Примусове виконання рішення про відібрання дитини

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Рішення про відібрання дитини

Щодо батьків, які не виконують свої батьківські обов'язки належним чином, законодавством України, крім позбавлення батьківських прав, передбачено застосування такого заходу, як відібрання дитини у батьків (або одного з них) без позбавлення їх батьківських прав. За загальним правилом подібний захід застосовується за рішенням суду, однак у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. В такому разі під час постановлення рішення про відібрання дитини від батьків орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити про це прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

Обов’язкова участь органів опіки та піклування

Розгляд справи про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав здійснюється судом з обов'язковою участю органу опіки і опікування. Під час ухвалення рішення суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу Одночасно з рішенням питання про обмеження батьків в їх правах суд вирішує і питання про стягнення аліментів на дитину з батьків або одного з них.

Кому передається дитина

У разі постановлення судом рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам (за їхнім бажанням) або органові опіки та піклування. Необхідною умовою передачі дитини другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам є їхня згода на це, яка надається у письмовій формі. І тільки в разі відсутності у дитини будь-яких родичів або неможливості передачі дитини жодній з вказаних фізичних осіб дитина передається органу опіки та піклування, який зобов'язаний забезпечити її тимчасове влаштування, вирішити питання про встановлення опіки чи піклування над нею та вживати заходів щодо захисту її особистих та майнових прав. Оскільки названі особи є кровними родичами дитини, передача дитини їм забезпечує право дитини на проживання в сім'ї, передбачене статтею 4 Сімейного кодексу України.

Примусове виконання рішення про відібрання дитини

Примусове виконання рішення про відібрання дитини здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", на підставі виконавчих листів, що видаються судами. Статтею 5 зазначеного закону заборонено здійснювати виконання рішення про відібрання дитини приватному виконавцю, а тому дії щодо виконання такого роду рішень здійснюються лише державними виконавцями. Порядок виконання рішення про відібрання дитини встановлено статтею 64 Закону України "Про виконавче провадження". Під час примусового виконання рішення суду про відібрання дитини обов'язковою умовою для проведення виконавчих дій є присутність особи, якій дитина передається на виховання, та представників органів опіки та піклування. Державний виконавець може звернутися до суду з заявою про поміщення дитини в дитячий або лікувальний заклад. Під час виконання рішень про відібрання дитини державний виконавець, в разі потреби, може залучити представників органів та установ освіти, медичних працівників. При виконанні рішень про відібрання дитини забороняється застосовувати до дитини заходи фізичного впливу. У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника - фізичної особи або дитини здійснюють органи внутрішніх справ. У випадках, коли боржник не виконує рішення суду, застосовуються процедури примусового виконання рішення суду.

Умисне перешкоджання виконанню рішення суду

Відповідно до частини другої статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

Вирішення питання щодо розшуку боржника або дитини

Розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. 

Суд має право витребувати від державного виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання державного виконавця протягом десяти днів.
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Примусове_виконання_рішення_про_відібрання_дитини&oldid=9948