Житловий фонд соціального призначення

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 14:58, 26 червня 2017, створена Lutsk1.volyn (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР] * [http://zakon3...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Загальні положення

Визначення основних термінів та понять

житловий фонд соціального призначення - сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту;

соціальне житло - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк;

соціальний гуртожиток - соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання;

соціальний квартирний облік - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання;

спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів - установа соціального обслуговування, яка крім приміщень для проживання включає комплекс служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування;

спеціалізований будинок для бідних та безпритульних - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою повного забезпечення бідних та безпритульних громадян приміщеннями для проживання, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, допомогою щодо працевлаштування;

тимчасовий притулок для дорослих - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою безоплатного забезпечення громадян без визначеного місця проживання тимчасовим житлом, їжею, передбаченою законодавством грошовою, медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, а також сприяння таким громадянам у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні.

Право на соціальне житло

  1. Відповідно до Конституції України, кожен має право на житло. Громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту, соціальне житло надається безоплатно.
  2. Користування соціальним житлом є платним. Плата за соціальне житло, визначена статтею 28 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, що надається відповідно до закону.
  3. Соціальне житло надається органами місцевого самоврядування.

Житло з житлового фонду соціального призначення

До житла з житлового фонду соціального призначення належать:

  1. квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
  2. жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

Соціальні гуртожитки створюються органами місцевого самоврядування і перебувають у комунальній власності.

Соціальне житло використовується лише за призначенням відповідно до правил утримання жилих будинків.

Соціальне житло має відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам і санітарно-гігієнічним вимогам, установленим державними будівельними нормами щодо такого житла, та бути придатним для проживання.

Соціальне житло не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі.

Надання громадянам квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення та жилих приміщень у соціальних гуртожитках проводиться за нормою, встановленою органом місцевого самоврядування, який надає соціальне житло але не менше мінімальної норми, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Об'єкти та суб'єкти правовідносин, пов'язаних із формуванням і використанням житлового фонду соціального призначення

Об'єктами правовідносин щодо формування і використання соціального житла є жилі приміщення для надання громадянам України, які потребують соціального захисту, відповідно до Закону України "Про житловий фонд соціального призначення".

Суб'єктами правовідносин щодо формування і використання соціального житла є:

  1. громадяни України, які відповідно до законодавства визнані такими, що потребують соціального захисту та мають право на отримання соціального житла;
  2. органи виконавчої влади;
  3. органи місцевого самоврядування;
  4. юридичні та фізичні особи.

Формування житлового фонду соціального призначення

Житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування шляхом:

  1. будівництва нового житла;
  2. реконструкції існуючих жилих будинків, а також переобладнання нежилих будинків у жилі;
  3. отримання житла, переданого в дар органам місцевого самоврядування українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, міжнародними громадськими організаціями;
  4. передачі в комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень або визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим;
  5. передачі забудовниками місцевим радам частки жилої площі в новозбудованих будинках на підставах, передбачених законодавством;
  6. передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету;
  7. використання на договірних засадах приватного житлового фонду;
  8. набуття права власності на житло на інших підставах, не заборонених законом.

Передача житла з житлового фонду соціального призначення до інших житлових фондів, визначених законом, не допускається.

Повноваження Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла

До повноважень Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла належить:

  1. забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;
  2. розроблення загальнодержавної програми розвитку соціального житла та здійснення контролю за її виконанням;
  3. координація діяльності центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій у цій сфері;
  4. здійснення інших повноважень у цій сфері відповідно до закону.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла:

  1. забезпечує формування державної житлової, науково-технічної та економічної політики формування і утримання житлового фонду соціального призначення;
  2. організовує в межах своїх повноважень розроблення загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
  3. здійснює нормативно-методичне забезпечення формування і утримання соціального житла;
  4. здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла:

  1. реалізує державну житлову політику щодо соціального житла;
  2. організовує в межах своїх повноважень реалізацію загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
  3. здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.