Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні положення законодаства

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 Сімейного Кодексу батьки самостійно визначають спосіб виконання свого обов'язку по утриманню дитини.
Цей обов’ок може припинятися раніше, ніж дитина досягла повноліття, наприклад, у разі смерті дитини або платника аліментів чи оголошення їх померлими.

Звільнення від обов'язку сплачувати аліменти

Суд може звільнити батьків від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби.

Зміна розміру аліментів

Розмір аліментів з часом може бути зменшено або збільшено у випадку зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я платника або одержувача аліментів, а також у разі народження у платника інших дітей інших дітей.Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Нерідко у платника аліментів з різних причин виникає заборгованість по їх сплаті .Звільнення від сплати заборгованості платника аліментів допускається за наявності у нього тяжкої хвороби, що перешкоджала таким виплатам, або іншими обставинами, безпосередньо пов’заними з платником, а не у зв’зку з їх сплатою наперед.
В разі, якщо один з батьків не проживає з дитиною під час перебування в шлюбі, після розлучення, виникає право на отримання аліментних платежів на утримання дитини та відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з її утриманням. Для забезпечення реалізації даного права та ліквідації заборгованості по сплаті аліментних платежів батьки можуть класти договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна. Даний договір належить до сімейно-правових договорів, оскільки його укладення та виконання породжують правові наслідки, передбачені нормами сімейного законодавства: припинення права на аліменти для дитини у зв’яку з передачею права власності на нерухоме майно.

Особливості договору про припинення права на аліменти у звязку з передачею нерухомого майна

Відповідно до частини першої статті 190 Сімейного кодексу України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчується.
Предметом договору є аліменти, тобто грошова сума, яку повинен виплачувати в обов’язковому порядку один із батьків на виховання і утримання дитини, і нерухомість, що належить на праві приватної власності особисто або сумісно платнику аліментів.
Договір може бути складений як до розгляду справи про призначення аліментів, так і після. Якщо такий договір укладений після прийняття судом рішення про призначення аліментів то його можна розглядати тільки як один з способів виконання такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 190 Сімейного кодексу України,набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. Водночас частина 3 статті 190 Сімейного кодексу України встановлює положення, відповідно до якого укладення такого договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо (відчужувача), від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину. Такі додаткові витрати можуть бути викликані різними особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою,каліцтвом тощо).
Частиною 4 статті 190 Сімейного кодексу України заборонено звертати стягнення на майно, що було одержане за таким договором. Таким чином, на це нерухоме майно не зможуть претендувати кредитори ні дитини, ні того із батьків, з ким вона проживає до тих пір, поки дитина не стане повнолітньою.
Виходячи з вимог частини четвертої статті 55 Закону України «Про нотаріат», посвідчення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцем реєстрації однієї із сторін відповідного правочину.

Види майна

Види майна , яке можна передати за цим договором - все майно , що передбачене ст. 181 ЦК України, де зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. До нерухомих речей належать: земля, будинки, споруди як житлового, так і вироб­ничого призначення.
Даний договір укладається за обов'язкової згоди органу опіки та піклування.
Передача майна відбувається на користь дитини або дитини і того з батьків з ким дитина проживає. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації.

Суб'єкти договору

Догорів укладається між батьками. Якщо дитина досягла 14-річного віку, вона бере участь в укладенні цього договору.

Інші особливості

  • На отримане за даним договором майно не можна накладати стягнення і воно не може бути відчужене до досягнення дитиною повноліття без згоди органу опіки та піклування.
  • Також передача такого майна не звільняє члена подружжя, який передав таке майно від обов'язку нести додаткові витрати на утримання дитини.
  • Даний договір може бути розірваний шляхом подачі позовної заяви до суду в разі невиконання одним з батьків своїх обов'язків щодо належного утримання дитини. В такій ситуації позивачем буде той з батьків, що передав майно за договором, а відповідачем- той, з яким проживає дитина.
Цікаво! Стаття Мельник М.Б., аспірантки Інституту законодавства Верховної Ради України "Інститут припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям дитиною права власності на нерухоме майно".