Відмінності між версіями «Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Відкинуто редагування Iuliia.daniuk (обговорення) до зробленого Natalia.zaitseva)
Рядок 2: Рядок 2:
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
=Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника=
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
Для звільнення працівника з роботи за  '''п. 8 ст. 40''' Кодексу законів про працю України, а саме:  "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу", необхідно врахувати такі нюанси:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
розкрадання повинно бути здійснено у місці, де працівник фактично виконує свої трудові обов'язки за місцем роботи. Працівника не можна звільнити на цій підставі, якщо він щось вкрав на іншому підприємстві (причому розмір вкраденого ролі не відіграє);
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br>
-  факт розкрадання працівником майна повинні встановити:
= Поняття =
1) вироком суду, який набрав законної сили;
<br>
2) постановою органу, до компетенції якого відноситься застосування адміністративного стягнення (відповідно до ст. 221 КпАП таким  органом  є  районний,  районний  у  місті,  міський, міськрайонний суди).
'''Звільнення''' — це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.<br>
Згідно '''ч. 2 ст. 51 КпАП''' — дрібним вважається розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
'''Розкрадання''' — умисне протиправне безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власні потреби чи потреби іншої особи з корисливих мотивів. Розкрадання - злочини, що полягають в умисному, протиправному оберненні особою певним способом державного, комунального чи приватного майна на свою користь або на користь іншої особи. Залежно від способів розкрадання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1024 кримінальний закон] розрізняє крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.<br>
Відповідно ст. 21 КпАП.  працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. В свою чергу, власник (уповноважений орган) повинен у десятиденний строк із дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який їх надіслав, про застосування до такого працівника заходу громадського впливу. У цьому випадку власник, отримавши від суду матеріали із зазначенням таких заходів, усе одно може розірвати трудовий договір із працівником.  Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи (ст. 284 КпАП).
'''Дрібне розкрадання майна''' - це розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br>
Згідно '''ст.148 КЗпПУ''' дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням поступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
= Основні положення =
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
<br>
За розкрадання майна  власник не вправі звільнити деякі категорії працівників: вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3-х років (якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком —до 6-ти років) і одиноких матерів із дитиною віком до 14 років або дитиною-інвалідом ( '''ст.184 КЗпПУ''').
Для звільнення працівника з роботи за  '''п. 8 ст. 40''' Кодексу законів про працю України, а саме:  "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу", необхідно врахувати такі нюанси:<br>
розкрадання повинно бути здійснено: <br>
* у місці, де працівник фактично виконує свої трудові обов'язки<br>
* за місцем роботи.<br>
  Працівника не можна звільнити на цій підставі, якщо він щось вкрав на іншому підприємстві (причому розмір вкраденого ролі не відіграє).<br>
Факт розкрадання працівником майна повинні встановити:<br>
# вироком суду, який набрав законної сили;<br>
# постановою органу, до компетенції якого відноситься застосування адміністративного стягнення (відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 до ст. 221 КУпАП] таким  органом  є  районний,  районний  у  місті,  міський, міськрайонний суди).<br>
Згідно '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 2 ст. 51 КУпАП]''' — дрібним вважається розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує '''0,2''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br>
Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 21 КУпАП].  працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 284 КУпАП]).<br>
Звільнення можливе незалежно від того, чи застосовувалися раніше до працівника заходи дисциплінарного стягнення чи громадського впливу, а також, у робочий чи неробочий час вчинено розкрадання. Міра покарання не має значення для вирішення питання про звільнення працівника. Тобто необов’язково, щоб працівника було засуджено до такої міри покарання, що перешкоджає йому виконувати обумовлену трудовим договором роботу, як це передбачено пунктом [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 7 статті 36 КЗпП].<br>
Згідно '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.148 КЗпПУ]''' дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням поступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.<br>
  Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше '''шести місяців''' з дня вчинення проступку.<br>


= Порядок звільнення =
<br>
* Щодо працівника, який вчинив дрібне розкрадання, складають протокол про адміністративне правопорушення.<br>
* Такий протокол з усіма матеріалами (поясненнями, письмовими свідченнями свідків, протоколом про особистий огляд і огляд речей, накладною чи іншим документом, що свідчить про передачу власникові викраденого майна, тощо) направляється до районного суду.
* Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 зі статтею 287 КУпАП] є остаточною і оскарженню в судовому порядку в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України.<br>
* Така постанова, копію якої відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 286 КУпАП] направляють роботодавцеві, є для нього '''підставою для розірвання трудового договору''' з працівником, який учинив дрібне розкрадання, відповідно до пункту [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 8 статті 40 КЗпП].<br>
* Вирок чи постанова підтверджує факт розкрадання, і саме наявність цього факту є підставою для розірвання трудового договору.<br>
* Звільнення з роботи за розкрадання майна власника може здійснюватися з додержанням загальних правил щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень протягом одного місяця від дня вступу в силу вироку чи постанови суду, не враховуючи часу перебування у відпустці та відсутності на роботі в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, але не пізніше шести місяців з дня вчинення дрібного розкрадання.<br>
* Звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в т. ч. дрібного майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу), допускається (відповідно до ст. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 43 та 43-1 КЗпП]) без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br>
* Звільняючи працівника, видають відповідний наказ.<br>
* У трудовій книжці роблять запис про звільнення: Звільнено у зв’язку з вчиненням за місцем роботи розкрадання майна власника, п. 8 ст. 40 КЗпП<br>
= Обмеження =
<br>


