Відмінності між версіями «Договір довічного утримання»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Створена сторінка: == Визначення договору довічного утримання == За договором довічного утримання (догляд...)
 
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показано 43 проміжні версії 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Визначення договору довічного утримання ==  
== Нормативна база ==
За договором довічного утримання (догляду) одна сторона- відчужувач передає у власність другій стороні - набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобовязується надати відчужувачеві довічне матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
 
== Поняття договору довічного утримання ==  
'''Договір довічного утримання (догляду)''' - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
[[Файл:Порівняльна таблиця договору дарування та договору довічного утримання.jpg|міні|Порівняльна таблиця договору дарування та договору довічного утримання]]


Відчужувач має право вимагати від набувача надання обумовленого договором  матеріального забезпечення,  а набувач  несе  зобов’язання – надати  відчужувачеві  матеріальне забезпечення  та догляд. В набувача можуть виникнути  два зобов’язання паралельно: забезпечувати  відчужувача утриманням  та забезпечити  догляд (довічно), але обов’язок щодо утримання поглинає  зобов’язання з догляду.
<br />
== Сторони договору ==
== Сторони договору ==
Відчужувачем  може бути фізична особа  незалежно від віку  та стану  здоров’я. <br />


Набувачем може бути фізична та юридична особа, а можуть бути кілька фізичних осіб. Набувачем майна за договором може бути така особа, яка може і здатна надати відчужувачеві обумовлене договором матеріальне забезпечення. При цьому юридична особа може мати навіть і більші можливості для матеріального забезпечення відчужувача. Статутом юридичної особи чи іншим засновницьким документом має бути передбачена можливість оплатного придбання майна у власність, і такий правочин не може суперечити цілям її створення та діяльності. <br />
'''Відчужувачем''' за договором може бути будь-яка фізична особа, тобто незалежно вiд вiку та стану здоров’я. За загальними вимогами щодо чинностi правочину, особа, яка його вчинює повинна мати необхідний обсяг цивiльної дiєздатностi.
Набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа, а можуть бути кілька фізичних осіб.  
 
'''Набувачем '''майна за договором може бути така особа, яка може і здатна надати відчужувачеві обумовлене договором матеріальне забезпечення. Статутом юридичної особи чи іншим засновницьким документом має бути передбачена можливість оплатного придбання майна у власність, і такий правочин не може суперечити цілям її створення та діяльності.
 
За бажанням відчужувача утримання (догляд) за договором довічного утримання може надаватись і третім особам. Набувач зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, вказаної в договорі. Якщо відчужувач укладає договір на користь третьої особи, то така особа за договором забезпечується утриманням та (або) доглядом довічно.


За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуваний за договором будинок. Якщо спадкоємці відмовляються від будинку, або таких осіб немає, майно повертається відчужувачу. Щодо юридичних осіб-набувачів майна, у разі їхнього припинення можливим є правонаступництво обов’язків за договором довічного утримання .<br />
== Предмет договору довічного утримання ==
* Нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частина, нежитлове приміщення, земельна ділянка, гараж, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3645 ст. 181 ЦК України] тощо).
* Рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності тощо.


За бажанням відчужувача утримання (догляд) за договором довічного утримання може надаватись і третім особам. Набувач зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, вказаної в договорі. Якщо відчужувач укладає договір на користь третьої особи, то така особа за договором забез- печується утриманням та (або) доглядом довічно.  Також такий  може бути укладений  відчужувачем  на користь  третьої особи.<br />
== Форма укладення договору довічного утримання ==
== Форма укладення договору довічного утримання ==
Договір довічного утримання (догляду) належить  до договорів, для  яких передбачена  обов’язкова письмова форма  та нотаріальне посвідчення. Недотримання даної вимоги  тягне за собою  визнання договору недійсним. Нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. <br />
Договір довічного утримання (догляду) укладається у '''письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню'''. Недотримання даної вимоги  тягне за собою  [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності|визнання договору недійсним]].  
 
[[Нотаріальне посвідчення правочинів|Нотаріус, посвідчуючи договір]], повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна.  
 
Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державній реєстрації]].
 
