Відмінності між версіями «Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
(Не показані 5 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
=Нормативна база=
== Нормативна база ==
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
=Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника=
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
Для звільнення працівника з роботи за  '''п. 8 ст. 40''' Кодексу законів про працю України, а саме:  "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу", необхідно врахувати такі нюанси:
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
- розкрадання повинно бути здійснено у місці, де працівник фактично виконує свої трудові обов'язки — за місцем роботи.  Працівника не можна звільнити на цій підставі, якщо він щось вкрав на іншому підприємстві (причому розмір вкраденого ролі не відіграє);
{| class="wikitable sortable"
- факт розкрадання працівником майна повинні встановити:
|-
1) вироком суду, який набрав законної сили;
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
2) постановою органу, до компетенції якого відноситься застосування адміністративного стягнення (відповідно до ст. 221 КпАП  таким  органом  є  районний,  районний  у  місті,  міський, міськрайонний суди).
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].
Згідно '''ч. 2 ст. 51 КпАП''' — дрібним вважається розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ст. 21 КпАП.  працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. В свою чергу, власник (уповноважений орган) повинен у десятиденний строк із дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який їх надіслав, про застосування до такого працівника заходу громадського впливу. У цьому випадку власник, отримавши від суду матеріали із зазначенням таких заходів, усе одно може розірвати трудовий договір із працівником.  Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи (ст. 284 КпАП).
Згідно '''ст.148 КЗпПУ''' дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням поступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
За розкрадання майна  власник не вправі звільнити деякі категорії працівників: вагітних жінок; жінок, які мають дітей віком до 3-х років (якщо дитина потребує домашнього догляду за медичним висновком —до 6-ти років) і одиноких матерів із дитиною віком до 14 років або дитиною-інвалідом ( '''ст.184 КЗпПУ''').


У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця <u>у період його тимчасової непрацездатності</u>, а також <u>у період перебування працівника у відпустці</u> (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] <u>не застосовуються</u>, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
|}
== Основні поняття ==
'''Звільнення''' — це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.
'''Розкрадання''' — умисне протиправне безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власні потреби чи потреби іншої особи з корисливих мотивів. Розкрадання - злочини, що полягають в умисному, протиправному оберненні особою певним способом державного, комунального чи приватного майна на свою користь або на користь іншої особи. Залежно від способів розкрадання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1024 кримінальний закон] розрізняє крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.
'''Дрібне розкрадання майна''' - це розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч.2 ст. 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
== Основні положення ==
В разі виявлення факту розкрадання на підприємстві установі організації власник або уповноважений ним орган звертається до відповідного відділу поліції для проведення перевірки.
Слідчим вноситься інформація до єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочинається кримінальне провадження та проводиться по ньому досудове розслідування. Під час розслідування встановлюються всі обставини крадіжки- об'єкт, суб'єкт, обставини крадіжки, розмір викраденого.
Досудове розслідування закінчується:
* Обвинувальним актом- якщо є достатні підстави  для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
* Постановою про закриття кримінального провадження та направленням матеріалів на розгляд в порядку адміністративного провадження.<br>І обвинувальний акт і адміністративні матеріали розглядаються єдиним органом, який має право розглядати матеріали про наявність вини особи - судом. Тільки після доведення вини особи в суді та наявності вироку по кримінальному провадженню або постанови по справі про адміністративне правопорушення власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника  з роботи за  '''п. 8 ст. 40''' Кодексу законів про працю України:  "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу".<br>Таким чином для звільнення  потрібні наступні умови:
* Крадіжка повинна бути здійснена за місцем роботи винної особи( на цьому ж підприємтсві, установі, організації)
* Вина особи повинна бути доведена у встановленому законом порядк.
* Про винність особи повинно бути рішення суду, яке вступило в законну силу.
В разі, якщо працівник здійснив крадіжку на іншому підприємстві і не під час виконання своїх обов'язків, його  не можна звільнити на  підставі п. 8 ст. 40 КзППУ.
== Звільнення особи від адміністративної відповідальності ==
Відповідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 21 КУпАП].  працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 284 КУпАП]).
== Порядок звільнення ==
Звільнення працівника з роботи відбуваєтся на загальних засадах. У день звільнення працівнику повинна бети вручена трудова книжка та проведено повний розрахунок. Стягнення з винної особи вартості викраденого можливе тільки після рішення суду по цивільній справі про відшкодування шкоди, для чого роботодавцеві необхідно звернутись з цивільним позовом до суду. 
== Обмеження щодо звільнення ==
Частиною третьою статті 40 КЗпП встановлено обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Це правило поширюється не лише на випадки, зазначені у статті [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 40 КЗпП], а й на всі інші випадки, коли розірвання трудового договору кваліфікується як здійснене з ініціативи роботодавця ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.ст. 28, 41 КЗпП]).
Для звільнення деяких категорій працівників з ініціативи роботодавця, крім додержання загального порядку, встановлено додаткові вимоги. Зокрема, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 198 КЗпП] звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах дітей. <br>


