Водоохоронні зони: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#Text Водний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]


== Поняття водоохоронної зони ==
== Поняття водоохоронної зони ==
Рядок 9: Рядок 9:
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text до статті 87 Водного кодексу України]  '''водоохоронна зона''' є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text до статті 87 Водного кодексу України]  '''водоохоронна зона''' є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.


До складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-п#Text Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486], до складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.


Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.
Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Законами України “Про землеустрій”] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text “Про регулювання містобудівної діяльності”], зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.


Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Міндовкіллям, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.
Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до [https://e.land.gov.ua Державного земельного кадастру] як відомості про обмеження у використанні земель.


Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:
Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:
* рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
* рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
* цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.
* цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.  
Враховуючи, що ліси мають значну водоохоронну функцію, межі водоохоронних зон у них не встановлюються.
 
== Внутрішня і зовнішня межа водоохоронної зони ==
== Внутрішня і зовнішня межа водоохоронної зони ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-п#Text Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486].
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/486-96-п#Text Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486].

Версія за 12:32, 2 червня 2022

Нормативна база

Поняття водоохоронної зони

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Відповідно до статті 87 Водного кодексу України водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

Згідно з Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486, до складу водоохоронних зон обов'язково входять заплава річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри.

Межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, крім випадків, встановлених Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України “Про землеустрій” і “Про регулювання містобудівної діяльності”, зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.

Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням:

  • рельєфу місцевості, затоплення, підтоплення, інтенсивності берегоруйнування, конструкції інженерного захисту берега;
  • цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.

Внутрішня і зовнішня межа водоохоронної зони

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486.

Водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі.

Внутрішня межа водоохоронної зони збігається з мінімальним рівнем води у водному об'єкті.

Зовнішня межа водоохоронної зони, як правило, прив'язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об'єкта лінією:

  • затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років;
  • берегоруйнування, меандрування;
  • тимчасового та постійного підтоплення земель;
  • ерозійної активності;
  • берегових схилів і сильноеродованих земель.

Зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням:

  • зони санітарної охорони джерел питного водопостачання;
  • розрахункової зони переробки берегів;
  • лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води;
  • усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб.

Для гірських і передгірських річок зовнішня межа водоохоронної зони визначається з урахуванням геоморфологічних та гідрологічних умов, а також селевих та зсувних явищ[1].

Режим регульованої господарської діяльності у водоохоронній зоні

У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 87 Водного кодексу України на території водоохоронних зон забороняється:

  1. використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
  2. влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
  3. скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Див. також