Право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача тільки з моменту реєстрації договору.


Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір  підлягає обов’язковій державній реєстрації. Право власності  на відчужувану  нерухомість переходить  до набувача тільки з моменту  реєстрації договору.<br />
== Обов’язки  набувача за договором довічного утримання (догляду) ==
== Обов’язки  набувача за договором довічного утримання (догляду) ==
Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види   матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми. За загальним  правилом  має  бути  визначено вид і кількість  харчування – скільки  разів на добу,  калорійність  та окремі елементи. Оскільки даний договір передбачає можливість догляду, то сторони   мають чітко визначити, в чому саме полягатиме догляд. Необхідно  в договорі  визначити  умови, форми, способи догляду, їх періодичність, якість та зміст. Якщо у договорі  визначено, що відчужувач  потребує медичного обслуговування, то  треба вказати, якого  саме – загального  чи  спеціального, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість. Довічне утримання  може  надаватися  у чітко визначеній грошовій сумі, черговість виплат грошових сум повинна  бути визначена в договорі. Набувач  може  надати  будь - яку  необхідну допомогу, яка необхідна відчужувачу.  
Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми.  
Однак, деякі  види  утримання чи матеріального забезпечення не можна чітко визначити  заздалегідь  при укладенні договору. У разі  виникнення  спору, він  повинен  вирішуватися, керуючись  засадами  розумності та справедливості, враховуючи стан відчужувача та необхідні витрати набувача. <br />
 
Оскільки даний договір передбачає можливість догляду, то сторони мають чітко визначити, в чому саме полягатиме догляд (умови, форми, способи догляду, їх періодичність, якість та зміст), наприклад:
 
- вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;<br />- медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;
 
- матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум.
 
Відповідно до законодавства набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.
 
На майно, відчужуване за договором довічного утримання, у набувача виникає право власності. Але дане право власності обмежене, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину.
 
Кредитори набувача не мають права звернути стягнення на майно набувача, передане за договором довічного утримання протягом життя відчужувача.
 
У випадку, коли набувач у силу певних обставин не в змозі надалі надавати належне матеріальне забезпечення відчужувачу, зобов’язання у відповідності до договору можуть перейти до членів його сім’ї за згодою відчужувача. Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе обов’язки набувача, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача.
 
== Момент виникнення у набувача права власності на майно ==
Право власності на майно за договором довічного утримання, оскільки останній підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
в свою чергу, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
 
=== Чи зберігається за відчужувачем право власності на житло ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3541 ст. 749 ЦК України], з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3541 ч. 4 с. 334 ЦК України], право власності на житло переходить від відчужувача до набувача в момент державної реєстрації договору довічного утримання.
З моменту державної реєстрації договору довічного утримання відчужувач (особа, яка потребує утримання) перестає бути власником будинку, квартири. Отже, у разі укладення договору відчужувач втрачає можливість розпоряджатись своїм житлом (продавати, дарувати ), так як більше не є його власником.


Відповідно до  законодавства,  набувач зобов’язаний  у разі  смерті  відчужувача поховати  його, навіть  якщо  це не  було передбачено договором довічного утримання (догляду).
== Чи має право набувач продавати, дарувати чи іншим чином відчужити набуте за договором майно ==
Якщо частина  майна  відчужувача  перейшла до його  спадкоємців, витрати  на його поховання мають  бути  справедливо  розподілені  між  ними  та  набувачем.
Набувач за таким договором обмежений у праві розпорядження майном''' до моменту смерті відчужувача'''.  
На майно, відчужуване за договором довічного утримання, у набувача виникає  право власності. Але дане право власності  обмежене, оскільки  набувач  не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину.<br />
Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину так як''' при посвідченні договору довічного утримання (догляду) нотаріус накладає заборону їх відчуження згідно вимог''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#top ст. 73 ЗУ "Про нотаріат"].
На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.  
Кредитори набувача не мають  права  звернути  стягнення  на майно набувача, передане за договором довічного утримання протягом життя відчужувача. Виникають питання  щодо можливості  заміни  набувача  за договором  довічного утримання. Законодавством  передбачена така можливість. <br />
Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.


