Відмінності між версіями «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 
Рядок 1: Рядок 1:
=== Нормативна база ===
=== Нормативна база ===
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27 лютого 2004 року  № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх  у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27 лютого 2004 року  № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх  у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого  самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю"]


== Поняття жебрацтва та його ознаки==
== Поняття жебрацтва та його ознаки==
Рядок 16: Рядок 16:
</gallery>
</gallery>


'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 150–1 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].'''
'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 150–1 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].'''


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 12 КК України], таке кримінальне правопорушення є злочином.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 статті 12 КК України], таке кримінальне правопорушення є злочином.


'''Основний безпосередній об'єкт -''' гідність людини. Безпосереднім додатковим об'єктом - можуть бути воля людини, її здоров'я, честь, громадська моральність тощо.
'''Основний безпосередній об'єкт -''' гідність людини. Безпосереднім додатковим об'єктом - можуть бути воля людини, її здоров'я, честь, громадська моральність тощо.


'''Потерпілим''' може бути тільки малолітня особа, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 150–1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.'''<br>Об'єктивна сторона кримінального правопорушення''' полягає в активних діях - ''використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.''  
'''Потерпілим''' може бути тільки малолітня особа, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частина друга статті 150–1 КК України]) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.'''<br>Об'єктивна сторона кримінального правопорушення''' полягає в активних діях - ''використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.''  


Під ''використанням'' слід розуміти залучення дитини до певної діяльності на власну користь.
Під ''використанням'' слід розуміти залучення дитини до певної діяльності на власну користь.


Під ''жебрацтвом,'' як зазначено в ч. 1 статті, що розглядається, розуміється систематичне випрошування грошей, речей інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Для кваліфікації за ст. 150-1 КК України не є важливим місце, де потерпілий випрошує гроші. Це можуть бути громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири.
Під ''жебрацтвом,'' як зазначено в частині першій статті, що розглядається, розуміється систематичне випрошування грошей, речей інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Для кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 КК України] не є важливим місце, де потерпілий випрошує гроші. Це можуть бути громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири.


Під ''систематичністю у'' ст. 150-1 КК слід розуміти таке випрошування грошей, яке відбулось тричі в часі, причому не є важливим, у однієї чи кількох осіб дитина випрошувала гроші. Період, протягом якого мало місце жебракування, також не змінює кримінально-правової оцінки вчиненого, утім, вочевидь, слід говорити саме про невеликий проміжок часу, коли дитина жебракує, зокрема, протягом дня, тижня, місяця.
Під ''систематичністю у'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України] слід розуміти таке випрошування грошей, яке відбулось тричі в часі, причому не є важливим, у однієї чи кількох осіб дитина випрошувала гроші. Період, протягом якого мало місце жебракування, також не змінює кримінально-правової оцінки вчиненого, утім, вочевидь, слід говорити саме про невеликий проміжок часу, коли дитина жебракує, зокрема, впродовж дня, тижня, місяця.


Під ''речами'' пропонується розуміти такі матеріальні об'єкти, які використовуються в повсякденному житті для забезпечення нормальної життєдіяльності й можуть бути в пригоді. Це, наприклад, одяг, посуд, меблі.
Під ''речами'' пропонується розуміти такі матеріальні об'єкти, які використовуються в повсякденному житті для забезпечення нормальної життєдіяльності й можуть бути в пригоді. Це, наприклад, одяг, посуд, меблі.
Рядок 40: Рядок 40:
'''Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення.''' Вина у формі прямого умислу.  
'''Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення.''' Вина у формі прямого умислу.  


З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.
З прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150–1 КК України] у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.


'''Суб’єкт кримінального правопорушення''' спеціальний. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 1 ст. 150–1 КК України] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 2 ст. 150–1 КК України] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.
'''Суб’єкт кримінального правопорушення''' спеціальний. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частині першій статті 150–1 КК України] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частині другій статті 150–1 КК України] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.


== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==
== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.


Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.


Дії, передбачені частинами першою або другою  [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Дії, передбачені частинами першою або другою  [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.


