Перегляд вихідного коду сторінки Визнання права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах спадкування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про практику розгляду цивільних справ про спадкування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон  №2145 IX »Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 року.]
{| class="wikitable"
|


'''Увага!!!''' З  24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного  стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої  безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX  визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії  воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів  оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні  або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з  урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні  положення" Земельного кодексу України".
|}

== Загальні положення ==
'''Набуття права власності на земельну ділянку'''

Громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. 

Згідно з частиною першою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20121220 статті 126 Земельного кодексу України] в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є '''''державний акт на право власності'''''.

'''Що таке державний акт на  право власності?'''

'''''Державний акт на право приватної власності на землю''''' - документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності громадянина на земельну ділянку. Містить інформацію про власника земельної ділянки та підстави набуття права власності на земельну ділянку. 

Державний акт, виданий '''''після смерті спадкодавця''''' при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про '''''набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку'''''.

'''З якого моменту виникає право власності на земельну ділянку?'''

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/ed20180401 Стаття 125 Земельного Кодексу України] визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. 

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127] (далі - Порядок),подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі '''заяви''' спадкоємця. Такими документами є:
* що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
* витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
* документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу;

== Добровільний порядок ==
'''Куди звернутися'''<br />Необхідно звернутись до державного реєстратора для реєстрації права власності на  земельну ділянку.

'''Вартість'''<br />За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань) справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у строк 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви, крім випадків, коли відповідно до законодавства заявник звільняється від сплати адміністративного збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]). <u>У 2021 році - 230 грн.</u>

'''За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж 5 робочих днів, справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''

* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк 2 робочі дні;
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб  - у строк 1 робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.

'''Перелік та зразки необхідних документів'''

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на  земельну ділянку, передбачений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 Порядком].

'''''До них належать:'''''
* документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
* витяг із [http://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx Спадкового реєстру] про наявність заведеної спадкової справи;
* документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

'''Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, ''видані до 1 січня 2013 року''.'''

'''Строки розгляду питання'''<br />Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих днів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина друга статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).<br />Зі спливом вказаного строку, за бажанням, можна буде отримати від державного реєстратора витяг з реєстру.

'''Підстави для відмови'''<br />Підстави для відмови в державній реєстрації прав:
# заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону];
# заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
# подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»];
# подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
# наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно;
# наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
# заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
# після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону], не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
# документи подано до неналежного суб’єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
# заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
# заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
# заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

'''Порядок оскарження'''<br />Відмова державного реєстратора у реєстрації права власності на  земельну ділянку може бути оскаржена в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]].

'''Особливі випадки'''<br />Як правило, реєстрація  права власності на  земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця - державними реєстраторами не здійснюється. Практика вирішення даного питання говорить про переважність судового вирішення спору.

== Особливості отримання доступу до Єдиних та Державних реєстрів в умовах воєнного стану ==
27 березня 2022 року набрали чинності зміни до постанови КМУ від 06.03.2022 № 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/364-2022-%D0%BF#Text «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», передбачені постановою КМУ від 24.03.2022 № 364.]

Доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів забезпечується в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, затвердженого наказом Мін’юсту від  01.04.2022 № 1307/5, та у відповідності до пункту  Постанови.

Зважаючи на норми Постанови:

- для відновлення доступу до реєстрів, що був тимчасово припинений у зв’язку із введенням на території України воєнного стану, користувачам необхідно направити повідомлення до відповідної регіональної філії ДП «НАІС»;

При цьому, оскільки Постанова передбачає певні особливості доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) для нотаріусів, останнім необхідно направити до відповідної регіональної філії ДП «НАІС» належним чином оформлене Замовлення щодо надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів (Додаток 2 до Договору про надання послуг приватним нотаріусам). Додатково звертаємо увагу на те, що відповідно до підпункту 13 пункту 1 Постанови, доступ користувачів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для отримання інформації з нього надається технічним адміністратором цього Реєстру тільки за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

== Позасудовий порядок ==
Пріоритетним є [[Оформлення права на спадщину|нотаріальний порядок оформлення спадщини]], тому в першу чергу слід вчинити дії, спрямовані на прийняття спадщини та подати документи після спливу '''шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця''' для видачі свідоцтва про право на спадщину.

'''Куди звернутися'''<br />Звертатись слід до нотаріуса, за місцем відкриття  спадщини.

'''Вартість'''<br />Вартість включає вартість за послуги нотаріуса та сплата державного мита, що визначається індивідуально в кожному випадку.

'''Перелік та зразки необхідних документів'''<br />Зразки документів надає нотаріус (заява про прийняття спадщини), оскільки вони подаються або особисто до нотаріуса, або поштою, однак підлягають нотаріальному посвідченню (органи нотаріату за місцем проживання (перебування) нотаріуса).

