Договір позички

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 17:10, 20 грудня 2016, створена Admin (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == 1. Нормативна- база : == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ]ст. 827-836; == 2. Ви...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

1. Нормативна- база :

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИст. 827-836;

2. Визначення поняття договору позички:

Договір позички є одним з найстаріших цивільно-правових договорів, відомих праву з найдавніших часів. На побутовому рівні цей договір застосовувався та застосовується, мабуть, найчастіше за договір купівлі-продажу. Норми про договір позички були відомі цивільному праву ще з часів римського права і з того часу майже не зазнали змін. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до договору найму(оренди).

3. Ознаки договору

Безвідплатний; Консенсуальний\реальний; Дво-\односторонній; Міновий; Фідуціарний(довірчий); Строковий характер; Спрямованість на передачу майна у користування.

4. Порядок укладення договору позички

Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно. Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України. Договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

5. Сторони договору

Позичкодавець — (фізична або юридична особа) власник відмовленої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування. Користувач (фізичні або юридичні особи).

6. Строк договору

Строк договору позички визначається сторонами. Суб'єкти цих правовідносин вправі самостійно вирішувати, на який час передається річ (майно) користувачеві і коли вона буде повернута позичкодавцю. Водночас сторони можуть укласти договір позички і без зазначення строку користування річчю. Відповідно до ст. 831 ЦК України, у разі, якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею. У разі якщо строк виконання користувачем його зобов'язання не зазначений у договорі, слід враховувати положення ч. 2 ст. 763 ЦК України, яка встановлює, що кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці

7. Предмет договору позички

Предметом договору позички можуть бути речі, визначені індивідуальними ознаками, що є неспоживчими та вільно обертаються у цивільному обігу. Як правило, у позичку передаються речі, що не призначені для комерційного використання. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено. Важливо, щоб річ (майно), яка є предметом договору позички, можна було ідентифікувати, оскільки користувач через певний строк зобов'язаний повернути її в такому самому стані, в якому річ була на момент її передання.

8. Розірвання та припинення договору позички

Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі. Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо:

у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

річ самочинно передана у користування іншій особі;
в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором. Якщо після припинення договору користувач не повертає річ позичкодавець має право вимагати її примусового повернення а також відшкодування завданих збитків. Невиконання обов'язку повернути предмет позички спричиняє несприятливі наслідки для користувача у вигляді відшкодування завданих збитків. Збитки відшкодовують у вигляді як реально понесених втрат, так і неодержаних доходів (упущеної вигоди) відповідно до ст.623 ЦК. Крім цього, предмет договору позички повертається позичкодавцеві