Звільнення працівника за аморальний проступок: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:
* місцеві загальні суди.
* місцеві загальні суди.
Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.


Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КзПП УКраїни)].
Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1172 (ст. 225 КзПП УКраїни)].
Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених статтею 221 цього Кодексу.


Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи.
Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи.

Версія за 11:19, 23 серпня 2023

Нормативна база

Загальна інформація

Аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо. Вчинення аморального проступку є додатковою підставою до розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов (п. 3 частини першої ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП УКраїни).

Проте за всіх обставин вчинення аморального проступку має бути достовірно доведено. Неприпустиме звільнення з роботи на підставі загальної оцінки поведінки особи у колективі чи в побуті або на підставі неконкретних чи недостатньо перевірених фактів, чуток тощо. Не допускається звільнення працівника за вчинення аморального проступку в період його тимчасової непрацездатності, а також під час перебування у відпустці.

Підстави звільнення працівника за аморальний проступок

Вчинення аморального проступку є додатковою підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов (п. 3 частини першої ст. 41 КзПП УКраїни). Це стосується насамперед працівників, що займаються виховною діяльністю.До суб’єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, а саме:
вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів.
Якщо працівник, що займається виховною діяльністю, недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України.
Таке звільнення допускається, як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами. Неприпустиме звільнення з роботи на підставі загальної оцінки поведінки особи у колективі чи в побуті або на підставі неконкретних чи недостатньо перевірених фактів, чуток тощо. Не допускається звільнення працівника за вчинення аморального проступку в період його тимчасової непрацездатності, а також під час перебування у відпустці.

Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов:

  • аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами;
  • вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

У той же час, не кожен проступок може вважатися аморальним. Окрім того, сам термін «аморальний проступок» не конкретизований законодавцем. У кожному випадку варто визначати: чи настали негативні наслідки або можуть настати пізніше ці наслідки і вони зумовлені вчиненням аморального проступку

Порядок оскарження

Відповідно до ст. 221 КзПП України органами, які розглядають трудові спори, є:

  • комісії з трудових спорів (що утворюються безпосередньо на підприємствах, установах, організаціях з кількістю працівників не менше 15 чоловік);
  • місцеві загальні суди.

Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

Працівник може звернутися до комісії з трудових спорів у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації. Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. У разі незгоди з рішенням комісії з трудових спорів працівник чи власник (або уповноважений ним орган) можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії (ст. 225 КзПП УКраїни).

Трудовий спір між працівником і роботодавцем незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України "Про медіацію" з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених статтею 221 цього Кодексу.

Аморальний проступок є оціночним поняттям. Немає і чітких критеріїв для визначення того, наскільки такий проступок несумісний із продовженням роботи. Тому суди вирішують такі питання з урахуванням конкретних обставин справи. Однак відповідно до п. 3 ст. 41 КЗпП України звільнення можливе не за будь-який аморальний проступок, а лише за такий, що несумісний із продовженням даної роботи. У судовій практиці немає чіткого визначення різниці між проступками, сумісними і несумісними із продовженням роботи. Тому вирішення питання щодо сумісності чи несумісності проступку із продовженням роботи працівника покладено на роботодавця з урахуванням конкретних обставин, які мають бути документально підтверджені доказами (наприклад, акт, що свідчить про вчинення проступку, який може бути підтверджений свідками, постанова про порушення кримінальної справи, протокол про адміністративне правопорушення тощо). Що стосується судового розгляду трудових спорів, то звернутися з позовом про порушення трудових прав може будь-яка особа, яка вважає, що її права порушили. Право на звернення до суду для вирішення трудових спорів закріплено Конституцією України, а саме ст.124. Позивачу необхідно подавати позов про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовна заява подається до суду за місцем проживання позивача. До позовної заяви треба долучити:

  • копію позовної заяви;
  • копію наказу про прийняття на роботу;
  • копію наказу про звільнення;
  • довідку про розмір середньої заробітної плати за останні два календарні місяці роботи.

Важливо пам'ятати про терміни подання позовної заяви. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в справах про звільнення — в місячний строк місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (ст. 233 КзПП УКраїни).

У разі пропуску з поважних причин строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Згідно зі ст. 157 Цивільного процесуального кодексу суд розглядає справи про поновлення на роботі протягом розумного строку, але не більше одного місяця.
Крім того, у судовому порядку незаконно звільнений працівник може вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237-1 КзПП УКраїни).