Грубе порушення законодавства про працю

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Версія від 23:39, 4 жовтня 2018, створена Tetiana.shubenko (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

1.Конституція України
2.Кримінальний кодекс України
3.Кодекс законів про працю України
4. Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції"

Загальні положення

Даний вид правопорушення відноситься до злочинів і за його вчинення передбачена кримінальна відповідальність – ст. 172 Кримінального кодексу України.

172 кку 2.jpg

Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. Дана стаття розрізняє:

  1. незаконне звільнення (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);
  2. інше грубе порушення законодавства про працю.

Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:

  • кількості по­терпілих,
  • тяжкості можливих наслідків,
  • тривалості,
  • систематичності пору­шень,
  • злісності мотивів тощо.

Як захистити порушені права

Порядок дій наступний:

  1. Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.
  2. Звернутися до відділку поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

1. Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України

Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:

  1. Посягання на загальні умови праці було умисним;
  2. Таке посягання не було пов»язане зі створенням небезпеки для життя і здоров»я робітника або службовця.

Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за ст. 172 КК України відсутній.

За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271—275 КК, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.

Для цього потрібно визначити:

  • характер порушуваних трудових прав людини;
  • категорії працівника, права якого порушуються;
  • об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);
  • суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).

Хто є потерпілим

Потерпілим від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин.
Не є потерпілими від даного злочину:

  • особи, що мають спеціальні звання,
  • військово­службовці,
  • працівники поліції тощо.

Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 365, 423, 424 КК України.

Об"єктивна сторона

Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:

  • пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;
  • наявність грубого характеру цього порушення.

Хто є правопорушником

Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме:

  • службові особи, наділені правом прийому та звільнення, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності
  • керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
  • власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

2. Звернення до поліції із заявою

Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви Медіа:Заява про вчинення злочину.docx.
Так, у заяві потрібно вказати:

  • назву органу до якого ви звертаєтесь;
  • прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
  • короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
  • докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
  • дату та підпис.

Відповідальність

172 кку.jpg