Відмінності між версіями «Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Законодавство ==
== Нормативна база  ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%EA/96-%E2%F0 Конституція України 28.06.1996 № 254к/96-ВР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%EA/96-%E2%F0 Конституція України]
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page Закон України «Про прокуратуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України “Про національну поліцію”]
== Поняття адміністративно-правового захисту прав людини і громадянина ==
== Поняття адміністративно-правового захисту прав людини і громадянина ==
<br />
'''Адміністративно-правовий захист прав і свобод людини і громадянина''' являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Адміністративно-правовий захист - це сукупність способів, прийомів і різних процесуальних дій, встановлених у законному порядку, за допомогою яких здійснюється відновлення порушеного права особи.<br>
'''Адміністративно-правовий захист прав і свобод людини і громадянина''' являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Адміністративно-правовий захист - це сукупність способів, прийомів і різних процесуальних дій, встановлених у законному порядку, за допомогою яких здійснюється відновлення порушеного права особи.<br />
 
Згідно статті 2  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України “Про національну поліцію”]  охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави становить одне з основних завдань поліції.<br>
 
'''Об’єктом''' адміністративно-правового регулювання забезпечення прав і свобод людини та громадянина є адміністративно-правові відносини, що виникають між суб’єктами з приводу реалізації, охорони, захисту та відновлення їхніх порушених прав і свобод.<br>
 
'''Суб’єктами''' адміністративно-правових відносин із забезпечення прав і свобод людини та громадянина, '''з одного боку''', ''є органи публічного управління – органи виконавчої влади, Президент України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, правоохоронні органи'', а '''з іншого''' – ''фізична особа, навчальні заклади, підприємства, інші державні органи, установи й організації, діяльність яких пов’язана із забезпеченням прав і свобод людини та громадянина щодо їх реалізації, охорони, поновлення тощо. Органи виконавчої влади мають право породжувати адміністративні правовідносини в односторонньому порядку, керуючись інтересами держави й завданнями, що стоять перед ними.''


'''Належне адміністративно-правове гарантування прав і свобод громадян передбачає:'''
'''Належне адміністративно-правове гарантування прав і свобод громадян передбачає:'''
* Визначення у законодавстві персоніфікованих представників державної влади, відповідальних за забезпечення умов для реалізації прав і свобод.
* Визначення у законодавстві персоніфікованих представників державної влади, відповідальних за забезпечення умов для реалізації прав і свобод.
* Закріплення конкретних обов' язків органів і посадових осіб публічної адміністрації, які б відповідали правам і свободам громадян.
* Закріплення конкретних обов' язків органів і посадових осіб публічної адміністрації, які б відповідали правам і свободам громадян.
* Встановлення конкретних адміністративних процедур, які вичерпно визначають порядок виконання відповідними суб' єктами управління своїх обов' язків у відносинах з громадянами.<br />посилення відповідальності органів і посадових осіб за не¬виконання ними своїх обов' язків, що призвело до порушення прав громадян.<br />
* Встановлення конкретних адміністративних процедур, які вичерпно визначають порядок виконання відповідними суб' єктами управління своїх обов' язків у відносинах з громадянами.<br />посилення відповідальності органів і посадових осіб за не¬виконання ними своїх обов' язків, що призвело до порушення прав громадян.
 
'''Стадії механізму адміністративно-правового регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина:'''<br>
 
'''І стадія''' – загальна дія юридичних норм - регламентує умови виникнення прав й обов’язків, повноважень і відповідальності суб’єктів;<br>
 
'''ІІ стадія''' - виникнення конкретних суб’єктивних прав й обов’язків, тобто правовідносин. Необхідною умовою цієї стадії стає юридичний факт (система фактів), з яким норми права пов’язують настання юридичних наслідків;<br>
 
'''ІІІ стадія''' – неправомірна поведінка суб’єкта. Правовою підставою цієї стадії є правопорушення, а також норми права, що встановлюють санкції за їх учинення, які визначають порядок застосування відповідальності.
 
== Види адміністративно-правових засобів захисту прав людини і громадянина ==
== Види адміністративно-правових засобів захисту прав людини і громадянина ==
'''Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина:'''
'''Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина:'''
Рядок 55: Рядок 70:
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.


Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України]  учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України]  учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.<br>
У статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судовичнства] передбачено, що в установлених законом випадках Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах (ч. 1), і при цьому окремо окреслено процесуальне становище прокурора (ч.3)


=== Діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві ===
=== Діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві ===
Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page статті 23 Закону України "Про прокуратуру"] '''представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у''' здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.<br />
Відповідно до статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства] визначено, що прокурор може здійснювати представництво в адміністративному суді інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, на будь-якій стадії адміністративного процесу.<br>
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.<br />
Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page статті 23 Закону України "Про прокуратуру"] '''представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у''' здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.<br>
 
'''Зверніть увагу!''' Хоча прокурор в адміністративному процесі має рівні процесуальні права з іншими учасниками і є суб’єктом звернення до адміністративного суду, він не може вважатися звичайною стороною в процесі. Обов’язки прокурора є значно ширшими і їх не можна ототожнювати з процесуальними обов’язками.<br>
 
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.  


