Відмінності між версіями «Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
=Нормативна база=
== Нормативна база ==
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br>
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
= Поняття =
{| class="wikitable sortable"
<br>
|-
'''Звільнення''' — це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.<br>
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''Розкрадання''' — умисне протиправне безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власні потреби чи потреби іншої особи з корисливих мотивів. Розкрадання - злочини, що полягають в умисному, протиправному оберненні особою певним способом державного, комунального чи приватного майна на свою користь або на користь іншої особи. Залежно від способів розкрадання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1024 кримінальний закон] розрізняє крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.<br>
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].
'''Дрібне розкрадання майна''' - це розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br>
= Основні положення =
<br>
Для звільнення працівника з роботи за  '''п. 8 ст. 40''' Кодексу законів про працю України, а саме:  "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу", необхідно врахувати такі нюанси:<br>
розкрадання повинно бути здійснено: <br>
* у місці, де працівник фактично виконує свої трудові обов'язки<br>
* за місцем роботи.<br>
  Працівника не можна звільнити на цій підставі, якщо він щось вкрав на іншому підприємстві (причому розмір вкраденого ролі не відіграє).<br>
Факт розкрадання працівником майна повинні встановити:<br>
# вироком суду, який набрав законної сили;<br>
# постановою органу, до компетенції якого відноситься застосування адміністративного стягнення (відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 до ст. 221 КУпАП]  таким  органом  є  районний,   районний  у  місті,  міський, міськрайонний суди).<br>
Згідно '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 2 ст. 51 КУпАП]''' — дрібним вважається розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує '''0,2''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br>
Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 21 КУпАП].  працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 284 КУпАП]).<br>
Звільнення можливе незалежно від того, чи застосовувалися раніше до працівника заходи дисциплінарного стягнення чи громадського впливу, а також, у робочий чи неробочий час вчинено розкрадання. Міра покарання не має значення для вирішення питання про звільнення працівника. Тобто необов’язково, щоб працівника було засуджено до такої міри покарання, що перешкоджає йому виконувати обумовлену трудовим договором роботу, як це передбачено пунктом [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 7 статті 36 КЗпП].<br>
Згідно '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.148 КЗпПУ]''' дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням поступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.<br>
  Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше '''шести місяців''' з дня вчинення проступку.<br>


= Порядок звільнення =
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця <u>у період його тимчасової непрацездатності</u>, а також <u>у період перебування працівника у відпустці</u> (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
<br>
 
* Щодо працівника, який вчинив дрібне розкрадання, складають протокол про адміністративне правопорушення.<br>
У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] <u>не застосовуються</u>, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
* Такий протокол з усіма матеріалами (поясненнями, письмовими свідченнями свідків, протоколом про особистий огляд і огляд речей, накладною чи іншим документом, що свідчить про передачу власникові викраденого майна, тощо) направляється до районного суду.
|}
* Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 зі статтею 287 КУпАП] є остаточною і оскарженню в судовому порядку в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України.<br>
== Основні поняття ==
* Така постанова, копію якої відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 статті 286 КУпАП] направляють роботодавцеві, є для нього '''підставою для розірвання трудового договору''' з працівником, який учинив дрібне розкрадання, відповідно до пункту [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 8 статті 40 КЗпП].<br>
'''Звільнення''' — це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.
* Вирок чи постанова підтверджує факт розкрадання, і саме наявність цього факту є підставою для розірвання трудового договору.<br>
 
* Звільнення з роботи за розкрадання майна власника може здійснюватися з додержанням загальних правил щодо порядку накладення дисциплінарних стягнень протягом одного місяця від дня вступу в силу вироку чи постанови суду, не враховуючи часу перебування у відпустці та відсутності на роботі в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, але не пізніше шести місяців з дня вчинення дрібного розкрадання.<br>
'''Розкрадання''' — умисне протиправне безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власні потреби чи потреби іншої особи з корисливих мотивів. Розкрадання - злочини, що полягають в умисному, протиправному оберненні особою певним способом державного, комунального чи приватного майна на свою користь або на користь іншої особи. Залежно від способів розкрадання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1024 кримінальний закон] розрізняє крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.
* Звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в т. ч. дрібного майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу), допускається (відповідно до ст. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 43 та 43-1 КЗпП]) без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br>
 
* Звільняючи працівника, видають відповідний наказ.<br>
'''Дрібне розкрадання майна''' - це розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч.2 ст. 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
* У трудовій книжці роблять запис про звільнення: Звільнено у зв’язку з вчиненням за місцем роботи розкрадання майна власника, п. 8 ст. 40 КЗпП<br>
 
== Основні положення ==
В разі виявлення факту розкрадання на підприємстві установі організації власник або уповноважений ним орган звертається до відповідного відділу поліції для проведення перевірки.
 
Слідчим вноситься інформація до єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочинається кримінальне провадження та проводиться по ньому досудове розслідування. Під час розслідування встановлюються всі обставини крадіжки- об'єкт, суб'єкт, обставини крадіжки, розмір викраденого.
 
Досудове розслідування закінчується:
* Обвинувальним актом- якщо є достатні підстави  для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
* Постановою про закриття кримінального провадження та направленням матеріалів на розгляд в порядку адміністративного провадження.<br>І обвинувальний акт і адміністративні матеріали розглядаються єдиним органом, який має право розглядати матеріали про наявність вини особи - судом. Тільки після доведення вини особи в суді та наявності вироку по кримінальному провадженню або постанови по справі про адміністративне правопорушення власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника  з роботи за  '''п. 8 ст. 40''' Кодексу законів про працю України:  "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу".<br>Таким чином для звільнення  потрібні наступні умови:
 
* Крадіжка повинна бути здійснена за місцем роботи винної особи( на цьому ж підприємтсві, установі, організації)
* Вина особи повинна бути доведена у встановленому законом порядк.
* Про винність особи повинно бути рішення суду, яке вступило в законну силу.
В разі, якщо працівник здійснив крадіжку на іншому підприємстві і не під час виконання своїх обов'язків, його  не можна звільнити на  підставі п. 8 ст. 40 КзППУ.
 
