Землі промисловості

Нормативна база

1. Земельний кодекс України;
2. Закон України «Про оренду землі»;
3. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
4. Закон України «Про концесії»;
5. Закон України «Про транспорт»;
6. Закон України «Про трубопровідний транспорт»;
7. Закон України «Про автомобільний транспорт»;
8. Закон України «Про залізничний транспорт»;
9. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;
10. Закон України «Про використання земель оборони»;
11. Закон України «Про індустріальні парки».

Визначення земель промисловості

Землі промисловості - це одна із категорій земель України, до яких належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Основне цільове призначення земель промисловості полягає в тому, що вони використовуються або призначені для забезпечення діяльності промислових підприємств, а також експлуатації об’єктів промисловості.

Також до земель промисловості належать землі індустріальних парків .

Індустріальні парки створюються на земельних ділянках площею не менше 10 гектарів і не більше однієї тисячі гектарів. Допускається розташування між земельними ділянками індустріального парку земельних ділянок, на яких розташовано або передбачається розташувати відповідно до містобудівної документації виключно об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

У якій власності можуть перебувати землі промисловості?

• державній (усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності);
• комунальній (землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст);
• приватній (землі, які належать на праві власності громадянам та юридичним особам).

Розміри земельних ділянок визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проєктної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Кому можуть бути надані землі промисловості?

Землі промисловості є непридатними для ведення сільського господарства. Як правило, на них здійснюється спеціальна несільськогосподарська діяльність відповідними підприємствами, установами й організаціями, а також громадянами, які теж можуть виступати суб’єктами такої діяльності, якщо здійснюють установлене законом використання цієї категорії земель.

Які особливості здійснення права власності на землі промисловості?

Власникові земель промисловості належить – володіння, користування та розпорядження об’єктом права власності. Володіння землями промисловості полягає в тому, що на таких земельних ділянках розміщуються й експлуатуються основні, підсобні й допоміжні будівлі та споруди промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзні шляхи, інженерні мережі, адміністративно-побутові будівлі, інші споруди, тобто відповідні нерухомі об’єкти промисловості. Право користування землями промисловості полягає в наданні власникові можливості використовувати земельну ділянку відповідно до її конкретного цільового призначення, тобто для розміщення й експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель і споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Право розпорядження землями промисловості нерозривно пов’язано з правом на промисловий об’єкт. Відчуження певного промислового об’єкта здійснюється разом із земельною ділянкою, на якій він розміщений.
Винятками є:

• якщо частина будівлі або споруди не може бути виділена в натурі разом з частиною земельної ділянки;
• якщо будівля або споруда знаходяться на земельній ділянці, вилученій з обігу.
  

Які особливості оренди земель промисловості?

Оренда земель промисловості є важливою правовою формою використання земель. При вирішенні питання щодо розміру орендної плати при оренді земель промисловості, які перебувають у публічній власності треба враховувати інтереси, з одного боку, публічного власника щодо максимально ефективного розпорядження земельною ділянкою, а з другого – орендаря стосовно розміру орендної плати щодо її регулярного підвищення. У зв’язку із цим розмір і порядок зміни орендної плати за землі промисловості, що перебувають у приватній власності, повинні встановлюватись у договорі за згодою сторін. Цільове призначення оренди – експлуатація промислових об’єктів, отже, оренда земельних ділянок є однією з найпоширеніших форм організації виробничо-економічного процесу. Надання в оренду земельних ділянок із земель промисловості поділяється:

• для будівництва й подальшої експлуатації промислового об’єкта;
• для експлуатації вже побудованого об’єкта.

Оренда земельних ділянок для забезпечення діяльності промислових підприємств може мати місце і при здійсненні концесійної діяльності. Для здійснення концесійної діяльності потрібні земельні ділянки, вони надаються в користування концесіонеру, в тому числі на умовах оренди, на строк дії концесійного договору відповідно до положень Кодексу. Основною умовою експлуатації земель промисловості є створення зон з обмеженим режимом використання, що пов’язано з екологічною небезпечністю об’єктів, на яких вони розташовані. У випадку надання земельних ділянок для будівництва промислових об’єктів на умовах концесії на концесіонера покладається обов’язок за рахунок наданих земельних ділянок створення спеціальних охоронних зон з метою забезпечення захисту від негативного впливу промислових об’єктів на навколишнє природне середовище й людину.

Які ознаки правового режиму земель промисловості?

Основними ознаками правового режиму земель промисловості є:

• всі земельні ділянки даної категорії земель мають спеціальне не сільськогосподарське призначення;
• нормування розмірів відповідних ділянок (розміри відповідних ділянок визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку норм та проєктів, які розробляються відповідно до певних норм);
• здійснюється внутрішнє та зовнішнє зонування земельних ділянок спеціального несільськогосподарського призначення (навколо потенційно шкідливих об'єктів встановлюються санітарно-захисні зони, де забороняється житлове будівництво та проживання населення тощо);
• на землі промисловості може бути встановлено земельний сервітут.