначення;
 
2) уточнення правового режиму їх використання та охорони;
 
3) регулювання використання земельних ділянок історико-культурного призначення.
 
В цілому, законодавством встановлений дозвільний порядок використання земель історико-культурного призначення, що передбачено положеннями статті 35  Закону України «Про охорону культурної спадщини»  № 1805-III, зі змінами і доповненнями від 06.12.2018 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14
Але необхідно враховувати, що відповідно до положень статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини»  № 1805-III, зі змінами і доповненнями від 06.12.2018 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14


Усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Рядок 80: Рядок 66:
Органом охорони культурної спадщини виступає Управління охорони культурної спадщини, діюче при Міністерстві культури України.
Органом охорони культурної спадщини виступає Управління охорони культурної спадщини, діюче при Міністерстві культури України.


Форма охоронного договору та процедура його укладення передбачена Постановою КМУ від 28 грудня 2001 р. N 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-2001-%D0%BF
Форма охоронного договору та процедура його укладення передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-2001-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини».]
 
Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини:
 
Відповідно до п.1 та п. 5 Постанови КМУ від 28 грудня 2001 р. N 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-2001-%D0%BF охоронний  договір  встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини,  у тому числі території, на якій вона розташована.
 
В охоронному договорі,  складеному  за  зразком  згідно  з додатком,  недоведеному у постанові КМУ зазначаються  особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт,  робіт з упорядження її території,  інших пам'яткоохоронних заходів,  необхідність  яких  визначається  відповідним  органом охорони культурної спадщини.
 
 
 
'''3.1 Правовий режим використання історико культурного призначення'''
 
Відповідно до положень  статті 162 Земельного Кодексу України  № 2768-III зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
Здійснюється забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
 
Але істотні особливості правового режиму цих земель безпосередньо випливають із цільового призначення. Хоча пряма вказівка на це у законодавстві відсутня, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.
 
Даний принцип походить від загального порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, що передбачено положеннями статей 91, 96 Земельного Кодексу України № 2768-III зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
 
Оскільки всі землі історико-культурного призначення мають єдине цільове призначення, це розміщення об’єктів культурної спадщини вони підлягають підвищеній охороні земель.
 
 
 
'''4.Охорона земель історико-культурного призначення та правова відповідальність за неналежне використання даного виду земель.'''
 
Одним із основних видів захисту і охорони земель в першу чергу  виступає заборона відчуження та передача в приватну власність, земель історико- культурного призначення що перебувають в державній та комунальній власності  про що чітко закріплено в положеннях п.в, ч. 4 статті 83 та п.г, ч. 4 статті 84  Земельного Кодексу України № 2768-III зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
 
Схожий за своєю сутністю із попереднім видом захисту охорони земель виступає створення переліку об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації, що автоматично перешкоджає і приватизації земельних ділянок під ними. Про що чітко зазначено в Законі України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» № 574-VI зі змінами і доповненнями від 03.10.2019 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17.
 
Здійснюється зонування прилеглих територій навколо окремих об’єктів з метою їх захисту та збереження традиційного середовища розташування. Встановлюються «зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, про що прямо зазначається в положеннях ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-III, зі змінами і доповненнями від 06.12.2018 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 
 
 
 
'''4.1 Правова відповідальність за неналежне використання земель історико-культурного призначення.'''
Вид правової відповідальності відносно порядку користування землями історико-культурного призначення можна умовно поділити:
 
- відповідальність за порушення правового режиму земель історико-культурного призначення;
 
- відповідальність за порушення цільового використання земель.
 
 
Відповідальність за порушення правового режиму земель історико-культурного призначення:
 
-кримінальна відповідальність відповідно до положень статті 298 Кримінального кодексу України зі змінами і доповненнями від 20.12.2019 р.: незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
 
-адміністративна відповідальність відповідно до положень статті 92 Кодексу України про адміністративне правопорушення зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р.: порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10


Відповідно до положень статті 162 Земельного Кодексу України здійснюється забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Але істотні особливості правового режиму цих земель безпосередньо випливають із цільового призначення. Хоча пряма вказівка на це у законодавстві відсутня, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.


