Виплати пенсії за кордон громадянам України, які мають право на постійне проживання у іншій країні

Нормативна база

1. Конституція України
2. Закон України"Про пенсійне забезпечення"
3. Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"
4. Постанова Правління Пенсійного фонду України від 23 квітня1999 року № 4-5 "Про затвердження Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні"

Порядок призначення і виплати пенсії за кордоном

Статтею 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця,що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За наявності двостороннього договору (угоди) про соціальне забезпечення між Україною та державою, до якої виїжджає пенсіонер на постійне проживання то він може звернутися до компетентного органу з питань пенсійного забезпечення за місцем свого проживання в цій державі з клопотанням про переведення (переказ) пенсії з України.

Міжнародні договори (угоди),в частині призначення та виплати пенсій, розподіляються на два види:

• договори, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач (територіальний принцип);
• договори, за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони (пропорційний принцип).
  

Договори, що базуються на територіальному принципі укладені з урядами Угорщини, Монголії, Румунії ще за радянських часів залишаються діючими.

Міжнародні договори (угоди) які регулюють питання пенсійного забезпечення за пропорційним принципом

Країна	Міжнародні договори (угоди) які регулюють питання пенсійного забезпечення за територіальним принципом	Як здійснюється пенсійне забезпечення
Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Росія, Україна	Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, вступила в силу з дня підписання	пенсійне забезпечення громадян та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають; виплата здійснюється за рахунок держави яка призначає пенсію (крім випадків, коли законодавством нової країни проживання пенсіонера зазначений вид пенсії не передбачений і лише до набуття права на пенсію за законодавством цієї країни); якщо вид пенсії, яку отримує пенсіонер, не передбачений законодавством держави, куди він переїхав, пенсію продовжує виплачувати Україна; для встановлення права на пенсію, у тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР; призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди провадиться за місцем проживання. обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. (якщо в державах які призначають пенсії національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.)
Угорщина	Угода між Союзом РСР і Угорською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 20.12.1962 р., ратифікована 31.05.1963 р., набула чинності з 12 квітня 1963 року
Молдова	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995 р., ратифікована ВРУ 29.10.1996 р., набула чинності з 19 грудня 1996 року
Грузія	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення підписана 09.01.1995 р., ратифікована ВРУ 22.11.1995 р., набула чинності з 22 грудня 1995 року
Азербайджан	Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 28.07.1995 р., ратифікована ВРУ 07.05.1996 р., набула чинності з 2 листопада 1996 року
Монголія	Угода між СРСР і Монгольською народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 06.04.1981 р., ратифікована 02.12.1981 р., набула чинності з 28 січня 1982 року
Румунія	Угода між Союзом РСР і Румунською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 24.12.1960 р., ратифікована 10.05.1961 р., набула чинності з 27 червня 1961 року
Білорусь	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 14.12.1995 р., ратифікована - 22.11.1996 р., набула чинності з 11 лютого 1997 року.

Країна	Міжнародні договори (угоди) які регулюють питання пенсійного забезпечення за пропорційним принципом	Як здійснюється пенсійне забезпечення
Латвія	Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 26.02.1998 р., ратифікований ВРУ 19.03.1999 р., набув чинності з 11 червня 1999 року	пенсія призначається та виплачується кожною країною лише за страховий стаж, набутий на її території; страховий стаж, набутий за законодавством кожної з держав, враховується іншою країною для визначення права на пенсію так, ніби цей стаж набуто за її законодавством (за умови, що періоди страхового стажу не перекриваються у часі); у разі переїзду пенсіонера на постійне проживання до цих держав Пенсійний фонд України продовжує переказувати призначену в Україні пенсію щоквартально у валюті тієї країни, де проживає пенсіонер, (у доларах США або в євро) за офіційним обмінним курсом Національного банку України гривні до іноземних валют.
Королівство Іспанія	Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення, громадян підписана 07.10.1996 р., ратифікована ВРУ 17.12.1997 р., набула чинності з 27 березня 1998 року
Литва	Договір між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 23.04.2001 р., ратифікований ВРУ 10.01.2002 р., набув чинності з 8 лютого 2002 року
Естонія	Договір між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 20.02.1997 року, ратифікований ВРУ 04.11.1997 р., набув чинності з 28 січня 1998 року
Словаччина	Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 05.12.2000 р., ратифікований ВРУ 20.09.2001 р., набув чинності з 1 січня 2002 року
Чехія	Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 04.07.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 1 квітня 2003 року
Болгарія	Договір між Україною та Республікою Болгарією про соціальне забезпечення, підписаний 04.09.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 1 квітня 2003 року
Португалія	Угода між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, підписана 07.07.2009 р. набула чинності з 01.03.2012 року
Польща	Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення, ратифікована ВРУ 05.09.2013, вступила в силу з 1 січня 2014 року.

