Заміна сторони у адміністративній справі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база: == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України.] * [https://zako...)
 
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 6 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:


 
== Нормативна база: ==
== Нормативна база:
==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
Рядок 9: Рядок 7:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства в Україні*]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства в Україні*]


== Правове регулювання виконання судових рішень на території України ==
== Правове регулювання виконання судових рішень на території України ==


Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129-1 Конституції України] «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Однією з основних засад судочинства в Україні за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 п.9 ч.3 ст.129 Конституції України] , є «обов’язковість рішень суду». Тобто, в Конституції України закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.<br>
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 129<sup>1</sup> Конституції України] «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Однією з основних засад судочинства в Україні за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text п.9 ч.3 ст.129 Конституції України] , є «обов’язковість рішень суду». Тобто, в Конституції України закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.  
 
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
 
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч. 2, 3 ст. 14 КАС України] судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 2, 3 ст. 14 КАС України] - «Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом».
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст.18 ЦПК України]: Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.1 ст.18 ЦПК України]: «Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державних влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами».


== Сторони адміністративної справи ==
== Сторони адміністративної справи ==


Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст.46 КАС України]  сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач:<br>
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст.46 КАС України]  сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач:


Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.<br>
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.


Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.<br>
Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.


Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання;
# про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання;
# про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
# про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
# про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.
# в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.


== Порядок та судовий розгляд заміни сторони у адміністративній справі ==
== Порядок та судовий розгляд заміни сторони у адміністративній справі ==
Рядок 41: Рядок 44:


Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.<br>
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.<br>
'''Зверніть увагу!''' Заміна відповідача на належного може відбутися за клопотанням будь-якої особи, яка бере участь у справі, або навіть за ініціативою суду.


Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.<br>
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.<br>
Рядок 50: Рядок 55:
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.<br>
Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.<br>


Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача.
 
Процесуальне законодавство не дає суду можливості допускати заміну сторони в адміністративній справі в порядку процесуального правонаступництва після завершення розгляду справи по суті, оскільки після прийняття рішення у справі заміна сторони правонаступником можлива лише в порядку статті 379 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України].  


[[Категорія: Адміністративне процесуальне право‎ ]]
Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.


[[Категорія: Суди ]]
== Судова практика ==
[https://verdictum.ligazakon.net/document/96896960 Ухвала Закарпатського Окружного Адміністративного Суду від 14.05.2021 справа № 260/1021/21 "Про заміну сторони її правонаступником".]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право‎]]
[[Категорія: Суди]]

Поточна версія на 05:47, 14 квітня 2022

Нормативна база:

Правове регулювання виконання судових рішень на території України

Згідно ст. 1291 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Однією з основних засад судочинства в Україні за п.9 ч.3 ст.129 Конституції України , є «обов’язковість рішень суду». Тобто, в Конституції України закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.18 ЦПК України: Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони адміністративної справи

Згідно ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач:

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:

  1. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання;
  2. про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання;
  3. про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;
  4. про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
  5. в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.

Порядок та судовий розгляд заміни сторони у адміністративній справі

Згідно ст.48 КАС України: суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Зверніть увагу! Заміна відповідача на належного може відбутися за клопотанням будь-якої особи, яка бере участь у справі, або навіть за ініціативою суду.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Процесуальне законодавство не дає суду можливості допускати заміну сторони в адміністративній справі в порядку процесуального правонаступництва після завершення розгляду справи по суті, оскільки після прийняття рішення у справі заміна сторони правонаступником можлива лише в порядку статті 379 КАС України.

Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Судова практика

Ухвала Закарпатського Окружного Адміністративного Суду від 14.05.2021 справа № 260/1021/21 "Про заміну сторони її правонаступником".