Відмінності між версіями «Відповідальність за несплату аліментів»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рядок 8: Рядок 8:
== Види відповідальності ==
== Види відповідальності ==
* Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 Сімейного кодексу України (далі - СКУ)).
* Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 Сімейного кодексу України (далі - СКУ)).
* Кримінальна відповідальність: громадські роботи на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 Кримінального кодексу України (далі - ККУ).
* Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 Кримінального кодексу України (далі - ККУ).
=== Цивільна відповідальність ===
== Цивільна відповідальність ==
Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім '''фактор наявності вини з боку платника'''. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника в наявності, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і '''подавати позов про її стягнення'''. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).
Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім '''фактор наявності вини з боку платника'''. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника в наявності, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і '''подавати позов про її стягнення'''. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність).
Положення '''ст. 196 СКУ''' поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі '''відповідного рішення суду'''.
Положення '''ст. 196 СКУ''' поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі '''відповідного рішення суду'''.
Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, '''неустойка не може бути стягнута'''.
Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, '''неустойка не може бути стягнута'''.
'''Згідно ч. 1 ст. 196 СКУ, на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.'''  
'''Згідно ч. 1 ст. 196 СКУ, на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.'''  
== Куди звернутися ==
=== Куди звернутися ===
Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися '''до суду з позовною заявою.'''
Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися '''до суду з позовною заявою.'''
=== Вартість ===
=== Вартість ===
Станом на 05.12.2017 р. вартість судового збору складає '''0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''', тобто 640 гривень
Станом на 05.12.2017 р. вартість судового збору складає '''0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''', тобто 640 гривень
== Перелік необхідних документів ==
=== Перелік необхідних документів ===
 
Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 ЦПК України.  
Вимоги до позовної заяви регламентовані статтею 119 ЦПК України.  
'''Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:'''
Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів : - -
* копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
- копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
- копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
* копія рішення суду про стягнення аліментів;
- копія рішення суду про стягнення аліментів;
* копія розрахунку заборгованості.
- копія розрахунку заборгованості. Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої  ситуації.
'''Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої  ситуації.'''
=== Строки розгляду питання ===
Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить '''не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за вийнятком випадків, предбачених законодавством'''.
== Кримінальна відповідальність ==
=== Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності ===
* наявність факту звернення одержувача аліментів  до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове  рішення;
* наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за  шість місяців відповідних платежів;
* злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у  будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо).
=== Куди звернутися ===
Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву до органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам ЗУ «Про звернення громадян». Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:
* найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
* ПІБ громадянина, що подає заяву;
* його місце проживання;
* роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
* дата і підпис.

Версія за 13:20, 27 грудня 2017

Нормативна база

Види відповідальності

  • Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (стаття 196 Сімейного кодексу України (далі - СКУ)).
  • Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 Кримінального кодексу України (далі - ККУ).

Цивільна відповідальність

Для виникнення підстави для пред’явлення позову про стягнення пені, повинен бути присутнім фактор наявності вини з боку платника. Тобто, якщо заборгованість виникла з незалежних від останнього обставин (хвороба, помилка бухгалтера, фактична неможливість здійснювати виплати з інших поважних причин), пеню на неї нараховувати не можна. Якщо ж вина платника в наявності, можна сміливо робити розрахунок неустойки за аліментами і подавати позов про її стягнення. При цьому для суду не має значення форма вини платника (умисел чи необережність). Положення ст. 196 СКУ поширюються тільки на ті випадки, коли стягнення аліментів проводиться на підставі відповідного рішення суду. Звертаємо вашу увагу на те, що у випадку, коли утримання надається на підставі договору про сплату аліментів і в ньому прямо не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання покладених на сторони зобов’язань, тобто надання утримання, неустойка не може бути стягнута. Згідно ч. 1 ст. 196 СКУ, на аліментну заборгованість нараховується пеня, розмір якої становить 1% від суми не сплачених коштів за кожний день прострочення.

Куди звернутися

Для притягнення платника аліментів до цивільної відповідальності необхідно звернутися до суду з позовною заявою.

Вартість

Станом на 05.12.2017 р. вартість судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640 гривень

Перелік необхідних документів

Вимоги до позовної заяви регламентовані статтями 175-177 ЦПК України. Слід зазначити, що не існує вичерпного переліку документів, яких було б достатньо для аргументації позовних вимог. Розглянемо можливий перелік документів:

  • копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
  • копія свідоцтва про народження дитини(дітей);
  • копія рішення суду про стягнення аліментів;
  • копія розрахунку заборгованості.

Даний перелік документів може бути збільшений, з огляду на різноманітність життєвої ситуації.

Строки розгляду питання

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом строку, який становить не більше 120 днів з дня відкриття провадження справі за вийнятком випадків, предбачених законодавством.

Кримінальна відповідальність

Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності

  • наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
  • наявність заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за шість місяців відповідних платежів;
  • злісний характер ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, що може виражатись у будь-яких діяннях боржника, які спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо).

Куди звернутися

Для початку кримінального провадження необхідно подати відповідну заяву до органу внутрішніх справ(поліції), яка має відповідати нормам ЗУ «Про звернення громадян». Зокрема в ній мають бути вказані такі відомості:

  • найменування органу/ПІБ посадової особи, якій подається заява;
  • ПІБ громадянина, що подає заяву;
  • його місце проживання;
  • роз’яснення суті питання, з яким звертається громадянин, його аргументація;
  • дата і підпис.