Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 19:49, 30 листопада 2021, створена Kyiv4.kyiv (обговорення | внесок) (судова практика, підтримка в актуальному стані)

Нормативна база

Особливості надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами

Відповідно до ч. 2 статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» пільги на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі електроенергії, спожитої на комунально-побутові потреби, є видом державних соціальних гарантій, які визначаються законами України.

Встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є одним із засобів реалізації державою конституційного обов’язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей.

Пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни надані такі пільги на оплату за користування житлово-комунальними послугами:

  • 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
  • 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

  • 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.

Порядок надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами

Відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Реєстр) особи, які мають право на пільги повинні бути включені до Реєстру.

Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної підкатегорії.

Для включення до Реєстру інформації про пільговика потрібно подати уповноваженому органу (управління соціального захисту населення за місцем реєстрації) копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім'ї на пільги (з пред'явленням оригіналів цих документів): • документу, що підтверджує право пільговика та членів його родини на пільгу (посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни, члена загиблого військовослужбовця тощо); • довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків • паспорту • інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

У разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до включення інформації про нього до Реєстру.

Якщо під час наповнення Реєстру використовується інформація з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку громадян, до Реєстру включається інформація про пільговика без його особистої участі (за винятком інформації, що міститься у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків).

Облік пільговиків у Реєстрі ведеться по зареєстрованому місцю проживання.

Надання пільг по фактичному місцю проживання, як виняток, можливе в окремих випадках лише за рішенням комісії з питань призначення пільг при органах місцевого самоврядування.

У разі зміни місця проживання або складу сім’ї, пільговик або його законний представник зобов’язані повідомити про це управління соціального захисту населення письмово.

У разі зміни місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в уповноваженому органі за попереднім місцем проживання та стає на облік за новим місцем проживання.

Управління соціального захисту населення за попереднім місцем проживання пільговика закривають його персональну облікову картку та видають пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкривають нову облікову картку з дати реєстрації пільговика.

Передбачено дві форми надання пільг у грошовій формі: безготівкова і готівкова:

  • безготівкова форма - такі пільговики платять, як і раніше, частину платежу, а суму пільги за них перерахує Ощадбанк (за наявності даних про номер мобільного телефону пільговик отримає інформаційне повідомлення від банку про здійснені платежі);
  • готівкова форма - виплата здійснюється у готівковій формі у вказаний в заяві спосіб (банк або пошта). У разі отримання готівки пільговик повинен сплатити спожиті послуги повністю.

Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами

Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено надання особам, які мають статус учасника війни, право пільги. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 №389, затверджений Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Вказаним Порядком визначено механізм надання пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, придбання твердого побутового палива та скрапленого газу за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Водночас рішенням Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ, якими внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема щодо: надання учасникам війни пільг з оплати житлово-комунальних послуг, твердого палива, скрапленого газу залежно від сукупного доходу сім`ї; скасування пільгового проїзду учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону, а також компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зазначені норми, що визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Для відновлення конституційних прав учасників війни, необхідно внести зміни до Закону та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України. Однак на теперішній час зміни не внесені. За таких підстав є необхідність у зверненні до суд за захистом своїх прав.

Тобто, Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018 визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) частину шосту статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, з 19.03.2019 положення частини шостої статті 14 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» втрачають чинність і не підлягають застосуванню.

Відповідно особи, які мають статус учасники війни та позбавлені 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, мають право звернутися до уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) із заявою про нарахування передбачених чинним законодавством пільг на отримання 50-ти відсоткової знижки з оплати житлово-комунальних послуг.

Захист прав в судовому порядку

У випадку відмови уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) в нарахуванні пільг на оплату житлово-комунальних послуг, з підстав застосування положень частини шостої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особа, яка має статус учасника війни, має право звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а ч. 2 статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приклади судових рішень: 1 Постанова Першого апеляційного адміністративного суду 14.04.2020р.
2 Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суд від 22.09.2021р.