Звільнення керівника підприємства

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Керівник – це посадова особа, яка наділена адміністративною владою щодо очолюваного нею певного колективу працівників, яка здійснює внутрішньо-організаційне управління ним.
Правовий статус керівника передбачає, що він, з одного боку, є одноосібним виконавчим органом юридичної особи, який здійснює по відношенню до інших працівників основний обсяг прав і обов'язків наймача. З іншого - керівник сам виступає в ролі найманого працівника, який здійснює належні йому функції на основі трудових правовідносин із роботодавцем, яким щодо нього виступає відповідна уповноважена особа, чи орган, котрий призначає (або обирає) зазначеного керівника на посаду.

Порядок звільнення керівника

Обов’язки керівника установи визначаються положенням про цю установу та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Директор може бути звільнений на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП – якщо в контракті з ним передбачено можливість звільнення у разі припинення діяльності підприємства.
Також найманий працівник (директор) може бути звільнений на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін). При цьому сторони повинні узгоджувати дату звільнення. Найпростіше це зробити, коли директором є єдиний засновник. Він може звільнити себе самого з посади директора за угодою сторін. Адже в цьому випадку ніяких проблем з узгодженням дати звільнення не виникне.
Роботодавець зобов'язаний звільнити найманого працівника (директора) у строк, про який той просить, якщо (ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП):

  • працівник не може продовжувати роботу у зв'язку з переїздом на нове місце проживання
  • або переведенням чоловіка (дружини) на роботу в іншу місцевість;
  • працівник не може проживати в цій місцевості за станом здоров'я, що підтверджено медичним документом;
  • про звільнення просить вагітна жінка або жінка, якій необхідно доглядати за дитиною до
  • досягнення нею 14-річного віку або дитиноюінвалідом;
  • сам роботодавець (засновник) не виконує вимоги законодавства про працю, умови колективного або трудового договору (контракту).

Контракт, укладений на визначений строк, може бути розірваний достроково за ініціативою директора:

  • за тими ж підставами, що й безстроковий трудовий договір (див. вище);
  • якщо директор захворів або став інвалідом, що перешкоджає виконанню ним своїх обов'язків із керівництва підприємством (ст. 39 КЗпП).

Процедура звільнення будь-якого працівника (у т. ч. директора і головного бухгалтера) передбачає виконання декількох обов'язкових дій. Зокрема, необхідно:

  • видати наказ про звільнення із зазначенням у ньому підстав для звільнення і з посиланням на відповідну норму КЗпП;
  • ознайомити з наказом працівника під підпис;
  • унести запис про звільнення до трудової книжки працівника на підставі виданого наказу;
  • провести повний розрахунок із працівником у день його звільнення і видати йому трудову книжку.


Відомості про керівника підприємства містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР) (ст. 17 Закону № 755). Тому про звільнення керівника необхідно повідомити держреєстратора. Для цього, згідно з вимогами ст. 19 Закону № 755, держреєстратору необхідно подати: заповнену реєстраційну картку форми 4 (затверджена наказом Мін’юсту від 14.10.11 р. № 3178/5); оригінал (ксерокопію, нотаріально посвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юрособи про зміну директора (наприклад, для ТОВ – протокол зборів учасників ТОВ) та/або оригінал (ксерокопію, нотаріально посвідчену копію) розпорядчого документа про призначення (звільнення) директора (наприклад, наказ про звільнення). Повідомити про зміну керівника до податкового органу.

Відповідальні за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку (а до них, зокрема, належить і директор), підприємству необхідно в 10-денний строк (з моменту звільнення таких осіб) повідомити про це податковий орган (п. 66.4 Податкового кодексу, далі – ПК). Повідомляти податковий орган потрібно за затвердженою формою № 1-ОПП із позначкою «Зміни», як це передбачено п. 9.3 Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588). Крім того, слід замінити в податковому органі довідку форми № 4-ОПП. Для цього необхідно принести стару довідку і подати заяву з проханням замінити її у зв'язку зі зміною керівника підприємства (п. 9.4 Порядку № 1588).

Переоформити в обслуговуючих банках картку зі зразками підписів уповноважених осіб Порядок цих дій регламентується Інструкцією, затвердженою постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492. Необхідно оформити нову картку зі зразками підписів уповноважених осіб і відбитком печатки за встановленою формою (додаток 2 до цієї Інструкції) і подати картку до обслуговуючого банку


Звільнення керівника якщо місце перебування засновника не відоме

У таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.

Але спочатку директор повинен зробити кроки, які доведуть, що він діяв за процедурою, установленою ст. 38 КЗпП. Тобто перш ніж видавати наказ про своє звільнення, йому треба повідомити засновника про своє бажання звільнитися. Потрібно написати заяву з проханням про звільнення за власним бажанням і направити її рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення за останньою відомою йому адресою засновника. Наприклад, за адресою, зазначеною в установчих документах, або за фактичним місцем проживання засновника.

Припустимо, листа не було вручено адресатові, а фактичне місцезнаходження засновника невідоме. Тоді необхідно підтвердити документально факт відсутності (неможливості встановлення місцезнаходження) засновника. Для отримання підтвердного документа директорові слід звернутися до міліції із заявою про розшук засновника. Розшук зниклих осіб належить до повноважень міліції (пп. 9 ч. 1 ст. 10 Закону від 20.12.90 р. № 565-XI). І вже виходячи з офіційної відповіді, наданої міліцією, стане ясно, за якою адресою направляти засновникові заяву про звільнення. У заяві слід зазначати бажану дату звільнення, краще з урахуванням часу поштового пробігу листа і можливого небажання або неможливості отримання листа адресатом – засновником на пошті. Це може становити від 36 до 42 днів: від 6 до 12 днів поштового пробігу рекомендованого листа (п. 1, 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Мінінфраструктури від 28.11.13 р. № 958) плюс місячний (30 днів) строк зберігання цінного листа на пошті в разі неможливості його вручення адресатові (п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.09 р. № 270).

Потім треба дочекатися отримання повідомлення про вручення листа засновникові або повернення листа, не врученого адресатові. І вже після цього директор «із спокійною совістю» може видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням і внести на підставі цього наказу запис про звільнення до своєї трудової книжки.

Звільнення керівника, якщо є два засновника і один із них відмовляється звільнити

У такому разі, хоча це і не передбачено законодавчо, рекомендовано директорові подати дві заяви про звільнення однакового змісту: кожному засновникові окремо.

Засновникові, який заперечує проти звільнення директора, направити заяву поштою, рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Опис вкладення підтвердить, що листом направлено саме заяву про звільнення. А повідомлення про вручення підтвердить дату отримання цієї заяви засновником. Із цієї дати і треба починати відлік двотижневого строку відробітку перед звільненням.

Якщо засновниками так і не буде прийнято рішення про звільнення директора, то на 14-й день відробітку директор може видати наказ про своє звільнення за власним бажанням і внести запис про звільнення до своєї трудової книжки. Що стосується документації та печатки підприємства, то їх можна буде передати за описом засновникові, який погоджував звільнення, або направити бандероллю чи посилкою з описом вкладення будь-якому з двох засновників підприємства.