Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового захисту та шукачів притулку

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:11, 28 квітня 2023, створена Valentyna.nykonchuk (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Категорія осіб, які повинні зареєструвати своє місце проживання/перебування

Державна міграційна служба та її територіальні органи контролюють дотримання органами реєстрації вимог законодавства з питань реєстрації місця проживання, а також їх діяльності у сфері реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб.

Декларування місця проживання особи – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади (пункт 4 частини першої статті 2 Закону).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (далі - Закон) декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

  1. створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
  2. ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
  3. використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":

Місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Місце перебування – житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту" довідка про звернення за захистом є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України.

З наведених положень Закону вбачається, що іноземці несуть обов'язок декларувати лише місце свого проживання. Для осіб, що не проживають, а на законних підставах перебувають на території України (шукачів захисту) немає обов'язку декларування місця перебування. Разом з тим, вони мають таке право, і таке декларування бажане з огляду на те, що воно необхідне для отримання соціальних послуг, отримання офіційної кореспонденції тощо.

Куди звернутись

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради (далі - орган реєстрації) або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІІ Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2011 № 649, територіальний орган Державної міграційної служби роз'яснює особі порядок реєстрації за місцем тимчасового проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Перелік документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування

Для реєстрації місця проживання (перебування) особі необхідно надати заяву та додані до неї документи:

  1. паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;
  2. свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;
  3. документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);
  4. документи, що посвідчують особу законного представника (представника);
  5. документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;
  6. документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.

У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

Іноземці, особи без громадянства, які для реєстрації місця проживання подали посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання, додатково подають паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, або рішення про визнання особою без громадянства, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері реєстрації фізичних осіб (Державна міграційна служба України), та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними (стаття 9 Закону).

Посвідчення біженця

Відповідно до пункту 25 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (далі - Правила), реєстрація місця перебування осіб, що звернулися за захистом в Україні із заявою за формою згідно з додатком 8 до Правил, здійснюється на визначений законом строк на підставі визначених документів (крім квитанції про сплату адміністративного збору).

Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується наказом Міністерства внутрішніх справ України.

Вартість

За декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:

1) 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - за декларування/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого Законом строку (у 2022 році адміністративний збір складає 37,22 грн.).;

2) 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - за декларування місця проживання/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого Законом строку (у 2022 році адміністративний збір складає 62,03 грн.).

За реєстрацію місця перебування/зняття із зареєстрованого місця перебування адміністративний збір не справляється (стаття 6 Закону).

Довідка про звернення за захистом в Україні

Порядок розгляду заяви про реєстрацію місця проживання/перебування

Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту
Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту

Відповідно до пункту 19 Правил працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Працівник органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення:

  • про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи;
  • вносить відомості про реєстрацію місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування);
  • формує і вносить дані про реєстрацію місця проживання особи до реєстру територіальної громади;
  • формує інформацію про реєстрацію місця проживання/перебування особи для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру;
  • повертає особі або її представнику документ до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання/ перебування.

Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання

Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:

  1. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);
  2. відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;
  3. особа подала документи або відомості, передбачені Законом, не в повному обсязі;
  4. у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
  5. за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
  6. житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
  7. за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
  8. відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;
  9. дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною (стаття 12 Закону).

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні