Встановлення факту постійного проживання на території України: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
м (Додав оновлений постер)
Рядок 25: Рядок 25:
в) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України;
в) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України;


г)  осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.[[Файл:Кампанія УВКБ ООН ЯІсную.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]
г)  осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.
[[Файл:Imgonline-com-ua-CompressToSize-YiavLziLUDoYM.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]


== Із чого почати? ==
== Із чого почати? ==

Версія за 08:13, 23 жовтня 2023

Нормативна база

Кого це стосується?

Встановлення факту постійного проживання на території України станом на певні дати в подальшому є підставою для оформлення належності до громадянства України або ж його набуття за територіальним походженням.

Процедура встановлення належності до громадянства України стосується тих громадян колишнього СРСР, хто вже визнається громадянином України відповідно до статті 3 Закону України “Про громадянство України” та з тих чи інших причин досі не має паспорту громадянина України.

Оформлення належності до громадянства України застосовується до:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України (втч. закордонного), та не мають у радянському паспорті відмітки про прописку станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року, в тому числі:

– особи, які проходили строкову військову службу та залишилися проживати на території України;

– особи, які відбували покарання в місцях позбавлення волі і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали на території УРСР (України).

б) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій осіб, зазначених у підпункті «а».

в) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України;

г) осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством

Із чого почати?

Алгоритм дій заявника для встановлення належності до громадянства України

У Вас має бути свідоцтво про народження або інший документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території України, Ви можете отримати його повторно, звернувшись до будь-якого підрозділу ДРАЦС. Слід зазначити, що свідоцтво про народження може бути видане Вам лише за наявності паспорта, тож звернутись до ДРАЦС слід Вашим батькам або адвокату.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території іноземної держави, витребування буде проводитися через Міністерство закордонних справ України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України. Так, Україною із більшістю колишніх республік СРСР укладено договори про правову допомогу, які дозволяють отримання свідоцтв про народження за прямими зверненнями до відповідних органів цих держав.

Якщо Ваше народження не було зареєстровано і Ви ніколи не мали свідоцтва про народження, реєстрація Вашого народження буде здійснюватись на підставі документів медичного закладу або за рішенням суду про встановлення факту народження.

Алгоритм дій для встановлення належності до громадянства України громадян колишнього СРСР, яким станом на 1991 р. було 18 років і більше

Дата народження до 1973 р.
Паспорт СРСР є або втрачений
Напис “Громадянин України” є

Якщо Ви маєте паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, у якому органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та Ви прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року, Вам необхідно звернутись до підрозділу ДМС із такими документами:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) заява про оформлення належності до громадянства;

3) копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) копія та оригінал радянського паспорту.

Якщо Ви втратили паспорт громадянина колишнього СРСР, Ви збираєте інші документи на підтвердження факту внесення органом  внутрішніх справ України напису "громадянин України" (це може бути архівна довідка, особова справа із збереженою ксерокопією Вашого паспорту, тощо) та звертаєтесь із ними до найближчого підрозділу ДМС по довідку про перевірку за Вашою заявою.

Дата народження до 1973 р.
Паспорт СРСР є або втрачений
Прописка на 24 серпня 1991 р. є

Якщо Ви маєте паспорт громадянина колишнього СРСР, у якому є відмітка про прописку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року, Ваш план дій включає подачу до підрозділу ДМС таких документів:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) заява про оформлення належності до громадянства;

3) копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) копія та оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР;

5) судове рішення про встановлення факту постійного проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 року.

Дата народження до 1973 р.
Паспорт СРСР є або втрачений
Ви проживали в Україні на 13 листопада 1991 р. так

Якщо Ви маєте паспорт громадянина колишнього СРСР, не набули іншого громадянства та за станом на 13 листопада 1991 року проживали на території України, Ви маєте звернутися до ДМС із такими документами:

1)    3 фото 35 х 45 мм;

2)    заява про оформлення належності до громадянства;

3)    копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4)    копія та оригінал паспорта громадянина колишнього СРСР;

5)    судове рішення про встановлення факту проживання в Україні станом на 13 листопада 1991 року.

Якщо Ви втратили радянський паспорт, Ви маєте отримати довідку ДМС про встановлення особи та про те, що станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада серпня 1991 року відповідно Ви перебували у громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують цей факт). Для цього Вам необхідно звернутися до ДМС із наступними документами:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) копія та оригінал свідоцтва про народження, радянського паспорту (за наявності);

3) будь-які інші документи із органів державної влади, підприємств, організацій на підтвердження фактів Вашої біографії.

Заздалегідь подумайте, хто з Ваших близьких родичів може виступити як свідок.

Якщо ДМС не установить Вашу особу, Ви можете звернутися із цим питанням до суду. На відміну від ДМС, у суді в процесі встановлення особи до уваги беруться свідчення не тільки документованих родичів, а й тих осіб, із якими у Вас немає родинного зв’язку.

Алгоритм дій для встановлення належності до громадянства України громадян колишнього СРСР, яким станом на 1991 р. було менше 18 років

Якщо у Вас ніколи не було радянського паспорту, бо станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року Ви не досягли 18 років, однак Ви на цей час проживали в Україні разом із батьками або іншим законним представником (опікуном чи піклувальником), Ви визнаєтеся громадянином України. А для отримання паспорту, Вам необхідно подати до ДМС такі документи:

1) 3 фото 35 х 45 мм;

2) копія та оригінал свідоцтва про народження або іншого документу, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

3) заява про встановлення належності до громадянства України;

4) документи, які підтверджують (постійне) проживання в Україні станом на 24 серпня 1991 р. або 13 листопада 1991 р.

Документами з останнього пункту можуть бути паспорти батьків з пропискою, довідка про проживання батьків на території України станом на 1991 р., довідка з дитячого закладу або рішення суду про встановлення юридичного факту Вашого або Ваших батьків (одного з них) постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. Якщо в цей час Ви проживали не з батьками, а з опікуном або піклувальником, Ви маєте подати ще копію документа про встановлення опіки чи піклування.

Порядок встановлення факту постійного проживання на території України

Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження. Теорія цивільного процесуального права виходить із того, що окреме провадження є різновидом проваджень цивільного судочинства, в якому, як і в інших провадженнях, здійснюється правосуддя у цивільних справах.

Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз’яснено, що у порядку частини другої статті 256, яка змінена на статтю 315 Цивільного процесуального кодексу України - (далі - ЦПК України), суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 315 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів:

  • постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р., постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.;
  • постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.;
  • постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду;
  • наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою);
  • постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Підсудність справ

Відповідно до статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення (в нашому випадку заяви про встановлення факту постійного проживання на території України), подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.

Що може бути використано в якості доказів під час судового розгляду справи

Відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» та Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" заявник для оформлення набуття громадянства України повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження заявника на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Доказами у цьому випадку можуть слугувати:

  • довідки органів місцевого самоврядування;
  • поквартирні картки та картки прописки;
  • інші документи, в яких чітко зазначений період проживання на території України;
  • показання свідків.
  • довідка з єдиного демографічного реєстру.

Таким чином, якщо заявник не може надати документи, які б підтверджували вищезазначені обставини він вправі фстановити юридичний факт в судовому порядку.

Вимоги до заяви про встановлення факту постійного проживання на території України (юридичного факту)

Для встановлення факту, що має юридичне значення (в тому числі, встановлення факту постійного проживання на території України) до суду необхідно подати заяву (в порядку окремого провадження), яка повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Важливе значення має вимога про обов’язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.

Судовий збір

За подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році встановлено Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік"

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

  • особи з інвалідністю внаслідок війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
  • учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
  • заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отримати реквізити для сплати судового збору та сформувати квитанцію онлайн можна перейшовши за посиланням Судова Влада України

Підстави для відмови

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.