Відновлення втраченого правовстановлюючого документу

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 07:16, 25 вересня 2018, створена Andrii.stadnyk (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == <div align="justify"> - [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV
- Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV
- Постанова «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127
- Закон України «Про нотаріат» 02.09.1993 № 3425-XII
- Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII

Видача дублікатів втрачених, зіпсованих або пошкоджених документів

Документом, відповідно до статті 1 Закону України “Про інформацію” є матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі і просторі.
Чіткого визначення терміну “дублікат” в чинному законодавстві не існує, але з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції дублікатом є другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як оригінал. Тобто, дублікат документа містить ті ж відомості, що й оригінал документа. Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення такого документа у випадку неможливості використання останнього з певних причин.
Нерідко бувають випадки, коли оригінал документа загублено або зіпсовано чи пошкоджено. Тоді необхідно отримати дублікат документа.
За загальним правилом, у разі втрати або зіпсування документа, лише суб'єкт, що видавав такий документ, може видати його дублікат.
Статтею 53 Закону України “Про нотаріат” встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.
Отже зрозуміло, що дублікат нотаріально посвідченого документа видається нотаріусом чи секретарем сільської ради, що вчинив певну нотаріальну дію.
Але є багато випадків втрати чи пошкодження, зокрема, правовстановлюючих документів на нерухоме майно, виданих іншими уповноваженими на це органами, наприклад, органами місцевого самоврядування до 01.01.2013 року. Як же діяти в таких випадках? Як відомо, із запровадженням з 01 січня 2013 року в Україні системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав проводиться, зокрема органами державної реєстрації прав — структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції України.
Згідно з підпунктом 66 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державний реєстратор прав на нерухоме майно у випадках, встановлених Законом, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Отже, у випадку втрати, пошкодження або зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою адміністрацією, державного акту на право власності на земельну ділянку, за видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, необхідно звертатись саме до державного реєстратора.
Згідно пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подаються:
1) копія примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
2) оголошення про втрату документа у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження або місцевої чи регіональної сфери розповсюдження за місцезнаходженням нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав в інформаційних системах, державна реєстрація прав в яких здійснювалася до 1 січня 2013 р., або на паперових носіях інформації, ведення яких здійснювалося підприємствами бюро технічної інвентаризації.
За результатом розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор органу державної реєстрації прав (реєстраційної служби відповідного управління юстиції) проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого або зіпсованого документа.

Відновлення правовстановлюючого документу через суд

Бувають випадки, коли оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу різних причин. У такому випадку варіантом розв'язання проблеми служить подача до суду позовної заяви про визнання права власності на об'єкт нерухомості або про встановлення юридичного факту. Рішення суду при цьому стає правовстановлюючим документом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Зі змісту ст. 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У даному напрямку власнику потрібно зробити наступні кроки:
1. Опублікувати у пресі оголошення про втрату оригіналу правовстановлюючого документу.
2. Звернутися до органів внутрішніх справ із заявою про втрату правовстановлюючого документу. В цьому випадку документи міліції по справі про втрату заявником правовстановлюючого документу слугуватимуть підтвердженням самого факту втрати.
3. Отримати письмову відповідь від державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про неможливість провести реєстраційні дії щодо майна за відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на нього.
Питання, кого ж ставити відповідачами по таких справах, завжди було дискусійним. Раніше судова практика свідчила, що відповідачами по справах про визнання права власності ставали бюро технічної інвентаризації (БТІ), які відмовляли заявникам у реєстрації права власності, видачі витягу з реєстру тощо без пред’явлення останніми правовстановлюючих документів.
Зараз, у зв’язку з передачею реєстраційних функцій БТІ органам Державної реєстраційної служби України, відповідачами у справах про відновлення права власності через суд уже стають відділи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Узагальнення судової практики

РІШЕННЯ
                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
                                                        "06" березня 2018 р.   Любашівський районний суд Одеської області в складі:
              головуючого судді - Дармакуки Т.П.
       за участю секретаря судового засідання - Копищик М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  суду в смт. Любашівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любашівської районної державної адміністрації Одеської області, третіх осіб: відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну частку (пай),  -
                                                           ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 в позові вказує, що вона працювала в КСП «Прогрес» та отримала сертифікат на земельну частку /пай/ серії НОМЕР_3, який втратила, тому не може отримати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою. Поряд із цим, в сертифікаті було допущено помилку в написанні її анкетних даних, оскільки вказано: ОСОБА_2, замість ОСОБА_3. В зв"язку із чим, вона просила встановити факт належності її сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 та визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району.
Позивач згідно заяви просила справу розглянути у її відсутність.
Відповідач:
Любашівська районна державна адміністрація заперечень проти позову не має та просила розглянути справу у відсутність представника.
Треті особи:
Відділ у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та Боківська сільська рада Любашівського району Одеської області надали до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представників. Дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із слідуючого.
Судом встановлено, що на ім»я ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_2, про що 07.0.1997 р. зроблено запис за № 807. Розмір земельної частки (паю) із земель колишнього КСП «Прогрес» складає 7,19 умовних кадастрових гектар, що підтверджується листом відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 2570/111-17 від 21.12.2017 р. Вартість земельної частки (паю) складає 147 528 грн. 13 коп. (а.с.11). Відповідно до положення п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Факт, що ОСОБА_1 належав сертифікат про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району Одеської області, який видано на ім»я ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи, зокрема копією трудової книжки колгоспника,  архівною довідкою, довідкою Відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та довідкою Бобрицької сільської ради про те, що на території сільської ради не проживала ОСОБА_2, а проживала ОСОБА_1.
Разом із тим, допитана в якості свідка ОСОБА_4 в судовому засідання пояснила, що працювала головою КСП «Прогрес», де дояркою працювала ОСОБА_3, яку називали також і ОСОБА_2, її вітчима було звати ОСОБА_5, такої особи як ОСОБА_2 в колгоспі не було. Позивачка була членом колгоспу і її було включено в список осіб, які мають право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Прогрес», але невірно було зазначено її ім»я та по батькові.
Позивач в позові вказує, що втратила сертифікат серії НОМЕР_2, про що також було подано оголошення в районній газеті «Хлібороб».
Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Згідно п.5 Порядку «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В порядку, передбаченому ст.392 ЦК України , власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Оскільки, позивач має право на земельну частку (пай), але втратила правовстановлюючий документ (сертифікат), і немає можливості отримати його дублікат, та реалізувати своє право на зазначене нерухоме майно, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 258-259, 265, 268, 315 ЦПК України, суд,
                                                   В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Любашівської районної державної адміністрації, третіх осіб: відділу у Любашівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Боківської сільської ради Любашівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 сертифікату про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району Одеської області, який видано на ім'я ОСОБА_2, визнавши втрачений сертифікат серії НОМЕР_2 недійсним.
Визнати за ОСОБА_1, жителькою АДРЕСА_1 інд.н. НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 7.19 умовно-кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес» Любашівського району Одеської області вартістю вартістю 147 528 грн. 13 коп.