Заходи процесуального примусу в адміністративному процесі

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Версія від 15:20, 24 квітня 2018, створена Hanna.pikush (обговореннявнесок) (Створена сторінка: == Нормативно-правова база. == [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочин...)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативно-правова база.

Кодекс адміністративного судочинства України

Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.

У відповідності до статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених цим Кодексом.

Види заходів процесуального примусу:

Статтею 145 КАС України передбачені наступні види заходів процесуального примусу:

Попередження.

Згідно з частиною 1 статті 146 КАС України до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень судді (головуючого судді) застосовується попередження.

Видалення із залу судового засідання.

В разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень судді (головуючого судді) до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується видалення із залу судового засідання.

У разі повторного вчинення перекладачем, спеціалістом дій, визначених у частині першій статті 146 КАС України, суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача, спеціаліста.

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом, що передбачено статтею 147 КАС України.

Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом мають бути зазначені:

  1. Повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти або офіційна електронна адреса, за наявності;
  2. Назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;
  3. Підстави проведення його тимчасового вилучення;
  4. Кому доручається вилучення.

Привід.

До належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов’язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення у відповідності до статті 148 КАС України.

Привід до суду не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, інвалідів першої і другої груп, жінок, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки.

Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести.

Штраф.

Порядок застосування штрафу та його розміри передбачені статтею 149 КАС України.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

  1. невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
  2. зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
  3. неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб’єктом владних повноважень;
  4. використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

  1. Повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків;
  2. Неодноразового зловживання процесуальними правами;
  3. Повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
  4. Невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.