[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Поточна версія на 12:00, 24 березня 2022

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Основні поняття

Звільнення — це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.

Розкрадання — умисне протиправне безоплатне звернення певним способом державного чи громадського майна на власні потреби чи потреби іншої особи з корисливих мотивів. Розкрадання - злочини, що полягають в умисному, протиправному оберненні особою певним способом державного, комунального чи приватного майна на свою користь або на користь іншої особи. Залежно від способів розкрадання кримінальний закон розрізняє крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, привласнення, розтрату і розкрадання шляхом зловживання службовим становищем.

Дрібне розкрадання майна - це розкрадання майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч.2 ст. 51 КУпАП).

Основні положення

В разі виявлення факту розкрадання на підприємстві установі організації власник або уповноважений ним орган звертається до відповідного відділу поліції для проведення перевірки.

Слідчим вноситься інформація до єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочинається кримінальне провадження та проводиться по ньому досудове розслідування. Під час розслідування встановлюються всі обставини крадіжки- об'єкт, суб'єкт, обставини крадіжки, розмір викраденого.

Досудове розслідування закінчується:

  • Обвинувальним актом- якщо є достатні підстави для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
  • Постановою про закриття кримінального провадження та направленням матеріалів на розгляд в порядку адміністративного провадження.
    І обвинувальний акт і адміністративні матеріали розглядаються єдиним органом, який має право розглядати матеріали про наявність вини особи - судом. Тільки після доведення вини особи в суді та наявності вироку по кримінальному провадженню або постанови по справі про адміністративне правопорушення власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника з роботи за п. 8 ст. 40 Кодексу законів про працю України: "Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу".
    Таким чином для звільнення потрібні наступні умови:
  • Крадіжка повинна бути здійснена за місцем роботи винної особи( на цьому ж підприємтсві, установі, організації)
  • Вина особи повинна бути доведена у встановленому законом порядк.
  • Про винність особи повинно бути рішення суду, яке вступило в законну силу.

В разі, якщо працівник здійснив крадіжку на іншому підприємстві і не під час виконання своїх обов'язків, його не можна звільнити на підставі п. 8 ст. 40 КзППУ.

Звільнення особи від адміністративної відповідальності

Відповідно ст. 21 КУпАП. працівника, який здійснив дрібне розкрадання, можуть звільнити від адміністративної відповідальності та передати матеріали на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо характер вчиненого правопорушення й характеристика особи правопорушника дозволяють застосувати захід громадського впливу. Хоча особу звільнено від адміністративної відповідальності, її вину у вчиненні дрібного розкрадання все ж доведено. Доказом цього може бути постанова про закриття справи (ст. 284 КУпАП).

Порядок звільнення

Звільнення працівника з роботи відбуваєтся на загальних засадах. У день звільнення працівнику повинна бети вручена трудова книжка та проведено повний розрахунок. Стягнення з винної особи вартості викраденого можливе тільки після рішення суду по цивільній справі про відшкодування шкоди, для чого роботодавцеві необхідно звернутись з цивільним позовом до суду.

Обмеження щодо звільнення

Частиною третьою статті 40 КЗпП встановлено обмеження щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Це правило поширюється не лише на випадки, зазначені у статті 40 КЗпП, а й на всі інші випадки, коли розірвання трудового договору кваліфікується як здійснене з ініціативи роботодавця (ст.ст. 28, 41 КЗпП).

Для звільнення деяких категорій працівників з ініціативи роботодавця, крім додержання загального порядку, встановлено додаткові вимоги. Зокрема, відповідно до статті 198 КЗпП звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах дітей.