У випадку, коли набувач  у силу певних обставин  не в змозі  надалі надавати  належне  матеріальне  забезпечення  відчужувачу, зобов’язання у відповідності  до договору можуть  перейти  до членів  його сім’ї, але для цього  необхідна  обов’язкова  згода  відчужувача. Якщо з членів сім’ї  набувача  ніхто  не виявить бажання взяти  на себе  обов’язки  набувача, то ці  обов’язки  можна передати  іншій особі, але  за згодою  відчужувача та членів сім’ї набувача.<br />
== Укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності ==
== Укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності ==
Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання. Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати співвласника, який залишився.<br />Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.
Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання. Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати співвласника, який залишився.<br />
== Внесення змін та дострокове припинення договору ==
Сторони в договорі  довічного утримання  можуть передбачати  заміну майна, яке було  передане  набувачеві. Тобто набувач  та відчужувач за певних обставин, які виникли  у процесі  дії договору  довічного утримання можуть  домовитися  про заміну  речі на іншу. У цьому  разі  обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю  сторін  змінений  або залишений  незмінним. <br />
Договір довічного утримання може бути розірваний на підставі  рішення суду, на вимогу  відчужувача або третьої особи у разі  невиконання або неналежного виконання  набувачем  своїх обов’язків. Невиконання  обов’язків  або неналежне  виконання  обов’язків  не завжди  призводить  до припинення  договору. Відчужувач  вправі пред’явити  позов  про відшкодування  збитків. У винятковому випадку  існує  можливість  подати позов  не про  припинення  дії  договору довічного утримання, а про  обов’язок  набувача  виконати  в натурі  обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі. <br />


Набувач  вправі  припинити  договір  тільки  в тому випадку, коли  через  незалежні  від нього  обставини його  майнове становище  змінилося настільки, що він  не  в змозі  надавати  набувачеві  належне  матеріальне забезпечення,  обумовлене в договорі. У разі  розірвання  договору  у зв’язку  з неможливістю  його  подальшого  виконання  набувачем з підстав, що мають  істотне значення, суд  може  залишити  за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням  тривалості  часу, протягом  якого він  належно  виконував  свої  обов’язки за договором. <br />
== Внесення змін до договору ==
Сторони в договорі довічного утримання можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися  про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.
 
== Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду) ==
У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.
 
Таким чином, при вирішенні питання про заміну набувача пріоритет мають члени його родини. Інша особа може стати набувачем лише за згодою відчужувача і первісного набувача.
 
Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.
 
== Правові наслідки смерті фізичної особи-набувача/припинення юридичної особи-набувача ==
* У випадку сметі фізичної особи-набувача, Обов'язкиостаннього за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.  Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом.  Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.<br>
* У разі припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду).
* У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача.<br>
Якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором довічного утримання (догляду), перейшло до її засновника (учасника), то, відповідно, до нього переходять права та обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду).
 
== Припинення договору ==
Договір довічного утримання може бути '''''розірваний''''' на підставі рішення суду:
* на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
* на вимогу набувача.
Невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування  збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про  припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі.
 
Набувач  вправі  припинити  договір  тільки  в тому випадку, коли  через  незалежні  від нього  обставини його  майнове становище  змінилося настільки, що він  не  в змозі  надавати  набувачеві  належне  матеріальне забезпечення,  обумовлене в договорі. У разі  розірвання  договору  у зв’язку  з неможливістю  його  подальшого  виконання  набувачем з підстав, що мають  істотне значення, суд  може  залишити  за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням  тривалості  часу, протягом  якого він  належно  виконував  свої  обов’язки за договором.  


Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення  договору  довічного утримання.
Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення  договору  довічного утримання.
[[Категорія:Цивільне право]]
 
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 14:00, 28 червня 2022

Нормативна база

Поняття договору довічного утримання

Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Порівняльна таблиця договору дарування та договору довічного утримання

Сторони договору

Відчужувачем за договором може бути будь-яка фізична особа, тобто незалежно вiд вiку та стану здоров’я. За загальними вимогами щодо чинностi правочину, особа, яка його вчинює повинна мати необхідний обсяг цивiльної дiєздатностi. Набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа, а можуть бути кілька фізичних осіб.

