Відмінності між версіями «Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* Ц[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ивільний кодекс Ураїни] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
Рядок 22: Рядок 23:
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#o543 стаття 116 Житлового кодексу Української РСР])
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#o543 стаття 116 Житлового кодексу Української РСР])
== Порядок розгляду ==
== Порядок розгляду ==
Виселення проводиться у добровільному та судовому порядку.<br />
Виселення проводиться у добровільному та судовому порядку.<br />[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Позовна заява]] про виселення особи з квартири без надання іншого жилого приміщення подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.  
[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Позовна заява]] про виселення особи з квартири без надання іншого жилого приміщення подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.<br />
 
У випадку, якщо особа зареєстрована в спірному жилому приміщенні, необхідно в позовній заяві зазначати про вимогу зняти дану особу з реєстрації місця проживання у даному приміщенні.  
У випадку, якщо особа зареєстрована в спірному жилому приміщенні, необхідно в позовній заяві зазначати про вимогу зняти дану особу з реєстрації місця проживання у даному приміщенні.  


Рядок 39: Рядок 40:
У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення  власник будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому порядку.
У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення  власник будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому порядку.


Після закінчення ремонту власник будинку (квартири) зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі), за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого  виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту  переобладнання чи перепланування  будинку  (квартири)  жиле  приміщення, займане наймачем, не може бути збережено ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 165 Житлового кодексу Української РСР])..
Після закінчення ремонту власник будинку (квартири) зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі), за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого  виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту  переобладнання чи перепланування  будинку  (квартири)  жиле  приміщення, займане наймачем, не може бути збережено ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 165 Житлового кодексу Української РСР]).


У разі припинення договору найму жилого приміщення в  будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 169 Житлового кодексу Української РСР]).
У разі припинення договору найму жилого приміщення в  будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 169 Житлового кодексу Української РСР]).


Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
== Інший варіант вирішення проблеми вислення без надання іншого житлового приміщення (судова практика) ==
Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. В правників України є інше бачення вирішення даного питання під час судового розгляду. Можливо крапку в даному баченні суддів поставила Перша судова палата Касаційного цивільного суду 16 грудня 2020 року у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793226 справі № 182/7347/18].
В чому полягає проблема при розгляді судами такої категорії справ? [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс Української РСР], що діє на даний момент в нашій державі надає обмеженні можливості власнику у питанні виселення з належного йому майна. '''Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України], а саме статтею 391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.'''
Відповідно до частини першої статті 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Отже, застарілі норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу Української РСР] обмежують право приватної власності визначені нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].  Перша судова палата Касаційного цивільного судупо справі 16 грудня 2020 року у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793226 справі № 182/7347/18] постановила: "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217994 постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17] (провадження № 14-64цс20). Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України."
Тож, якщо суд при розгляді позову про виселення без надання іншого житлового приміщення посилається на застарілі норми Житлового кодексу Української РСР - не варто зупинятися лише на першій інстанції та необхідно звертайтесь далі до апляційної чи навіть касаційної інстанції.


[[:Файл:Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення з неприватизованої квартири.docx]]<br />
[[:Файл:Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення з неприватизованої квартири.docx]]<br />
Рядок 53: Рядок 65:
|}
|}


== Див.також ==
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Зняття з реєстрації за місцем проживання]]
* [[Зняття з реєстрації за місцем проживання]]

Поточна версія на 12:49, 25 січня 2021

Нормативна база

Підстави виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення

1. Наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ними, члени сім’ї власника квартири:
  • систематично руйнують або псують жиле приміщення;
  • використовують приміщення не за призначенням;
  • систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі
Заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними(підтвердження: постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, офіційні застереження тощо)
2. Особи самоправно зайняли жиле приміщення
3. Визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер
4. Припинення трудових відносин робітників і службовців з підприємством, установою, організацією за власним бажанням у випадку надання їм службового жилого приміщення (квартири)

(стаття 116 Житлового кодексу Української РСР)

Порядок розгляду

Виселення проводиться у добровільному та судовому порядку.
Позовна заява про виселення особи з квартири без надання іншого жилого приміщення подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.

У випадку, якщо особа зареєстрована в спірному жилому приміщенні, необхідно в позовній заяві зазначати про вимогу зняти дану особу з реєстрації місця проживання у даному приміщенні.

Файл:23 10 2018 Позовна заява-Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення.docx

Важливо!

В судовому порядку обов’язково потрібно довести систематичність особою руйнування або псування квартири, порушення правил співжиття, що роблять неможливим для інших проживання з нею в одній квартирі.

Особливі випадки

При проведенні капітального ремонту жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, власник будинку (квартири) вправі вимагати його виселення. Власник будинку (квартири) не зобов'язаний надавати виселюваному на час ремонту інше жиле приміщення.

У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення власник будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому порядку.

Після закінчення ремонту власник будинку (квартири) зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі), за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту переобладнання чи перепланування будинку (квартири) жиле приміщення, займане наймачем, не може бути збережено (Стаття 165 Житлового кодексу Української РСР).

У разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення (Стаття 169 Житлового кодексу Української РСР).

Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

Інший варіант вирішення проблеми вислення без надання іншого житлового приміщення (судова практика)

Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. В правників України є інше бачення вирішення даного питання під час судового розгляду. Можливо крапку в даному баченні суддів поставила Перша судова палата Касаційного цивільного суду 16 грудня 2020 року у справі № 182/7347/18.

В чому полягає проблема при розгляді судами такої категорії справ? Житловий кодекс Української РСР, що діє на даний момент в нашій державі надає обмеженні можливості власнику у питанні виселення з належного йому майна. Однак, Цивільний кодекс України, а саме статтею 391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Отже, застарілі норми Житлового кодексу Української РСР обмежують право приватної власності визначені нормами Цивільного кодексу України. Перша судова палата Касаційного цивільного судупо справі 16 грудня 2020 року у справі № 182/7347/18 постановила: "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20). Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України."

Тож, якщо суд при розгляді позову про виселення без надання іншого житлового приміщення посилається на застарілі норми Житлового кодексу Української РСР - не варто зупинятися лише на першій інстанції та необхідно звертайтесь далі до апляційної чи навіть касаційної інстанції.

Файл:Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення з неприватизованої квартири.docx

Файл:Зразок позовної заяви про примусовий обмін жилого приміщення.docx

Для врахування! Роз'яснення Верховного Суду України від 26 травня 2001 року "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)"

Див. також