Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. 150–1 КК України.

  • Об'єктивною ознакою даного кримінального правопорушення є активна дія — використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. На практиці пропонується кваліфікувати вчинене як злочин, передбачений ст. 150–1 КК України, якщо має місце одночасне використання в жебрацтві трьох та більше осіб, кожна з яких хоча б одноразово висловила прохання подати милостиню сторонній особі.

Випрошування може відбуватися усно, письмово або конклюдентними діями. Крім того, до об’єктивної сторони діяння слід віднести умисне створення уразливого стану дитини дорослою особою під час її використання для заняття жебрацтвом та навмисне використання предметів, наявність яких викликає розчулення у оточуючих.

  • Суб’єктивними ознаками використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом є вчинення його тільки з прямим умислом. Ставлення винної особи до наслідків у вигляді спричинення дитині середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 150–1 КК України) може характеризуватися тільки необережністю.

З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.

Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність

До кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 150–1 КК України, було б доцільно додати вчинення вищевказаного діяння стосовно кількох (двох та більше) осіб одночасно. Підвищена небезпека використання для заняття жебрацтвом одночасно двох чи більше осіб визначається не тільки тяжкістю наслідків вчиненого злочину, а й небезпечністю особи злочинця, котрий порушив заради своїх корисних інтересів особисті права відразу двох чи більше осіб.

У підрозділі 2.4. «Відмежування використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом від суміжних складів злочинів» зазначається, що використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом слід відмежовувати від суміжних складів злочинів, передбачених ст. 150 та ч. 2 ст. 304 КК України. Аналіз вищезазначених складів дає підставу стверджувати, що основна проблема полягає при розмежуванні «втягнення малолітньої дитини в жебрацтво» та «використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом». З метою відмежування зазначених діянь пропонується в першому випадку розуміти умисне схиляння дитини до випрошування грошей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб, що передбачає вчинення дитиною свідомих активних дій. В другому — злочинцем дитина розглядається не в якості людини, а в якості корисної для нього речі, що своїм видом спонукає інших осіб до безоплатної передачі йому певних матеріальних цінностей. Виходячи з цього, потерпілим від «втягнення» може бути лише та малолітня особа, яка усвідомлювала значення своїх дій і діяла активно, а потерпілим від «використання» — малолітня дитина, яка діяла неактивно і не усвідомлювала значення своїх дій. Крім того, з цього приводу запропоновано у кожному випадку призначати судово-психологічну експертизу для вирішення питання щодо розуміння потерпілою особою змісту вчиненого.

Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання злочину, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.