Відповідальність за порушення цільового використання земель:
Даний принцип походить від загального порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, що передбачено положеннями статей 91, 96 Земельного Кодексу України .Оскільки всі землі історико-культурного призначення мають єдине цільове призначення, це розміщення об’єктів культурної спадщини вони підлягають підвищеній охороні земель.
== Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-2001-%D0%BF до п.1 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини»] охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.


-кримінальна відповідальність відповідно до положень статті 239 зі змінами і доповненнями від 20.12.2019 р.: забруднення або псування земель https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
В охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, недоведеному у постанові Кабінету Міністрів України зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.


-адміністративна відповідальність відповідно до положень статті 53 Кодексу України про адміністративне правопорушення зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р.: порушення правил використання земель https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
до охоронного договору додаються:
* акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни;
* опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
* план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);
* план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);
* генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);
* паспорт пам'ятки
Власник пам'ятки або уповноважений ним орган (особа) повинен забезпечити дотримання вимог протипожежної, санітарної, екологічної безпеки, виконання режиму використання пам'яток та пов'язаних з ними будівель, територій, культурних цінностей. Зміни до укладених охоронних договорів, погоджені з відповідним органом охорони культурної спадщини, вносяться шляхом укладення додаткових угод і набирають чинності з моменту їх підписання.
== Охорона земель історико-культурного призначення та правова відповідальність за неналежне використання даного виду земель ==
Одним із основних видів захисту і охорони земель в першу чергу виступає заборона відчуження та передача в приватну власність, земель історико- культурного призначення що перебувають в державній та комунальній власності про що чітко закріплено в положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] .Схожий за своєю сутністю із попереднім видом захисту охорони земель виступає створення переліку об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації, що автоматично перешкоджає і приватизації земельних ділянок під ними. Про що чітко зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17 Законі України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»]. Здійснюється зонування прилеглих територій навколо окремих об’єктів з метою їх захисту та збереження традиційного середовища розташування. Встановлюються «зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, про що прямо зазначається в положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»].<blockquote>Корисні джерела де можна знайти інформацію про Охорону земель історико- культурного призначеня.:
1)https://mkip.gov.ua/


-правова відповідальність в порядку статей 141 та 143 Земельного Кодексу України № 2768-III зі змінами і доповненнями від 14.01.2020 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14
2)https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kulturna-spadshchyna-ukrainy-v-okupovanomu-krymu/</blockquote>
[[Категорія:Доробити]]
== Відповідальність за неналежне використання земель історико-культурного призначення ==
'''Вид правової відповідальності відносно порядку користування землями історико-культурного призначення можна умовно поділити:'''
* відповідальність за порушення правового режиму земель історико-культурного призначення;
* відповідальність за порушення цільового використання земель.
'''Відповідальність за порушення правового режиму земель історико-культурного призначення:'''
* кримінальна відповідальність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 положень статті 298 Кримінального кодексу України]: незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини
* адміністративна відповідальність відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 92 Кодексу України про адміністративне правопорушення] : порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини .
'''Відповідальність за порушення цільового використання земель:'''
* кримінальна відповідальність відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 до положень статті 239 Кримінального кодексу України] : забруднення або псування земель
* адміністративна відповідальність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 положень статті 53 Кодексу України про адміністративне правопорушення:] порушення правил використання земель
* правова відповідальність в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статей 141 та 143 Земельного Кодексу України] .
[[Категорія:Земельне право]]
== Див. також ==
* [[Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]].

Поточна версія на 08:12, 14 квітня 2023

Нормативна база

Поняття земель історико-культурного призначення їх види та форми власності

До складу земель історико-культурного призначення відповідно із положенням статті 53 Земельного Кодексу України належать землі на яких розташовані:

  • історико-культурні заповідники,
  • історико-культурні заповідні території,
  • музеї просто неба,
  • меморіальні музеї-садиби,
  • пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі).

