Відмінності між версіями «Викуп пам'ятки культурної спадщини»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
м
Рядок 47: Рядок 47:
У разі виявлення пам'ятки, якій загрожує пошкодженням або знищенням, відповідний орган охорони культурної спадщини родить власнику попередження у форм і листа, де зазначається термін, протягом якого власним має вжити конкретних заходів щодо збереження пам'ятки. Зазначені  вимоги у попередженні слугують сигналом для власника дії або бездіяльність якого створюють загрозу пошкодженню чи знищенню пам'ятки.
У разі виявлення пам'ятки, якій загрожує пошкодженням або знищенням, відповідний орган охорони культурної спадщини родить власнику попередження у форм і листа, де зазначається термін, протягом якого власним має вжити конкретних заходів щодо збереження пам'ятки. Зазначені  вимоги у попередженні слугують сигналом для власника дії або бездіяльність якого створюють загрозу пошкодженню чи знищенню пам'ятки.


Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.
Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження (незалежно від вини), зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов (недостатність коштів), суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.


При цьому розмір відшкодування розраховується  відповідно до Методики (6), яка  визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток  археології,  історії,    монументального    мистецтва, архітектури  та  містобудування,  садово-паркового мистецтва, ландшафтних  пам'яток  національного  та  місцевого  значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Дія цієї  Методики  поширюється  на  випадки  проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток та  щойно виявлених  об'єктів  культурної  спадщини до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток  України.
При цьому розмір відшкодування розраховується  відповідно до Методики (6), яка  визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток  археології,  історії,    монументального    мистецтва, архітектури  та  містобудування,  садово-паркового мистецтва, ландшафтних  пам'яток  національного  та  місцевого  значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Дія цієї  Методики  поширюється  на  випадки  проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток та  щойно виявлених  об'єктів  культурної  спадщини до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток  України.

Версія за 15:38, 30 червня 2021

І. Нормативні документи

ІІ. Поняття пам'ятки культурної спадщини.

ІІІ. Порядок викупу пам'ятки культурної спадщини.

ІV. Судова практика

І. Нормативні документи:

1. Конституція України [1]

2. Цивільний кодекс України [2]

3. Закон України “Про охорону культурної спадщини” [3]

4. Закон України “Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації” [4]

5. Постанова Верховної ради України “Про право власності на окремі види майна” [5]

6. Про затвердження Методики грошової оцінки пам’яток : Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1447. [6]

7. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [7]

ІІ. Поняття пам'ятки культурної спадщини.

Культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини (3)

Пам’ятка культурної спадщини – об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до розв’язання питання про включення (не включення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.(3). До таких об'єктів належать лише об'єкти нерухомого майна.

Культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами. (1)

Національним законодавством затверджено Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.(4).

Пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації не можуть бути предметом застави (2)

ІІІ. Порядок викупу пам'ятки культурної спадщини.

Для припинення права власності на пам'ятки культурної спадщини повинні існувати такі умови:

- наявність в особи права власності на такий об'єкт;

- безгосподарне ставлення до нього власника, що загрожує його пошкодженням або знищенням.

Державна інспекція культурної спадщини України (ДІС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику із здійснення контролю у сфері охорони культурної спадщини. ДІС здійснює контроль за виконанням законодавства у сфері охорони культурної спадщини; забороняє будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об’єкту культурної спадщини, видатній універсальній цінності об’єкта всесвітньої спадщини або порушує законодавство у сфері охорони культурної спадщини; видає розпорядження та приписи щодо охорони пам’яток національного значення, об’єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо такі роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України “Про охорону культурної спадщини”(3) , без дозволів або з відхиленням від них.

У разі виявлення пам'ятки, якій загрожує пошкодженням або знищенням, відповідний орган охорони культурної спадщини родить власнику попередження у форм і листа, де зазначається термін, протягом якого власним має вжити конкретних заходів щодо збереження пам'ятки. Зазначені вимоги у попередженні слугують сигналом для власника дії або бездіяльність якого створюють загрозу пошкодженню чи знищенню пам'ятки.

Якщо власник пам'ятки культурної спадщини не вживе заходів щодо її збереження (незалежно від вини), зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов (недостатність коштів), суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.

При цьому розмір відшкодування розраховується відповідно до Методики (6), яка визначає процедури проведення грошової оцінки пам'яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних пам'яток національного та місцевого значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Дія цієї Методики поширюється на випадки проведення суб'єктами оціночної діяльності грошової оцінки пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до вирішення питання про занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки культурної спадщини позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження.

Викуплена пам'ятка культурної спадщини переходить у власність держави. Власнику, в якого викуповується майно, виплачується його вартість

Викупна ціна пам'ятки культурної спадщини визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом.(2)