Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 07:18, 21 січня 2021, створена Iurii.vedmetskyi (обговорення | внесок) (інший варіант вирішення питання в судовому порядку)

Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Підстави виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення

1. Наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ними, члени сім’ї власника квартири:
  • систематично руйнують або псують жиле приміщення;
  • використовують приміщення не за призначенням;
  • систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі
Заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними(підтвердження: постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, офіційні застереження тощо)
2. Особи самоправно зайняли жиле приміщення
3. Визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер
4. Припинення трудових відносин робітників і службовців з підприємством, установою, організацією за власним бажанням у випадку надання їм службового жилого приміщення (квартири)

(стаття 116 Житлового кодексу Української РСР)

Порядок розгляду

Виселення проводиться у добровільному та судовому порядку.
Позовна заява про виселення особи з квартири без надання іншого жилого приміщення подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.
У випадку, якщо особа зареєстрована в спірному жилому приміщенні, необхідно в позовній заяві зазначати про вимогу зняти дану особу з реєстрації місця проживання у даному приміщенні.

Файл:23 10 2018 Позовна заява-Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення.docx

Важливо!

В судовому порядку обов’язково потрібно довести систематичність особою руйнування або псування квартири, порушення правил співжиття, що роблять неможливим для інших проживання з нею в одній квартирі.

Особливі випадки

При проведенні капітального ремонту жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, власник будинку (квартири) вправі вимагати його виселення. Власник будинку (квартири) не зобов'язаний надавати виселюваному на час ремонту інше жиле приміщення.

У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення власник будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому порядку.

Після закінчення ремонту власник будинку (квартири) зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі), за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту переобладнання чи перепланування будинку (квартири) жиле приміщення, займане наймачем, не може бути збережено (Стаття 165 Житлового кодексу Української РСР)..

У разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення (Стаття 169 Житлового кодексу Української РСР).

Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

Інший варіант вирішення проблеми вислення без надання іншого житлового приміщення

Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. В правників України є інше бачення вирішення даного питання під час судового розгляду. Можливо крапку в даному баченні суддів поставила Перша судова палата Касаційного цивільного суду у справі № 182/7347/18.

В чому полягає проблема при розгляді судами такої категорії справ? Дійсно, Житловий кодекс Української РСР, що діє на даний момент в нашій державі надає обмеженні можливості власнику у питанні виселення з належного йому майна. Однак, Цивільний кодекс України, а саме ст.391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Далі, частина 1 ст. 383 ЦК України говорить, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Отже, застарілі норми Житлового кодексу Української РСР обмежують право приватної власності визначені нормами Цивільного кодексу України. Саме це і було підтверджено в Рішення по справі № 182/7347/18 Першої судової палати Касаційного цивільного суду, дослівно - "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).

Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України."

Тож, якщо Ваш суд при розгляді позову про виселення без надання іншого житлового приміщення вперто посилається на застарілі норми Житлового кодексу Української РСР - не зупиняйтесь лише на першій інстанції, звертайтесь далі до апляційного чи навіть касаційного оскарження.

Файл:Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення з неприватизованої квартири.docx

Файл:Зразок позовної заяви про примусовий обмін жилого приміщення.docx

Для врахування! Роз'яснення Верховного Суду України від 26 травня 2001 року "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)"

Див.також