Захист цивільного населення під час війни: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року]
Рядок 7: Рядок 6:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
== Міжнародні гарантії ==
== Міжнародні гарантії ==
12 серпня 1949 року на дипломатичній конференції, що проходила в Женеві з 21 квітня до 12 серпня 1949 року, була підписана Конвенція про захист цивільного населення під час війни (далі - Конвенція), яка врегульовувала поведінку сторін під час можливого у майбутньому військовому конфлікт або війни.
12 серпня 1949 року на дипломатичній конференції, що проходила в Женеві з 21 квітня до 12 серпня 1949 року, була підписана [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни] (далі - Конвенція), яка врегульовувала поведінку сторін під час можливого у майбутньому військовому конфлікт або війни.
=== На які зіткнення росповсюджується коненція? ===
=== На які зіткнення росповсюджується Конвенція? ===
Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше країнами підписавшими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни] (далі-Сторонами), навіть якщо одна з них не визнає стану війни.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше країнами підписавшими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] (далі - Сторонами), навіть якщо одна з них не визнає стану війни.


Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.


Одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
Одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенцією] стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
=== На яких осіб розповсюджується дія Конвенції? ===
=== На яких осіб розповсюджується дія Конвенції? ===
Особами, що перебувають під захистом Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
Особами, що перебувають під захистом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.


Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.
Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.
Рядок 37: Рядок 36:
2)підбирати поранених і хворих та надавати їм допомогу.
2)підбирати поранених і хворих та надавати їм допомогу.
== Національні гарантії ==
== Національні гарантії ==
Відповідно Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.


Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
'''Цивільний захист''' - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.


Крім того діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб.
Крім того діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб.


Додатково можливо переглянути [[Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій|Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.]]
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій|Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.]]
== Самостійні дії ==
== Самостійні дії ==
=== Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів ===
=== Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів ===
Рядок 216: Рядок 215:


– найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).
– найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).
[[Категорія:Воєнний стан]]

Версія за 13:02, 5 жовтня 2022

Нормативна база

Міжнародні гарантії

12 серпня 1949 року на дипломатичній конференції, що проходила в Женеві з 21 квітня до 12 серпня 1949 року, була підписана Конвенція про захист цивільного населення під час війни (далі - Конвенція), яка врегульовувала поведінку сторін під час можливого у майбутньому військовому конфлікт або війни.

На які зіткнення росповсюджується Конвенція?

Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше країнами підписавшими Конвенція (далі - Сторонами), навіть якщо одна з них не визнає стану війни.

Конвенція також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.

На яких осіб розповсюджується дія Конвенції?

Особами, що перебувають під захистом Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.

Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.

Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.

У разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Сторін, кожна сторона конфлікту зобов'язана застосовувати як мінімум такі положення:

1)з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat (той, що вийшов з ладу (фр.) унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.

Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:

a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;

b) захоплення заручників;

c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;

d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.

2)підбирати поранених і хворих та надавати їм допомогу.

Національні гарантії

Відповідно Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Крім того діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб.

Детальніше див.: Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Самостійні дії

Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів

ЯКЩО  ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ

Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайна лягте на землю (канаву, яму), щільно притулитися до якогось виступу: бордюру, клумби, забору або якійсь бетонній конструкції та надкрийте голову руками.  Найчастіше причиною поранення є не пряме влучення снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі грунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.

ЯКЩО  ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ

Негайно зійдіть в підвал, у випадку якщо підвал, відсутній або зачинений зайдіть до сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше. Як правило снаряди попадають в верхні поверхи.

Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму  звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше осколки потрапляють у приміщення через вікна.  Якщо є можливість завчасно заклейте скло вікон скотчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.

ЯКЩО  ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ

(маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї)

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та відбігти від дороги в напрямі від багатоповерхівок та промислових об’єктів та ляжте на земля та закрийте голову руками.

Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.

Загальні вимоги до укриття.

Воно має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чі канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА

– у спеціально обладнаному бомбосховищі;

– у підземному переході;

– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;

– в трубі водостоку під дорогою;

– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;

– у підвалі під капітальними будинками старої забудови;

– в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;

– в каналізаційних люках;

– в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.

ЯКЩО  ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ

(маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї)

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та відбігти від дороги в напрямі від багатоповерхівок та промислових об’єктів та ляжте на земля та закрийте голову руками.

Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.

Загальні вимоги до укриття.

Воно має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чі канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА

– у спеціально обладнаному бомбосховищі;

– у підземному переході;

– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;

– в трубі водостоку під дорогою;

– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;

– у підвалі під капітальними будинками старої забудови;

– в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;

– в каналізаційних люках;

– в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.

НЕМОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ

– під’їзди  будинків,

– місця під технікою (вантажівкою. автобусом);

– непідготовлені для укриття підвали;

– укриття розташовані ближче 30-50 метрів від багатоповерхових будівель;

– проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ

Зачекайте приблизно 10хв. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування  спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за  дітьми  і підлітками, не дозволяйте їм торкатися до будь яких предметів.

«ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»

ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ ?

З метою привернення уваги населення до сигналів оповіщення цивільного захисту вмикаються електричні сирени. Які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.

Лунає  протягом 2-3 хвилин.

Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (вуличні гучномовці, радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.

З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» до початку нападу може минути лише кілька хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.

ПІСЛЯ СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»

Якщо ви вдома:

  • Ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач, уважно прослухати інформацію.
  • Якщо є можливість попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч.
  • Зачиніть вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади.
  • Перекрийте квартирний газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.
  • Швидко одягніться та одягніть дітей.

Перевірьте наявність пришитих із внутрішньої боку одягу у дітей дошкільного віку нашивок на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону.

Візьміть:

– індивідуальні засоби захисту;

– завчасно підготовлений запас продуктів і води;

– особисті документи;

– кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.

Якщо ви на роботі:

1. Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб’єктами господарювання , Інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Дійте за вказівками керівництва суб’єкта господарювання.

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

4. Виконуйте вимоги старшого (коменданта).

Якщо ви в громадському місці:

  1. Вислухайте вказівки адміністрації.
  2. Дійте у відповідності з ними – ідіть у зазначені сховища або укриття.

Якщо ви в транспорті:

1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.

2. Вийдіть з транспортного засобу та рухайтесь в напрямі протилежному від багатоповерхівок та промислових об’єктів (парку, скверу, пустиря).

3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком. Не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.

Як поводитися в захисній споруді:

  1. Зайняти місце у захисній споруді.
  2. Виконувати вимоги старшого (коменданта).
  3. Не палити та не смітити.
  4. Голосно не розмовляти.
  5. Зберігати спокій і дотримуватися порядку.
  6. Допомагати дітям, літнім людям та інвалідам.
  7. Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.

УВАГА!

До ускладнення обстановки Вам необхідно з’ясувати у ЖЕКу, ОСББ:

1.Прогноз щодо виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і порядок дій населення.

2. Маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район.

3. Місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.

У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватись про наявність:

– найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратора, ватно-марлевої пов’язки, проти пилової тканиної маски);

– найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).