'''Отже, до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:
'''Отже, до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:
# стосовно чужої дитини;
# стосовно чужої дитини;
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування;  
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування;  
# повторно;
# повторно;
# особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ст. 150, 303 або 304 КК України];
# особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтями 150, 303 або 304 КК України];
# за попередньою змовою групою осіб.
# за попередньою змовою групою осіб.


== Відмежування від інших кримінальних правопорушень, кваліфікація за сукупністю кримінальних правопорушень ==
== Відмежування від інших кримінальних правопорушень, кваліфікація за сукупністю кримінальних правопорушень ==
Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України.] Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 149 КК України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.3 або ч.4 ст. 150-1 КК України]. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.
Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 КК України.] Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 частиною 3 статті 149 КК України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частиною 3 або частиною 4 статті 150-1 КК України]. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.


Слід відмежовувати склад кримінального правопорушення, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України] потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.1 ст. 304 КК України] - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.2 ст. 304 КК України] вже згадується про малолітнього. За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України і ст. 304 КК України] варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.150-1 , ст. 304 КК України]. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.
Слід відмежовувати склад кримінального правопорушення, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 статтею 304 КК України] "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтею 150-КК України] "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 КК України] потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 частиню 1 статті 304 КК України] - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 частині 2 статті 304 КК України] вже згадується про малолітнього. За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтею 150-КК України] потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 статтею 304 КК України] - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України і статті 304 КК України] варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 , статтею 304 КК України]. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.


== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==
== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==
Рядок 71: Рядок 71:


== Судова практика ==
== Судова практика ==
'''Справа №307/1027/21 від 14 квітня 2021''' (В суді розглядалась справа по обвинуваченню жінки за ч.1 ст. 150-1 ККУ. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена виховувала дитину свого співмешканця. Однак, як виявилось не лише виховувала, а і використовувала її для зайняття жебрацтвом, систематично випрошуючи гроші у сторонніх осіб з метою отримання прибутку, тримаючи при цьому малолітню дитину, на колінах. Щоправда під час досудового розслідування обвинувачена визнала свою вину, тому уклада із прокурором угоду про визнання винуватості. Отже, на вирішенні суду знаходилось питання лише про затвердження даної угоди. За умовами згаданої угоди, сторони погодили призначення покарання у видігляді позбавлення волі строком на один рік, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо вона на протязі 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Суд, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, врахував, що злочин відносить до злочинів невеликої тяжкості та затвердив її).
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96284741 Справа №307/1027/21 від 14 квітня 2021]''' (В суді розглядалась справа по обвинуваченню жінки за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частиною1 статті 150-1 КК України]. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена виховувала дитину свого співмешканця. Однак, як виявилось не лише виховувала, а і використовувала її для зайняття жебрацтвом, систематично випрошуючи гроші у сторонніх осіб з метою отримання прибутку, тримаючи при цьому малолітню дитину, на колінах. Щоправда під час досудового розслідування обвинувачена визнала свою вину, тому уклада із прокурором угоду про визнання винуватості. Отже, на вирішенні суду знаходилось питання лише про затвердження даної угоди. За умовами згаданої угоди, сторони погодили призначення покарання у видігляді позбавлення волі строком на один рік, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n400 статті 75 КК України], якщо вона впродовж 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 статтею 76 КК України]. Суд, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, врахував, що злочин відносить до злочинів невеликої тяжкості та затвердив її).


[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Діти]]

Поточна версія на 10:59, 10 листопада 2021

Нормативна база

Поняття жебрацтва та його ознаки

 Жебрацтво - це дії щодо систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. 

Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена статтею 150–1 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Відповідно до статті 12 КК України, таке кримінальне правопорушення є злочином.

Основний безпосередній об'єкт - гідність людини. Безпосереднім додатковим об'єктом - можуть бути воля людини, її здоров'я, честь, громадська моральність тощо.

Потерпілим може бути тільки малолітня особа, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою (частина друга статті 150–1 КК України) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення
полягає в активних діях - використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.