== Звільнення особи від адміністративної відповідальності ==
Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 21 КУпАП].  працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 284 КУпАП]).
 
== Порядок звільнення ==
Звільнення працівника з роботи відбуваєтся на загальних засадах. У день звільнення працівнику повинна бети вручена трудова книжка та проведено повний розрахунок. Стягнення з винної особи вартості викраденого можливе тільки після рішення суду по цивільній справі про відшкодування шкоди, для чого роботодавцеві необхідно звернутись з цивільним позовом до суду.
   
   
= Обмеження =
== Обмеження щодо звільнення ==
<br>
Частиною третьою статті 40 КЗпП встановлено обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
 
Це правило поширюється не лише на випадки, зазначені у статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 40 КЗпП], а й на всі інші випадки, коли розірвання трудового договору кваліфікується як здійснене з ініціативи роботодавця ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.ст. 28, 41 КЗпП]).


Частиною третьою статті 40 КЗпП встановлено обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Зокрема, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.<br>
Для звільнення деяких категорій працівників з ініціативи роботодавця, крім додержання загального порядку, встановлено додаткові вимоги. Зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 198 КЗпП] звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах дітей. <br>  
Це правило поширюється не лише на випадки, зазначені у статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 40 КЗпП], а й на всі інші випадки, коли розірвання трудового договору кваліфікується як здійснене з ініціативи роботодавця ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.ст. 28, 41 КЗпП]).<br>
  Але це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, тобто у випадку, коли підприємство ліквідується, а всі його права та обов’язки припиняються і призначення правонаступника не передбачається.<br>
Для звільнення деяких категорій працівників з ініціативи роботодавця, крім додержання загального порядку, встановлено додаткові вимоги. Зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 198 КЗпП] звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП], провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.<br>
  Без такого погодження на звільнення неповнолітнього працівника з ініціативи роботодавця, або якщо після звільнення неповнолітнього працівника не буде влаштовано на іншу роботу, звільнення кваліфікуватиметься як неправомірне, і в цьому випадку неповнолітнього працівника має бути поновлено на роботі


[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Поточна версія на 12:00, 24 березня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Основні поняття

Звільнення — це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.

Розкрадання — умисне протиправне безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власні потреби чи потреби іншої особи з корисливих мотивів. Розкрадання - злочини, що полягають в умисному, протиправному оберненні особою певним способом державного, комунального чи приватного майна на свою користь або на користь іншої особи. Залежно від способів розкрадання кримінальний закон розрізняє крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.

Дрібне розкрадання майна - це розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч.2 ст. 51 КУпАП).

Основні положення

В разі виявлення факту розкрадання на підприємстві установі організації власник або уповноважений ним орган звертається до відповідного відділу поліції для проведення перевірки.

Слідчим вноситься інформація до єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочинається кримінальне провадження та проводиться по ньому досудове розслідування. Під час розслідування встановлюються всі обставини крадіжки- об'єкт, суб'єкт, обставини крадіжки, розмір викраденого.

Досудове розслідування закінчується:

  • Обвинувальним актом- якщо є достатні підстави для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
  • Постановою про закриття кримінального провадження та направленням матеріалів на розгляд в порядку адміністративного провадження.
    І обвинувальний акт і адміністративні матеріали розглядаються єдиним органом, який має право розглядати матеріали про наявність вини особи - судом. Тільки після доведення вини особи в суді та наявності вироку по кримінальному провадженню або постанови по справі про адміністративне правопорушення власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника з роботи за п. 8 ст. 40 Кодексу законів про працю України: "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу".
    Таким чином для звільнення потрібні наступні умови:
  • Крадіжка повинна бути здійснена за місцем роботи винної особи( на цьому ж підприємтсві, установі, організації)
  • Вина особи повинна бути доведена у встановленому законом порядк.
  • Про винність особи повинно бути рішення суду, яке вступило в законну силу.

В разі, якщо працівник здійснив крадіжку на іншому підприємстві і не під час виконання своїх обов'язків, його не можна звільнити на підставі п. 8 ст. 40 КзППУ.

Звільнення особи від адміністративної відповідальності

Відповідно ст. 21 КУпАП. працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи (ст. 284 КУпАП).

Порядок звільнення

Звільнення працівника з роботи відбуваєтся на загальних засадах. У день звільнення працівнику повинна бети вручена трудова книжка та проведено повний розрахунок. Стягнення з винної особи вартості викраденого можливе тільки після рішення суду по цивільній справі про відшкодування шкоди, для чого роботодавцеві необхідно звернутись з цивільним позовом до суду.

Обмеження щодо звільнення

Частиною третьою статті 40 КЗпП встановлено обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Це правило поширюється не лише на випадки, зазначені у статті 40 КЗпП, а й на всі інші випадки, коли розірвання трудового договору кваліфікується як здійснене з ініціативи роботодавця (ст.ст. 28, 41 КЗпП).

Для звільнення деяких категорій працівників з ініціативи роботодавця, крім додержання загального порядку, встановлено додаткові вимоги. Зокрема, відповідно до статті 198 КЗпП звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах дітей.