Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 11:02, 2 січня 2019, створена Natalia.zaitseva (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства Украї...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Поняття "екстрена медична допомога"

Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Виклик екстреної медичної допомоги – повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.

Невідкладний стан людини – раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Місце події – територія, приміщення або будь-яке інше місцезнаходження людини у невідкладному стані на момент здійснення виклику екстреної медичної допомоги.

До уваги киян! З 1 вересня 2018 року всі бригади невідкладної медичної допомоги Києва переходять у підпорядкування Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва. Звернутись за екстреною та невідкладною медичною допомогою кияни тепер можуть за єдиним номером 103.

Система екстреної медичної допомоги

Система екстреної медичної допомоги адміністративно-територіальної одиниці (частина перша статті 5 Закону України "Про екстрену медичну допомогу") включає:

  • центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - заклад охорони здоров'я (далі - ЗОЗ), основне завдання якого – забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (стаття 7 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

Центр у своїй структурі має оперативно-диспетчерську службу. Вона забезпечує у цілодобовому режимі:

  1. прийняття, формування та передачу інформації про виклики екстреної медичної допомоги;
  2. інформаційну підтримку та координацію дій бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги і закладів охорони здоров’я щодо надання екстреної медичної допомоги.
  • станція екстреної (швидкої) медичної допомоги - ЗОЗ, основне завдання якого – забезпечення постійної готовності бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до надання екстреної медичної допомоги у цілодобовому режимі та координація їх діяльності з оперативно-диспетчерською службою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на території відповідної адміністративної одиниці (стаття 9 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").
  • бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі -Бригади) - це структурна одиниця станції екстреної (швидкої) медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завданням якої є надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до ЗОЗ (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").
  • відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги - це структурний підрозділ багатопрофільної лікарні, в якому у цілодобовому режимі забезпечується надання екстреної медичної допомоги (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

Хто має на право на екстрену (швидку) медичну допомогу

Кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право на безоплатну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу.
Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, забезпечуються екстреною медичною допомогою відповідно до Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та компенсації вартості медичних послуг і лікарських засобів, наданих іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово проживають або перебувають на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 року № 121.

Отримання екстреної (швидкої) медичної допомоги

Отримати екстрену медичну допомогу можна звернувшись до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або викликавши екстрену медичну допомогу.
Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом (частина шоста статті 3 Закону України "Про екстрену допомогу").

Екстрена медична допомога на території України поза межами лікувально-профілактичних закладів надається цілодобово дорослому і дитячому населенню Бригадами (пункт 1 Правил виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370).

Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджено Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122.
Див. додатково консультацію: Порядок надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.

Порядок виклику екстреної (швидкої)медичної допомоги

Для виклику екстреної медичної допомоги треба зателефонувати за номером 103 (єдиний телефонний номер виклику екстреної медичної допомоги) або номером 112 (єдиний телефонний номер виклику екстреної допомоги ). Виклик безоплатний.

Виклик приймається диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З метою контролю якості надання послуг, здійснюється аудіозапис виклику та реагування на нього, які підлягають зберіганню протягом 3 років (п.3 ст. 8 Закону «Про екстрену медичну допомогу»). Особи, які викликають Бригаду (хворий, постраждалий, родичі або інші особи), повинні: - відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик; - назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код і номер під'їзду), у разі коли місцезнаходження вулиці або будинку невідомі, необхідно уточнити шляхи під'їзду до адреси або місця випадку та його загальновідомі орієнтири; - назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого; якщо паспортні дані хворого або потерпілого невідомі, необхідно вказати його стать і орієнтовний вік; - описати скарги хворого або потерпілого; - повідомити, хто і з якого номера телефону викликає Бригаду; - за можливості забезпечити Бригаді безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги; - у разі виклику Бригади до приміщення, де перебуває особа, яка потребує надання невідкладної допомоги, ізолювати тварин, які можуть ускладнити надання медичної допомоги хворому або постраждалому, а також завдати шкоди здоров'ю і майну членів Бригади; - за можливості сприяти в транспортуванні хворого або постраждалого в санітарний автомобіль; - у разі госпіталізації хворого або постраждалого до лікувально-профілактичного закладу бажано мати при собі будь-який документ, який засвідчує його особу. П.4 Правил виклику бригад швидкої медичної допомоги, затверджених Наказом МОЗ від 01.06.2009 р. № 370. Диспетчер отримавши від особи, що здійснює виклик, інформацію та задавши уточнюючі питання визначає, чи належить виклик до екстреного чи неекстреного.

Критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені, визначені Постановою КМУ від 21.11.2012 № 1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» (далі – Постанова КМУ № 1119).