Під використанням слід розуміти залучення дитини до певної діяльності на власну користь.

Під жебрацтвом, як зазначено в частині першій статті, що розглядається, розуміється систематичне випрошування грошей, речей інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Для кваліфікації за статтею 150-1 КК України не є важливим місце, де потерпілий випрошує гроші. Це можуть бути громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири.

Під систематичністю у статті 150-1 КК України слід розуміти таке випрошування грошей, яке відбулось тричі в часі, причому не є важливим, у однієї чи кількох осіб дитина випрошувала гроші. Період, протягом якого мало місце жебракування, також не змінює кримінально-правової оцінки вчиненого, утім, вочевидь, слід говорити саме про невеликий проміжок часу, коли дитина жебракує, зокрема, впродовж дня, тижня, місяця.

Під речами пропонується розуміти такі матеріальні об'єкти, які використовуються в повсякденному житті для забезпечення нормальної життєдіяльності й можуть бути в пригоді. Це, наприклад, одяг, посуд, меблі.

Під іншими матеріальними цінностями слід, розуміти такі матеріальні об'єкти, які мають відповідну ціннісну привабливість і високу мінову здатність. Вони можуть використовуватись у повсякденному житті для поліпшення якості та комфортності життєдіяльності, підвищення зручності виконуваної роботи. Це, зокрема вироби з дорогоцінних металів чи каміння, теле-, відеотехніка, оргтехніка, побутова техніка.

Під сторонніми особами слід розуміти таких осіб, які є чужими для дитини, та осіб, які її використовують.

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення. Вина у формі прямого умислу.

З прийняттям статті 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.

Суб’єкт кримінального правопорушення спеціальний. У частині першій статті 150–1 КК України – це батьки або особи, які їх замінюють, а у частині другій статті 150–1 КК України – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.

Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність

Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених статтями 150, 303, 304 КК України, або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Дії, передбачені частинами першою або другою статті 150-1 КК України, вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Отже, до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 150–1 КК Українивідноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:

  1. стосовно чужої дитини;
  2. із застосуванням насильства чи погрозою його застосування;
  3. повторно;
  4. особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 150, 303 або 304 КК України;
  5. за попередньою змовою групою осіб.

Відмежування від інших кримінальних правопорушень, кваліфікація за сукупністю кримінальних правопорушень

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за статтею 150-1 КК України. Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 149 КК України і частиною 3 або частиною 4 статті 150-1 КК України. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.

Слід відмежовувати склад кримінального правопорушення, передбачений статтею 304 КК України "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і статтею 150-КК України "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за статтею 150-1 КК України потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за частиню 1 статті 304 КК України - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в частині 2 статті 304 КК України вже згадується про малолітнього. За статтею 150-КК України потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за статтею 304 КК України - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони статті 150-1 КК України і статті 304 КК України варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність кримінальних правопорушень, передбачених статтею 150-1 , статтею 304 КК України. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.

Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання кримінальному правопорушенню, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.

Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги.

Органи Національної поліції зобов’язані протягом доби поінформувати службу у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі - служба у справах дітей) про виявлену дитину для організації її соціального захисту (пункт 6 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800)

Судова практика

Справа №307/1027/21 від 14 квітня 2021 (В суді розглядалась справа по обвинуваченню жінки за частиною1 статті 150-1 КК України. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена виховувала дитину свого співмешканця. Однак, як виявилось не лише виховувала, а і використовувала її для зайняття жебрацтвом, систематично випрошуючи гроші у сторонніх осіб з метою отримання прибутку, тримаючи при цьому малолітню дитину, на колінах. Щоправда під час досудового розслідування обвинувачена визнала свою вину, тому уклада із прокурором угоду про визнання винуватості. Отже, на вирішенні суду знаходилось питання лише про затвердження даної угоди. За умовами згаданої угоди, сторони погодили призначення покарання у видігляді позбавлення волі строком на один рік, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, якщо вона впродовж 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені статтею 76 КК України. Суд, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, врахував, що злочин відносить до злочинів невеликої тяжкості та затвердив її).