'''Строки розгляду питання'''<br />Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса слід звернутись у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (відкриття спадщини). Іншим способом прийняття спадщини може бути фактичне проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не потребує додаткового звернення до нотаріуса. Щодо звернення за видачею свідоцтва про право на спадщину, то законодавством даний строк не обумовлено.

'''Підстави для відмови'''<br />Підстав відмови  у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути багато, найбільш поширеними є спір між спадкоємцями та відсутність правовстановлюючого документу. Якщо нотаріус відмовить з тих підстав, що Державний акт на право на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця, то у постанові повинно бути обґрунтування такої відмови.

'''Порядок оскарження'''<br />Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину може бути оскаржена в судовому порядку, або ж навпаки бути підставою для звернення до суду із позовом про визнання права (права власності) на спадкове майно.

'''Особливі випадки'''<br />Особливим випадком у даній ситуації може бути те, що за життя спадкодавець отримав рішення органів місцевого самоврядування, однак Державний акт був виданий уже після його смерті, або він отримував сертифікат про право на земельну частку (пай). Крім того, поширеними є випадки втрати оригіналу правовстановлюючого документу.

== Особливості роботи нотаріусів у період воєнного стану ==
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»], якою було встановлено мораторій на вчинення нотаріальних дій за зверненням громадян Російської Федерації або юридичних осіб, у яких власником істотної частки чи кінцевим бенефіціаром є громадяни Російської Федерації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» , скасовано вимогу щодо використання нотаріальних бланків також при посвідченні довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах. Наразі, замість бланку, нотаріуси можуть використовувати звичайні аркуші паперу з нанесеними на них за допомогою комп'ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Постановою № 209 на період дії воєнного стану було також обмежено повноваження нотаріусів щодо здійснення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та щодо нерухомості. Наразі, реєстраційні дії здійснюються виключно державними реєстраторами  Переліку суб'єктів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація юридичних осіб та ФОП.

Також, цією постановою передбачено обмеження доступу нотаріусів до державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції в адміністративно-територіальних одиницях, перелік яких затверджується Міністерством юстиції.

Перелік таких адміністративно-територіальних одиниць було затверджено наказом Міністерства юстиції від 01 квітня 2022 року № 1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України»,

19 квітня 2022 року Міністерством юстиції України була прийнята Постанова № 480, на підставі якої відновлюється функціонування Єдиних та Державних реєстрів в умовах воєнного стану. Постанова регламентує порядок роботи реєстрів під час війни й вчинення нотаріальних дій щодо цінного майна нотаріусами. Згідно з цією Постановою роботу реєстрів відновлено на територіях, де не ведуться бойові дії і які не входять до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів в умовах воєнного стану.

== Судовий порядок ==
В разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що спадкодавець надав правовстановлюючий документ, виданий після смерті спадкодавця, спадкоємець має право [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернутись до суду]] з позовом про визнання права (права власності) на земельну ділянку.

'''Куди звернутися'''<br />Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем знаходження майна (земельної ділянки).

'''Вартість'''<br />При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»] в залежності від вартості земельної ділянки. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж Закону.

Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість земельної ділянки. При цьому сплаті підлягає 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2022 та відповідно до кінця календарного року розмір судового збору у справах даної категорії складає не менше '''992,40 грн.'''

'''Перелік та зразки необхідних документів'''<br />[https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E Позовна заява] (додаток 1).

'''Строки розгляду питання'''<br />Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 210 ЦПК України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через <u>шістдесят днів</u> з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом <u>тридцяти днів</u> з дня початку розгляду справи по суті.<br />При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.

'''Підстави для відмови'''<br />Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які свідчать про те, що спадкодавець взагалі не міг бути власником земельної ділянки, або ж позивач не є спадкоємцем (наявність інших спадкоємців наприклад тих, які мають право на обов’язкову частку у спадщині).

'''Порядок оскарження'''<br />Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 зі статтею 354 ЦПК України] [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційна скарга]] на рішення суду подається протягом '''тридцяти днів''', а на ухвалу суду - '''протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.''' Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

'''Особливі випадки'''<br />Особливими випадками в даному випадку є те, що передувало видачі Державного акта. Зокрема, якщо за життя спадкодавець був включений у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) та додаються до Державного акту на колективне право на земельну ділянку та отримав сертифікат, який не скасований, то спадкоємець має право звернутись до суду із позовом про визнання права на земельну частку (пай) належну спадкодавцеві за сертифікатом та завершити приватизацію на своє ім’я.

Іншим випадком є те, що вищевказаний сертифікат скасовано та органами місцевого самоврядування (в залежності від місця знаходження земельної ділянки) було прийнято рішення про оформлення права власності на земельну ділянку та видачу Державного акту, однак за життя спадкодавець даного Державного акту не отримував, тоді спадкоємець звертаючись до суду повинен обґрунтовувати право власності спадкодавця даним рішенням.

== Див. також ==
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Спадкове право]]