Додаткова відпустка за роботу з комп'ютером

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:23, 28 березня 2017, створена Halyna.kosar (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon2.rad...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Трудові відносини

Державні гарантії та відносини, пов‘язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки», іншими нормативно-правовими актами України. Конституційне право є основою для можливого виникнення суб'єктивного права на відпочинок. Право на відпустку може виникнути тільки за наявності як об'єктивного, так і суб'єктивного факторів. За законодавством України право на відпустку мають громадяни України, які перебувають в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відпустка за особливий характер праці

Відпустка за роботу з комп’ютером — це різновид щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, яка надається залежно від часу фактичної зайнятості роботою на комп’ютері. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (додаток 2 до постанови; далі — Список № 1290-2).

Тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп'ютером

Підрозділом «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2 установлено право працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, зокрема відпустку за роботу за комп’ютером, тривалістю до чотирьох календарних днів. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 8 Закону України “Про відпустки"). Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, містить такі професійні назви як інженер з комп’ютерних систем, адміністратор системи, аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення, оператор комп’ютерного набору, з назви яких очевидно, що працівник майже увесь робочий час проводить за персональним комп’ютером. Вказаним працівникам може бути встановлено максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером — чотири календарних дні. Офісні працівники (секретарі, бухгалтери, працівники кадрової служби), зазвичай, виконують роботу за персональним комп’ютером не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для посади, тому тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу за комп’ютером праці може бути встановлено, приміром два або три дні залежно від часу фактичної зайнятості роботою на комп’ютері. Роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці для розрахунку тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером.

Увага!!! Законодавством не визначено, як роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, тому на кожному підприємстві, в установі, організації (далі — організації) це питання вирішують самостійно. 

Найсучаснішим способом обліку часу зайнятості роботою за персональним комп’ютером є спеціальні комп’ютерні програми. Найпоширенішими способами проведення вимірів часу зайнятості є фотографія робочого часу і хронометраж.

Зауважимо, що для надання щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером законодавством не встановлено вимоги щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці.