Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база


Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми

Для реалізації права громадян у сфер використання житлово-комунальними послугами законодавством встановлено порядок звернення громадянами до постачальників таких послуг. У разі прийняття організаціями, які надають житлово-комунальні послуги рішення про відмову або припинення надання таких послуг, особа отримує право вирішити такі питання у досудовому порядку та звернутися до суду для оскарження відповідного рішення. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.


Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами

Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договору між споживачем і постачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про надання житлово-комунальних послуг: - Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630; - Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529; - Типовий договір про користування електричною енергією затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357; - Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року № 938; - Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.

Користування електричною енергією

(Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF)

Договір про користування електричною енергією розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред’являє оригінали таких документів: - паспорта; - реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта з відміткою відповідного контролюючого органу); - документа, що підтверджує право власності чи користування на об’єкт споживача або права власності чи користування на земельну ділянку (на період будівництва об’єкта споживача). Електропостачальник протягом 10 робочих днів з дня подання побутовим споживачем заяви та пакета документів готує у двох примірниках проект договору, підписує та надає його особисто чи надсилає поштою побутовому споживачу або його представнику для ознайомлення та підписання. Побутовий споживач або його представник повертає енергопостачальнику протягом 10 робочих днів один примірник підписаного договору. У договорі електропостачальник зазначає межу розподілу (розмежування балансової належності електричних мереж та/або експлуатаційної відповідальності сторін) відповідно до складеного під час приєднання об’єкта споживача відповідного акта, який є додатком до договору. Під час підготовки проекту договору на об’єкті побутового споживача електропостачальник проводить контрольний огляд вузла обліку (засобу обліку), складає акт про збереження пломб за формою, визначеною у додатку 3 до цих Правил. Акт про збереження пломб є додатком до договору. У разі використання побутовим споживачем частини електричної енергії на непобутові потреби для забезпечення електроустановок, загальна потужність яких не перевищує 0,6 кВт, встановлення на його об’єкті окремого засобу обліку з метою обліку цих потреб не є обов’язковим. У такому випадку побутовий споживач складає у двох примірниках акт розподілу електричної енергії на побутові та непобутові потреби та надає цей акт електропостачальнику на ознайомлення та підписання. Електропостачальник не має права в односторонньому порядку змінювати визначений у договорі розподіл електричної енергії на побутові та непобутові потреби без заяви побутового споживача. У разі виробництва електричної енергії генеруючими установками приватного домогосподарства купівля електропостачальником у побутового споживача виробленої електричної енергії в обсязі, що перевищує місячне споживання такого приватного домогосподарства, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом. Форма примірного договору про купівлю-продаж за “зеленим” тарифом електричної енергії визначена у додатку 5 до цих Правил. У разі коли об’єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропостачальник укладає договір з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі. Обробка персональних даних побутового споживача здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”. У разі розташування об'єктів побутового споживача за різними адресами побутовий споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта. У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири. У разі прийняття рішення про припинення користування електричною енергією побутовий споживач не пізніше ніж за сім робочих днів подає електропостачальнику письмову заяву про розірвання договору, в якій зазначає день припинення електропостачання на об’єкт побутового споживача. У зазначений у заяві день представник електропостачальника разом із побутовим споживачем проводить контрольний огляд вузла обліку та здійснює відключення електроустановок об’єкта побутового споживача від електричних мереж та вживає заходів для запобігання самовільному підключенню. Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт побутового споживача до електропостачання.

Тарифи за користування послугами електропостачання

Тарифи на електроенергію для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи за електроенергію для населення у 2017 року складають: - 71.4 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий до 100 кВт.год. на місяц.); - 129 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий від 100 до 600 кВт.год. на місяц.); - 163,8 грн./кВт.год. (за обсяг, спожитий понад 100 кВт.год. на місяц.). (http://www.zoe.com.ua/%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/)


Користування послугами водопостачання та водовідведення

Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08)

Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання. Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил. Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: - заяву; - опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; - ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території. Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва. Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску. Забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Тарифи за користування послугами з водопостачання

Тарифи за користування послугами з водопостачання для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя тарифи з надання таких послуг для населення складають: - 6,54 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання; - 7,20 грн./м3 за послуги з централізованого водопостачання холодної води з використанням внутрішньо-будинкових систем; - 4,56 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення; - 5,03 грн./м3 за послуги з централізованого водовідведення з використанням внутрішньо-будинкових систем. (http://www.vodokanal.zp.ua/naselen_tarif)


Користування послугами з опалення житлового приміщення

(Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF))

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами. Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Тарифи за користування послугами з опалення житлового приміщення

Тарифи за опалення для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи за такі послуги для населення складають: - 28,44 грн./м2 від площі - без приладів обліку; - 66,89 грн./м3 з приладами обліку (без рушникосушильника); - 72,37 грн./м3 з приладами обліку (з рушникосушильником); - 1218,56 грн./Гкал - з приладами обліку (розраховується у разі встановлення будинкового засобу обліку).

(http://teploseti.zp.ua/ua/prices/history/history_2.php)

Користування послугами з газопостачання

(Закон України “Про ринок природного газу” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19/page2))

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору. Договір постачання повинен містити такі істотні умови: - обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника; - обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі; - обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними; - обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації; - обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником; - порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання. Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у заяві-приєднанні постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація. У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги. У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку.

Тарифи за користування газу

Тарифи за постачання газу для населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Так, наприклад, в м. Запоріжжя, тарифи з надання таких послуг для населення складають: - 30,27 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 4,4 м3 (при наявності газової плити та горячого водопостачання); - 48,84 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 7,1 м3 (при наявності газової плити без горячого водопостачання та нагрівача води); - 96,31 грн., при нормі використання на 1 особу не більше ніж 14 м3 (при наявності газової плити та газового водонагрівача). Вартість 1 м3 складає 6,879 грн.

(https://zp.104.ua/ua/services/zaplatiti-za-gaz/tarifi-na-gaz/id/nkrekp-zatverdila-novi-tarifi-na-rozpodil-gazu-21214)

Облік використаних житлово-комунальних послуг

Облік електричної енергії

Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF)

Електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію. Надання побутовому споживачеві замовлених ним послуг з облаштування або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється за рахунок побутового споживача. Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача. Відповідальність за збереження засобів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах побутового споживача, та пломб на них несе побутовий споживач. Під час розрахунку вартості з облаштування вузла обліку електророзподільним підприємством враховуються: - матеріальні витрати на виконання робіт (надання послуг), до складу яких входить вартість використаної ним власної сировини, матеріалів, виробів (засобів обліку), конструкцій; - вартість використання машин і механізмів, які застосовуються для виконання цих робіт (послуг); - вартість прямих витрат, які пов’язані з оплатою праці працівників, що задіяні у виконанні цих робіт (наданні послуг). Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися: - за розрахунковими книжками; - за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником; - за карткою попередньої оплати. У разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії. У попередженні про відключення електричної енергії електропостачальник зазначає: останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника, суму заборгованості за спожиту електричну енергію, період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої в кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об’єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі. Забороняється відключення побутових споживачів перед вихідними та святковими днями. Побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

Облік послуг з водопостачання та водовідведення

Наказ Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 “Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08)

Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів. Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

Порядок обліку теплової енергії

(Постанова Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF))

У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. У разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки (додаток 4) такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення. Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно. Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги. У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. Показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. У разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу. У разі встановлення квартирних засобів обліку їх показання розподіляються пропорційно кількості мешканців квартири. Пільги споживачам з оплати послуг надаються на частку, отриману після такого розподілу, за фактичними витратами, але не вище нормативів (норм) споживання, визначених законодавством.

Облік послуг з газопостачання

Закон України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17)

Побутові споживачі зобов’язані щомісяця кожного першого числа місяця знімати показання лічильника газу та п'ятого числа місяця надавати їх Оператору ГРМ звернувшись особисто до виконавця таких послуг, за номером телефону, або через особисту веб-сторінку на сайті виконавця. Суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, а також споживачі забезпечують встановлення засобів обліку: - для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; - для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; - тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.


Припинення користування житлово-комунальними послугами

((Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF))

Користування житлово-комунальними послугами може бути тимчасово припинено у разі: - проведення планового ремонту; - виникнення режимів, безпосередньо не пов'язаних з аварією, за яких провадиться обмеження відпуску енергії та потужності. Постачальник має право відключити побутового споживача у разі: - самовільного підключення до мережі; - розкрадання енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби; - порушення термінів сплати за спожиту енергію, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; - несплати за встановлення нового засобу обліку; - зниження показників якості енергії з вини побутового споживача. Відновлення постачання послуг побутовому споживачу здійснюється після оплати витрат на повторне підключення, усунення виявлених порушень та/або відшкодування збитків, завданих постачальнику, крім випадку. У разі відключення об’єкта побутового споживача через заборгованість відновлення постачання енергії здійснюється за рахунок постачальника протягом трьох робочих днів у містах та п’яти робочих днів у сільській місцевості після оплати побутовим споживачем заборгованості. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у побутового споживача заборгованості за спожиту енергію.