Набувачем майна за договором може бути така особа, яка може і здатна надати відчужувачеві обумовлене договором матеріальне забезпечення. Статутом юридичної особи чи іншим засновницьким документом має бути передбачена можливість оплатного придбання майна у власність, і такий правочин не може суперечити цілям її створення та діяльності.

За бажанням відчужувача утримання (догляд) за договором довічного утримання може надаватись і третім особам. Набувач зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, вказаної в договорі. Якщо відчужувач укладає договір на користь третьої особи, то така особа за договором забезпечується утриманням та (або) доглядом довічно.

Предмет договору довічного утримання

  • Нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частина, нежитлове приміщення, земельна ділянка, гараж, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна відповідно до вимог ст. 181 ЦК України тощо).
  • Рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності тощо.

Форма укладення договору довічного утримання

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Недотримання даної вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.

Нотаріус, посвідчуючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна.

Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Право власності на відчужувану нерухомість переходить до набувача тільки з моменту реєстрації договору.

Обов’язки набувача за договором довічного утримання (догляду)

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми.

Оскільки даний договір передбачає можливість догляду, то сторони мають чітко визначити, в чому саме полягатиме догляд (умови, форми, способи догляду, їх періодичність, якість та зміст), наприклад:

- вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;
- медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;

- матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум.

Відповідно до законодавства набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

На майно, відчужуване за договором довічного утримання, у набувача виникає право власності. Але дане право власності обмежене, оскільки набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу або у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

Кредитори набувача не мають права звернути стягнення на майно набувача, передане за договором довічного утримання протягом життя відчужувача.

У випадку, коли набувач у силу певних обставин не в змозі надалі надавати належне матеріальне забезпечення відчужувачу, зобов’язання у відповідності до договору можуть перейти до членів його сім’ї за згодою відчужувача. Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе обов’язки набувача, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача.

Момент виникнення у набувача права власності на майно

Право власності на майно за договором довічного утримання, оскільки останній підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. в свою чергу, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Чи зберігається за відчужувачем право власності на житло

Відповідно до ст. 749 ЦК України, з урахуванням ч. 4 с. 334 ЦК України, право власності на житло переходить від відчужувача до набувача в момент державної реєстрації договору довічного утримання. З моменту державної реєстрації договору довічного утримання відчужувач (особа, яка потребує утримання) перестає бути власником будинку, квартири. Отже, у разі укладення договору відчужувач втрачає можливість розпоряджатись своїм житлом (продавати, дарувати ), так як більше не є його власником.

Чи має право набувач продавати, дарувати чи іншим чином відчужити набуте за договором майно

Набувач за таким договором обмежений у праві розпорядження майном до моменту смерті відчужувача. Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину так як при посвідченні договору довічного утримання (догляду) нотаріус накладає заборону їх відчуження згідно вимог ст. 73 ЗУ "Про нотаріат". На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача. Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.

Укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання. Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати співвласника, який залишився.
Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Внесення змін до договору

Сторони в договорі довічного утримання можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду)

У разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) з підстав, що мають істотне значення, обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужувача члену сім’ї набувача або іншій особі за їхньою згодою.

Таким чином, при вирішенні питання про заміну набувача пріоритет мають члени його родини. Інша особа може стати набувачем лише за згодою відчужувача і первісного набувача.

Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Правові наслідки смерті фізичної особи-набувача/припинення юридичної особи-набувача

  • У випадку сметі фізичної особи-набувача, Обов'язкиостаннього за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності на це майно може перейти до спадкоємця за законом. Якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.
  • У разі припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду).
  • У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача.

Якщо в результаті ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором довічного утримання (догляду), перейшло до її засновника (учасника), то, відповідно, до нього переходять права та обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду).

Припинення договору

Договір довічного утримання може бути розірваний на підставі рішення суду:

  • на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;
  • на вимогу набувача.

Невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі.

Набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.