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

В зв’язку з відсутністю класифікації земель історико-культурного призначення можливо застосовувати розподіл відповідно до класифікації об’єктів культурної спадщини, наведеної у ст.2 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

За типами об'єкти культурної спадщини поділяються на:

1. споруди (витвори) - твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об'єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб;

2. комплекси (ансамблі) - топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об'єктів культурної спадщини;

3. визначні місця - зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

За видами об'єкти культурної спадщини поділяються на:

1. археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації;

2. історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;

3. об'єкти монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);

4. об'єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів;

5. об'єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей;

6. об'єкти садово-паркового мистецтва - поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами;

7. ландшафтні - природні території, які мають історичну цінність;

8. об'єкти науки і техніки - унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об'єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

Форми власності земель історико-культурного призначення

За формою власності землі історико-культурного призначення поділяють відповідно до положень ч.1 статті 54 Земельного Кодексу України на:

- Державну власність;

- Комунальну власність;

- Приватну власність.

Правове регулювання земль історико культурного призначення та правовий режим використання даного виду земель

Правове регулювання використання, забезпечення раціонального використання та здійснення охорони земель історико-культурного призначення покладені в першу чергу на центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України (МКУ). Про що зазначено в положенні статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

В забезпеченні раціонального використання та охорони земель історико-культурного призначення зводиться до здійснення трьох груп повноважень, а саме повноважень щодо:

  • визначення меж земельних ділянок історико-культурного призначення;
  • уточнення правового режиму їх використання та охорони;
  • регулювання використання земельних ділянок історико-культурного призначення.

В цілому, законодавством встановлений дозвільний порядок використання земель історико-культурного призначення, що передбачено положеннями статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» Але необхідно враховувати, що відповідно до положень статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини»

Усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Органом охорони культурної спадщини виступає Управління охорони культурної спадщини, діюче при Міністерстві культури України.

Форма охоронного договору та процедура його укладення передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини».

Відповідно до положень статті 162 Земельного Кодексу України здійснюється забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Але істотні особливості правового режиму цих земель безпосередньо випливають із цільового призначення. Хоча пряма вказівка на це у законодавстві відсутня, на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Даний принцип походить від загального порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, що передбачено положеннями статей 91, 96 Земельного Кодексу України .Оскільки всі землі історико-культурного призначення мають єдине цільове призначення, це розміщення об’єктів культурної спадщини вони підлягають підвищеній охороні земель.

Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини

Відповідно до п.1 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

В охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, недоведеному у постанові Кабінету Міністрів України зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

до охоронного договору додаються:

  • акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни;
  • опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
  • план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);
  • план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);
  • генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);
  • паспорт пам'ятки

Власник пам'ятки або уповноважений ним орган (особа) повинен забезпечити дотримання вимог протипожежної, санітарної, екологічної безпеки, виконання режиму використання пам'яток та пов'язаних з ними будівель, територій, культурних цінностей. Зміни до укладених охоронних договорів, погоджені з відповідним органом охорони культурної спадщини, вносяться шляхом укладення додаткових угод і набирають чинності з моменту їх підписання.

Охорона земель історико-культурного призначення та правова відповідальність за неналежне використання даного виду земель

Одним із основних видів захисту і охорони земель в першу чергу виступає заборона відчуження та передача в приватну власність, земель історико- культурного призначення що перебувають в державній та комунальній власності про що чітко закріплено в положеннях Земельного Кодексу України .Схожий за своєю сутністю із попереднім видом захисту охорони земель виступає створення переліку об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації, що автоматично перешкоджає і приватизації земельних ділянок під ними. Про що чітко зазначено в Законі України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». Здійснюється зонування прилеглих територій навколо окремих об’єктів з метою їх захисту та збереження традиційного середовища розташування. Встановлюються «зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, про що прямо зазначається в положеннях статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Корисні джерела де можна знайти інформацію про Охорону земель історико- культурного призначеня.:

1)https://mkip.gov.ua/

2)https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/kulturna-spadshchyna-ukrainy-v-okupovanomu-krymu/

Відповідальність за неналежне використання земель історико-культурного призначення

Вид правової відповідальності відносно порядку користування землями історико-культурного призначення можна умовно поділити:

  • відповідальність за порушення правового режиму земель історико-культурного призначення;
  • відповідальність за порушення цільового використання земель.

Відповідальність за порушення правового режиму земель історико-культурного призначення:

Відповідальність за порушення цільового використання земель:

Див. також