Відмінності між версіями «Забезпечення виконання зобов'язання: неустойка, порука, гарантія»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
м
м (Збитки і неустойка)
 
Рядок 25: Рядок 25:
 
=== Збитки і неустойка ===
 
=== Збитки і неустойка ===
 
Якщо за порушення зобов'язання встановлено ''неустойку'', то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.<br />
 
Якщо за порушення зобов'язання встановлено ''неустойку'', то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.<br />
 +
Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.<br />
  
 
== Порука ==
 
== Порука ==

Поточна версія на 10:45, 8 жовтня 2019

Нормативна база

Забезпечення виконання зобов’язань

Забезпечення виконання зобов'язань - стимулювання боржника до точного і неухильного виконання основного зобов'язання і попередження та/або зменшення негативних наслідків від можливого його порушення.
Виконання забезпечуються: неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом, можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Неустойка.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір пені, передбачений в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України (далі, - НБУ), що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено своєчасно, може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Предмет неустойки

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Збитки і неустойка

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Порука

Сутність поруки, як способу забезпечення виконання зобов'язання полягає у тому, що третя особа (поручитель) зобов'язується перед кредитором іншої особи нести відповідальність у разі невиконання останньою її обов'язку перед кредитором. Поручитель не зобов'язаний виконувати обов'язок боржника за основним зобов'язанням. Його роль обмежена обов'язком нести відповідальність за боржника. Однак поручитель має право виконати забезпечене ним зобов'язання з метою запобігти сплаті кредитору додаткових сум, що можуть бути викликані простроченням виконання (проценти, збитки).

Які сторони можуть виступати у договорі поруки?

Порука оформлюється договором між поручителем і кредитором за основним зобов'язанням або як тристоронній договір між поручителем, боржником та кредитором. Учасниками договору поруки можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Хто несе відповідальність у договорі поруки?

Обсяг відповідальності поручителя визначається договором. Якщо відповідна умова у ньому відсутня, поручитель має відповідати перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч. 2 ст. 554 Цивільного Кодексу України). В цьому разі вважається, що поручитель взяв на себе обов'язок нести повну відповідальність за боржника. Договором може бути встановлена відповідальність поручителя у певній частці.
Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити поручителя. Це необхідно задля того, щоб не відбулося подвійне виконання зобов'язання.

У яких випадках припиняється порука?

Порука припиняється, якщо:

  1. припинення забезпеченого порукою зобов'язання;
  2. зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;
  3. переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника;
  4. відмови кредитора прийняти належне виконання, запропоноване боржником чи поручителем;
  5. спливу строку, на який надана порука.

Гарантія

Гарантія є одним серед інших, передбачених ст. 546 ЦК України способів забезпечення виконання зобов'язань, на рівні з неустойкою, порукою, заставою, при-триманням, завдатком та іншими та є одностороннім правочином, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Сторони у договорі гарантії

За гарантією банк або інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Гарантами можуть бути лише банки, інші кредитні установи або страхові організації.
Бенефіціар - особа, на користь якої надається гарантія.

Види гарантій

Гарант, згідно законодавства, може надавати такі види гарантій:

  • гарантія платежу - письмове зобов'язання гаранта, яке видається за наказом покупця на користь продавця, сплатити останньому визначену суму у випадку невиконання покупцем своїх обов'язків по сплаті за поставлений товар.
  • тендерна гарантія - письмове зобов'язання гаранта, яке видане за наказом сторони, що бере участь у тендері, на користь сторони, яка є організатором тендеру, сплатити останній визначену суму за порушення учасником тендера вимог тендеру, контракту в частині відмови від його реалізації після того, як він став переможцем тендеру.
  • гарантія виконання зобов'язання - письмове зобов'язання банку, яке видане за наказом продавця товарів або послуг або іншої уповноваженої особи на користь покупця або замовника, сплатити останньому визначену суму у випадку невиконання першим визначених зобов'язань за відповідним договором.
  • гарантія авансового платежу - письмове зобов'язання банку, яке видане за наказом продавця, що отримує аванс від покупця, сплатити покупцю визначену суму грошових коштів (яка не перевищує суму авансу) у випадку невиконання продавцем своїх обов'язків з постачання.
  • гарантія повернення кредиту - письмове зобов'язання банку, яке видане за наказом позичальника на користь кредитора, сплатити останньому суму основного боргу та/або процентів за кредитом у випадку невиконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором по відношенню до погашення боргу та/або процентів.

Строк договору гарантії

Гарантія діє протягом строку, на який її видано, і чинна від дня її видачі, якщо у ній не встановлено інше. Вона повинна видаватися у письмовій формі.

Припинення зобов’язання за гарантією

Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняються:

  • при виплаті бенефіціару грошової суми, на яку видана гарантія;
  • після закінчення строку, на який видана гарантія;
  • після відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією та повернення її гаранту;
  • після відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом письмової заяви про звільнення гаранта від його обов'язків.

Вибір способу забезпечення виконання залежить від сутності зобов'язання або може передбачатися нормою закону.
Главою 49 ЦК України передбачені спеціальні засоби забезпечення та заходи відповідальності. Неустойка, порука та гарантія традиційно є формами відповідальності за невиконання зобов'язання.
Обраний сторонами засіб забезпечення виконання зобов'язань має бути письмово зафіксований або у самому зобов'язані, на забезпечення якого він спрямований, або додатковою угодою між ними. Недодержання письмової форми тягне за собою нікчемність правочину.