Пенсія по інвалідності, що настала у зв’язку з каліцтвом чи захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначена згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі виїзду пенсіонера на постійне мешкання за кордон виплачується Пенсійним фондом України незалежно від країни їх нового проживання.

Витрати, пов'язані з переказом пенсій

Витрати, пов'язані з переказом пенсій Пенсійним фондом України за кордон, здійснюються за рахунок коштів Фонду. Одержувачі пенсій не несуть витрат, пов'язаних із переведенням належних їм грошей.

Виплата пенсії громадянам, які виїхали за кордон за довіреністю

Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначається пунктом 2 статті 47 Закону. Виплата пенсії за довіреністю, здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік її дії.

Виплата пенсій через банківські установи регулюється Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня1999 року № 1596 (далі – Порядок 1596).

Відповідно до пункту 16 Порядку 1596, якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік, уповноважений банк зобов’язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач – подати нову заяву до органу Пенсійного фонду згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

Якщо немає міжнародного договору

Якщо немає міжнародного договору, то в такому випадку виплата пенсії припиняється.
Крім того, варто зазначити, що рішенням Конституційного Суду України №1-32/2009 від 07 жовтня 2009 року було це положення визнано неконституційним. Згідно цього рішення, держава поставила людину в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.
Отже, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, які мають право на отримання пенсії, держава на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою Україна не уклала відповідного договору.

Зважаючи на правову, соціальну природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов’язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначення пенсія, - в Україні чи за її межами.

Практика Європейського Суду з прав людини

Практика Європейського Суду з прав людини підтверджує, що дискримінація щодо виплати пенсій і інших соціальних виплат за ознакою місця проживання суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Так, в пункті 73 рішення ЄСПЛ по справі «Грудіч проти Сербії» та «Пейчич проти Сербії» було зазначено, що аргументація відмови держави поновити громадянину виплату пенсій, яка була призначена йому державою раніше, але зараз її виплати припинено, є втручанням в його право мирного користування майном, та таке втручання суперечить національному законодавству та статті 1 Протоколу 1 Конвенції. Позбавлення громадянина похилого віку пенсійних виплат, які є основним джерелом для існування, не виправдовує жодний суспільний інтерес.

В рішенні «Пічкур проти України», Суд зазначив, що обмеження на отримання пенсії залежно від місця проживання є порушенням статті 14 Конвенції, згідно якою користуванням правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Судова практика України

Судова практика в цьому питанні також неоднозначна. Тим не менш, в деяких випадках суди ставали на бік пенсіонера і зобов'язували органи ПФУ відновити виплату пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Так, наприклад, у Постанові від 01 жовтня 2013 року у справі № 2-а/487/286/13 Заводський районний суд Миколаєва вказав, що не бере до уваги посилання представника відповідача на відсутність нормативно-правового врегулювання механізму виплати пенсії громадянам, які проживають за кордоном, оскільки відповідно до частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного Фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. А вищезазначене Рішення Конституційного Суду України, суд вважає достатньою підставою для відновлення виплати пенсії.

Дніпровський апеляційний адміністративний суд Постановою від 21 червня 2012 року у справі № 2а-7702/2011 (2а/413/157/2012) також визнав вимоги позивача в частині зобов'язання органів ПФУ відновити виплату позивачу пенсії за віком обґрунтованими. Відновлення та нарахування виплати пенсії позивачу, на думку суду, має здійснюватися відповідно до частини 2 статті 49 Закону № 1058-IV, «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.