У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
# Витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом.
Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина  в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.
# Отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.<br />


Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:
'''Під час здійснення представництва інтересів громадянина у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:'''
# Звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
# Звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
# Вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.
# Вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.
Рядок 73: Рядок 92:
# Подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.
# Подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.
# Брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.
# Брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.
# З дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.<br />
# З дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.


У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.<br />
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.


'''Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді:'''
'''Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина в суді:'''
* право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку адміністративного судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам;
* право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку адміністративного судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
* право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в адміністративній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників регіональних прокуратур;
* право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в адміністративній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
* право подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України в адміністративній справі надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних прокуратур.
* право подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом в адміністративній справі надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
* змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право ]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право ]]

Версія за 04:43, 25 травня 2021

Нормативна база

Поняття адміністративно-правового захисту прав людини і громадянина

Адміністративно-правовий захист прав і свобод людини і громадянина являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Адміністративно-правовий захист - це сукупність способів, прийомів і різних процесуальних дій, встановлених у законному порядку, за допомогою яких здійснюється відновлення порушеного права особи.

Згідно статті 2 Закон України “Про національну поліцію” охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави становить одне з основних завдань поліції.

Об’єктом адміністративно-правового регулювання забезпечення прав і свобод людини та громадянина є адміністративно-правові відносини, що виникають між суб’єктами з приводу реалізації, охорони, захисту та відновлення їхніх порушених прав і свобод.

Суб’єктами адміністративно-правових відносин із забезпечення прав і свобод людини та громадянина, з одного боку, є органи публічного управління – органи виконавчої влади, Президент України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, правоохоронні органи, а з іншогофізична особа, навчальні заклади, підприємства, інші державні органи, установи й організації, діяльність яких пов’язана із забезпеченням прав і свобод людини та громадянина щодо їх реалізації, охорони, поновлення тощо. Органи виконавчої влади мають право породжувати адміністративні правовідносини в односторонньому порядку, керуючись інтересами держави й завданнями, що стоять перед ними.

Належне адміністративно-правове гарантування прав і свобод громадян передбачає:

  • Визначення у законодавстві персоніфікованих представників державної влади, відповідальних за забезпечення умов для реалізації прав і свобод.
  • Закріплення конкретних обов' язків органів і посадових осіб публічної адміністрації, які б відповідали правам і свободам громадян.
  • Встановлення конкретних адміністративних процедур, які вичерпно визначають порядок виконання відповідними суб' єктами управління своїх обов' язків у відносинах з громадянами.
    посилення відповідальності органів і посадових осіб за не¬виконання ними своїх обов' язків, що призвело до порушення прав громадян.

Стадії механізму адміністративно-правового регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина:

І стадія – загальна дія юридичних норм - регламентує умови виникнення прав й обов’язків, повноважень і відповідальності суб’єктів;

ІІ стадія - виникнення конкретних суб’єктивних прав й обов’язків, тобто правовідносин. Необхідною умовою цієї стадії стає юридичний факт (система фактів), з яким норми права пов’язують настання юридичних наслідків;

ІІІ стадія – неправомірна поведінка суб’єкта. Правовою підставою цієї стадії є правопорушення, а також норми права, що встановлюють санкції за їх учинення, які визначають порядок застосування відповідальності.

Види адміністративно-правових засобів захисту прав людини і громадянина

Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина:

  • конституційне право особи на звернення і оскарження;
  • судовий захист і контроль;
  • діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві.

Право особи на звернення та оскарження

Положеннями статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. (стаття 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

  • порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
  • створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
  • незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Одержані об'єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об'єднаннями та їх органами відповідно до статутів об'єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян - згідно з цим Законом.

Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Судовий захист і контроль

Відповідно до положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до положень частин 3-7 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до суду можуть звертатись в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом анадае таке право.

Субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до положень статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України  учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
У статті 53 Кодексу адміністративного судовичнства передбачено, що в установлених законом випадках Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах (ч. 1), і при цьому окремо окреслено процесуальне становище прокурора (ч.3)

Діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві

Відповідно до статті 53 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що прокурор може здійснювати представництво в адміністративному суді інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Зверніть увагу! Хоча прокурор в адміністративному процесі має рівні процесуальні права з іншими учасниками і є суб’єктом звернення до адміністративного суду, він не може вважатися звичайною стороною в процесі. Обов’язки прокурора є значно ширшими і їх не можна ототожнювати з процесуальними обов’язками.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

  1. Звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
  2. Вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.
  3. Ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.
  4. Брати участь у розгляді справи.
  5. Подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.
  6. Брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.
  7. З дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина в суді:

  • право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку адміністративного судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
  • право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в адміністративній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
  • право подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом в адміністративній справі надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
  • змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.