[[Категорія: Доробити]]
Частиною третьою статті 40 КЗпП встановлено обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Зокрема, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.<br>
Це правило поширюється не лише на випадки, зазначені у статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 40 КЗпП], а й на всі інші випадки, коли розірвання трудового договору кваліфікується як здійснене з ініціативи роботодавця ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.ст. 28, 41 КЗпП]).<br>
  Але це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, тобто у випадку, коли підприємство ліквідується, а всі його права та обов’язки припиняються і призначення правонаступника не передбачається.<br>
Для звільнення деяких категорій працівників з ініціативи роботодавця, крім додержання загального порядку, встановлено додаткові вимоги. Зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 198 КЗпП] звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП], провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.<br>
  Без такого погодження на звільнення неповнолітнього працівника з ініціативи роботодавця, або якщо після звільнення неповнолітнього працівника не буде влаштовано на іншу роботу, звільнення кваліфікуватиметься як неправомірне, і в цьому випадку неповнолітнього працівника має бути поновлено на роботі
 
[[Категорія: Трудове право]]

Версія за 12:18, 31 жовтня 2018

Нормативна база

Поняття


Звільнення — це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.
Розкрадання — умисне протиправне безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власні потреби чи потреби іншої особи з корисливих мотивів. Розкрадання - злочини, що полягають в умисному, протиправному оберненні особою певним способом державного, комунального чи приватного майна на свою користь або на користь іншої особи. Залежно від способів розкрадання кримінальний закон розрізняє крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.
Дрібне розкрадання майна - це розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основні положення


Для звільнення працівника з роботи за п. 8 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме: "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу", необхідно врахувати такі нюанси:
розкрадання повинно бути здійснено:

  • у місці, де працівник фактично виконує свої трудові обов'язки
  • за місцем роботи.
 Працівника не можна звільнити на цій підставі, якщо він щось вкрав на іншому підприємстві (причому розмір вкраденого ролі не відіграє).

Факт розкрадання працівником майна повинні встановити:

  1. вироком суду, який набрав законної сили;
  2. постановою органу, до компетенції якого відноситься застосування адміністративного стягнення (відповідно до ст. 221 КУпАП таким органом є районний, районний у місті, міський, міськрайонний суди).

Згідно ч. 2 ст. 51 КУпАП — дрібним вважається розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ст. 21 КУпАП. працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
Звільнення можливе незалежно від того, чи застосовувалися раніше до працівника заходи дисциплінарного стягнення чи громадського впливу, а також, у робочий чи неробочий час вчинено розкрадання. Міра покарання не має значення для вирішення питання про звільнення працівника. Тобто необов’язково, щоб працівника було засуджено до такої міри покарання, що перешкоджає йому виконувати обумовлену трудовим договором роботу, як це передбачено пунктом 7 статті 36 КЗпП.
Згідно ст.148 КЗпПУ дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням поступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

 Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Порядок звільнення


  • Щодо працівника, який вчинив дрібне розкрадання, складають протокол про адміністративне правопорушення.
  • Такий протокол з усіма матеріалами (поясненнями, письмовими свідченнями свідків, протоколом про особистий огляд і огляд речей, накладною чи іншим документом, що свідчить про передачу власникові викраденого майна, тощо) направляється до районного суду.
  • Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення згідно зі статтею 287 КУпАП є остаточною і оскарженню в судовому порядку в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України.
  • Така постанова, копію якої відповідно до статті 286 КУпАП направляють роботодавцеві, є для нього підставою для розірвання трудового договору з працівником, який учинив дрібне розкрадання, відповідно до пункту 8 статті 40 КЗпП.
  • Вирок чи постанова підтверджує факт розкрадання, і саме наявність цього факту є підставою для розірвання трудового договору.
  • Звільнення з роботи за розкрадання майна власника може здійснюватися з додержанням загальних правил щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень протягом одного місяця від дня вступу в силу вироку чи постанови суду, не враховуючи часу перебування у відпустці та відсутності на роботі в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, але не пізніше шести місяців з дня вчинення дрібного розкрадання.
  • Звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в т. ч. дрібного майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу), допускається (відповідно до ст. 43 та 43-1 КЗпП) без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
  • Звільняючи працівника, видають відповідний наказ.
  • У трудовій книжці роблять запис про звільнення: Звільнено у зв’язку з вчиненням за місцем роботи розкрадання майна власника, п. 8 ст. 40 КЗпП

Обмеження


Частиною третьою статті 40 КЗпП встановлено обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Зокрема, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Це правило поширюється не лише на випадки, зазначені у статті 40 КЗпП, а й на всі інші випадки, коли розірвання трудового договору кваліфікується як здійснене з ініціативи роботодавця (ст.ст. 28, 41 КЗпП).

 Але це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, тобто у випадку, коли підприємство ліквідується, а всі його права та обов’язки припиняються і призначення правонаступника не передбачається.

Для звільнення деяких категорій працівників з ініціативи роботодавця, крім додержання загального порядку, встановлено додаткові вимоги. Зокрема, відповідно до статті 198 КЗпП звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

 Без такого погодження на звільнення неповнолітнього працівника з ініціативи роботодавця, або якщо після звільнення неповнолітнього працівника не буде влаштовано на іншу роботу, звільнення кваліфікуватиметься як неправомірне, і в цьому випадку неповнолітнього працівника має бути поновлено на роботі