Відповідальність батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показані 19 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база: ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
== Обов’язок батьків щодо виховання дітей ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України “Про охорону дитинства”]  батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці .
Закон передбачає, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.


* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України  (ст.ст.150,164);]
Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (ч.1. ст. 150-1, ст. ст. 164, 166, 304);]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. ст. 180, 184);]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України “Про охорону дитинства” ;]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Стаття 47 Закону України «Про загальну середню освіту»;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Стаття 59 Закону України  «Про освіту» ;]


Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.


Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків завжди є важливими й актуальними.
Обов’язки батьків визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n713 ст. 150 Сімейного кодексу України], згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані:                          - виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини                    - піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;                                                                                                - забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;                                                            -поважати дитину;
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України “Про охорону дитинства”] визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці .
 
Закон передбачає, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.


Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.
Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них. Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.


Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності, а саме:
Обов’язки батьків висвітлені  в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 150 Сімейного кодексу України], згідно якої батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності а саме:
== Адміністративна відповідальність ==
== Адміністративна відповідальність ==
Ухиляння батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей,  
Ухиляння батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 184 Кодекс України про адміністративні правопорушення]).
 
Порівняльна таблиця ст. 184 КУпАП до і після внесення змін 28.08.2018 року:
* тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
#Порівняльна таблиця [[https://www.pedrada.com.ua/files/articles/2467/Vidpovidalnist_batkiv_184_vykhovannia_2018_Pedrada.pdf?utm_medium=refer&utm_source=www.pedrada.com.ua&utm_term=2467&utm_content=art&utm_campaign=refer_www.pedrada.com.ua_content_link_logo]]
 
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1948 стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).
Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння його батьками, особами, які їх замінюють, або іншими особами, тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 180 Кодекс України про адміністративні правопорушення]).
 
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом
 
* тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність,
 
* тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини,
 
* тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,
 
* тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.
 
Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини,
 
* тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння його батьками, особами, які їх замінюють, або іншими особами,
 
* тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1918 стаття 180 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).  
== Кримінальна відповідальність ==
== Кримінальна відповідальність ==
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 стаття 166 Кримінального кодексу України]).
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 166 Кримінального кодексу України]).
 
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч.1. ст. 150-1 Кримінального кодексу України]).
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.1. ст. 150-1 Кримінальний кодекс України]).
 
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ч.1. ст. 164 Кримінального кодексу України)].
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.1. ст. 164 ККУ]).
 
Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми -карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 ч.1. ст. 304 Кримінального кодексу України]).
Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.1. ст. 304 Кримінальний кодекс України]).
== Сімейно – правова відповідальність ==
== Сімейно – правова відповідальність ==
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманамивдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;  засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України]).
Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дітей, не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 164 Сімейний кодекс України]).
 
'''Правові наслідки позбавлення батьківських прав [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n806 (ст. 166 Сімейного кодексу України).]'''
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Стаття 59 Закону України «Про освіту»] визначена відповідальність батьків за розвиток дитини, а саме:  
 
# Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.  
1. Особа, позбавлена батьківських прав:
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.  
 
Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;
* постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
 
* поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
2) перестає бути законним представником дитини;
* виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
 
* сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
* виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.  
 
* Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Стаття 47 Закону України «Про загальну середню освіту»] визначено відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту.
 
#  Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
#  Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
 
# Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.
6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
 
'''Шановні батьки!'''
''<u>Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.</u>''
 
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n114 Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства»]''' передбачено, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
 
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
 
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
 
У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.


Треба пам’ятати, що виховання дітей – відповідальна справа. Розуміння між батьками, взаємоповага, підтримка, самореалізація, баланс сімейного та особистого життя, змістовне дозвілля, спільна участь у вихованні дітей, рівний розподіл домашньої роботи, як компоненти ідеї гендерної рівності, створюють сімейне середовище, сприятливе для розвитку дитини, дотримання її прав, формування гармонійної особистості.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n348 Частиною другою статті  25 Закону України "Про повну загальну середню освіту"] визначено, що на батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.


'''Щаслива сім’я – найкращий життєвий приклад для наслідування!'''
Якщо Вам відомо про дитину, яка опинилась в складних життєвих обставинах, Ви можете  повідомити  до  Служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.
[[Категорія:Сімейне право‎]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Поточна версія на 08:36, 18 березня 2024

Нормативна база

Обов’язок батьків щодо виховання дітей

Відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці . Закон передбачає, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.

Обов’язки батьків визначено в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані: - виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини - піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; - забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; -поважати дитину;

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них. Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності, а саме:

Адміністративна відповідальність

Ухиляння батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей,

  • тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом

  • тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність,

  • тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини,

  • тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

  • тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.

Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини,

  • тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння його батьками, особами, які їх замінюють, або іншими особами,

Кримінальна відповідальність

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк (стаття 166 Кримінального кодексу України).

Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк (ч.1. ст. 150-1 Кримінального кодексу України).

Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років (ч.1. ст. 164 Кримінального кодексу України).

Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми -карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. (ч.1. ст. 304 Кримінального кодексу України).

Сімейно – правова відповідальність

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.(ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України).

Правові наслідки позбавлення батьківських прав (ст. 166 Сімейного кодексу України).

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.

Частиною другою статті 25 Закону України "Про повну загальну середню освіту" визначено, що на батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.

Якщо Вам відомо про дитину, яка опинилась в складних життєвих обставинах, Ви можете повідомити до Служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.