Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України (ЦК України)
• Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про судовий збір»
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»

Хто і коли відшкодовує шкоду завдану кримінальним правопорушенням

Кримінальне правопорушення тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. Адже кримінальним правопорушенням може бути завдано як матеріальну так і моральну шкоду. Однак даний аспект юридичної відповідальності часто залишається в тіні проблем кримінального переслідування.

Відповідно до статті 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення можливе шляхом:

1. добровільного відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою, на будь-якій стадії кримінального провадження;
2. відшкодування шкоди стягнутої судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;
3. відшкодування шкоди за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (стаття 127 КПК України).

Хто має право на відшкодування (компенсацію) шкоди

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (стаття 128 КПК України, статті 1166, 1167, 1177 ЦК України).

Цивільним позивачем може бути, як фізична так і юридична особа, яка визнана потерпілою в конкретному кримінальному провадженні.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. Також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права у випадках, встановлених законом, цивільний позов може бути поданий прокурором.

Цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором.

Цивільний позов та порядок його подання

Для відновлення та захисту своїх прав потерпілий під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’являє цивільний позов, який за своєю формою та змістом повинен відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства (відповідати вимогам, встановленим статтею 175 ЦПК України). Цивільний позов подається до органу судового розслідування або суду, в якого на розгляді перебуває кримінальне провадження.

Позов про відшкодування (компенсації) шкоди завданої кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням може бути подано і до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства, якщо особа, не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, або її цивільний позов було залишено без розгляду.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред’являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Подання цивільного позову у кримінальному процесі має деякі переваги, оскільки одночасний розгляд судом кримінальної справи й цивільного позову забезпечує більш повне та об'єктивне дослідження обставин справи — адже розмір заподіяної шкоди нерідко впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення та міру покарання, а тому цивільному позивачеві легше доказувати наявність підстав і розміру цивільного позову саме в кримінальному процесі (статті 91 КПК України).

Файл:Приклад цивільного позову у кримінальному провадженні.docx

Хто відшкодовує (компенсує) шкоду

Шкоду завдану кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням відшкодовує підозрюваний, обвинувачений або фізична чи юридична особа, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Розгляд цивільного позову та ухвалення рішення

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 КПК України, суд залишає позов без розгляду (стаття 129 КПК України).

Судова практика

• Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 910/4014/16