Припинення послуг з газопостачання

(Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 “Про затвердження Правил постачання природного газу” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15/page))

Якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення. У разі оплати простроченої заборгованості за договором на постачання природного газу до зазначеного в повідомленні про припинення газопостачання часу та завчасного (до дня припинення) надання постачальнику підтвердних платіжних документів газопостачання побутовому споживачу не припиняється. Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ. У разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання. У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України; Розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку припиняється, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року, для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.


Права та обов'язки споживача та виконавця

(Закон України “Про житлово-комунальні послуги” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/stru#Stru))

Споживач має право:

- одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; - одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; - на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; - на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; - на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; - на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; - на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

Споживач зобов'язаний:

- укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; - своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; - забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; - за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; - оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; - дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; - дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; - своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; - у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Виконавець має право:

- розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги в порядку, встановленому законодавством; - пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги; - брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону; - вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; - вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт; - отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг; - на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Виконавець зобов'язаний:

- забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; - здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; - підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; - надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; - своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; - розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; - утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; - сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; - вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; - своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами

Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги. До осіб які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами належать:

  • Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • Ветерани ВВВ;
  • Учасники бойових дій;
  • Інваліди ВВВ, інваліди Радянської Армії та особи прирівняні до них;
  • Учасники війни;
  • Сім'ї загиблих (вдова; вдовець) учасника бойових дій, інваліда ВВВ);
  • Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями “За відвагу”, Герої Соціалістичної Праці, удостоєнні цього звання за працю в період ВВВ);
  • Реабілітовані особи;
  • Діти війни;
  • Колишні в’язні концтаборів;
  • Колишній малолітній в’язень концтабору, гетто, визнаний інвалідом;
  • Служба безпеки України;
  • Пенсіонер СБУ;
  • Пожежна охорона;
  • Непрацездатні особи працівника,який загинув;
  • МВС;
  • Непрацездатні особи працівника, який загинув;
  • Військовослужбовці;
  • Вдова (вдівець), діти, батьки загиблого військовослужбовця;
  • Інваліди військової служби;
  • Педагогічний працівник, який працює в сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них;
  • Працівник бібліотек, які працюють у селах і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали у бібліотеках у цих населених пунктах і проживають у них.
  • Особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;
  • Особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту;
  • Судді у відставці або на пенсії;
  • Пенсіонери з числа слідчих прокуратури;
  • Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ;
  • Ветеран військової служби;
  • Ветеран органів МВС, державної пожежної охорони;
  • Ветеран СБУ;
  • Вдова ветерана військової служби;
  • Вдова ветерана органів МВС;
  • Вдова ветерана СБУ;
  • Багатодітні сім"ї;
  • Дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • Ветерани податкової міліції;
  • Вдови (вдівці) ветеранів податкової міліції);
  • Ветерани Державної кримінально-виконавчої служби;
  • Вдови (вдівці) ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби;
  • Ветерани служби цивільного захисту;
  • Вдови (вдівці) ветеранів служби цивільного захисту.


Досудовий порядок вирішення спорів

Оформлення претензій

((Постанова Кабінету міністрів України № 1357 від 26.07.199 “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF))

У разі порушення енергопостачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акта-претензії побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо. Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування. Акт-претензія побутового споживача подається постачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає побутовому споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій. У разі відмови постачальника провести необхідні заміри параметрів якості енергії побутовий споживач має право сам організувати проведення таких замірів. Проводити заміри параметрів якості енергії може організація, яка має відповідні повноваження або дозволи. У цьому випадку постачальник повинен відшкодувати витрати побутового споживача. Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється постачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників постачальника. Постачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. Якщо між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди щодо користування житлово-комунальними послугами, їх оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Судовий порядок. Підсудність

Порядок вирішення пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні регулюється цивільним законодавством України Цивільний позов до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, або за місцезнаходженням споживача. Цивільний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.

Судовий збір

(Закону України «Про судовий збір» (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17);)

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 640 грн. 00 коп.). Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Порядок складення позову

Цивільний кодекс України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15); Цивільний процесуальний кодекс України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15);

У адміністративному позові має бути зазначено:

  • Найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
  • Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
  • Зміст позовних вимог;
  • Ціну позову щодо вимог майнового характеру;
  • Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
  • Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
  • Перелік документів, що додаються до заяви.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Цивільна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Порядок оскарження рішення суду першої інстанції

Цивільний процесуальний кодекс України (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15);

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити цивільний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає рішення іменем України. Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Скасування судового наказу про стягнення заборгованості за користування житлово-комунальними послугами

Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:

  • найменування суду, в який подається заява;
  • ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
  • наказ, що оспорюється;
  • посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
  • посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
  • перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. У разі пропуску строку на оскарження судового наказу з поважних причин, заявник вказує такі причини у заяві про скасування судового наказу. Судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.