Відсторонення від посади
Нормативно-правова база
Кримінальний процесуальний кодекс України
Кодекс законів про працю України.
Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.
Закон України «Про оплату праці» вiд 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон Україні «Про охорону праці» вiд 14.10.92 р. № 2694-XII.
Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення.
Частиною 6 ст. 72 Закону про держслужбу встановлено, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII, як один із наслідків вчинення корупційного правопорушення. Так, ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Крім того, абз. 2 ч. 5 ст. 65 Закону № 1700-VII визначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
При цьому нормами Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. Задля виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою. Відповідно до Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 службові розслідування проводяться навіть за анонімними повідомленнями, заявами та скаргами, що стосуються порушення вимог антикорупційного Закону, якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Отже, антикорупційне відсторонення від виконання повноважень на посаді за рішенням керівника держоргану передбачено у разі:
- повідомлення держслужбовця про підо¬зру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності;
- складення протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, вчинене держслужбовцем;
- вжиття заходів щодо виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (проведення службового розслідування).
Відсторонення підозрюваного чи обвинуваченого від посади відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України
Загальні положення відсторонення від посади
Загальні положення щодо відсторонення підозрюваного чи обвинуваченого від посади, викладені у главі 14 КПК України. Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 КПК України. Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.
Клопотання про відсторонення від посади
Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 КПК України, має право звернутися прокурор. Відсторонення від посади може здійснюватись лише щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Розгляд клопотання про відсторонення від посади
Клопотання про відсторонення особи від посади розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади. Строк розгляду клопотання слідчим суддею, судом - не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Суб'єктами, які беруть участь у розгляді клопотання, є прокурор та/або слідчий, підозрюваний, обвинувачений, його захисник. Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади. Таким чином, при розгляді клопотання слідчий суддя, суд може допитати свідка, а також дослідити надані сторонами або витребувані матеріали. При цьому слідчий суддя, суд не обмежені волевиявленням сторін, а можуть здійснити ці дії за власною ініціативою.
Вирішення питання про відсторонення від посади та його скасування
Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
За результатами розгляду клопотання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд може винести ухвалу про відсторонення від посади або ухвалу про відмову в задоволенні клопотання. Слідчий суддя, суд задовольняє клопотання лише за наявності достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає :
- мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади;
- перелік документів, які посвідчують обій¬мання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади;
- строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців;
- порядок виконання ухвали.
Тягар доказування того, що цей захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, покладається на слідчого, прокурора. Якщо вони не доведуть існування зазначених обставин, слідчий суддя, суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні клопотання. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Зокрема, про це йде мова в Узагальненнях судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 р. № 4.
Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень (ч. 4 ст. 157 КПК). Отже, держслужбовець, який підозрюється або обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, відстороняється від посади на підставі ухвали суду (де зазначається порядок її виконання та строк відсторонення від посади), копія якої надсилається для виконання в орган державної влади за місцем роботи підозрюваного або обвинуваченого та яка підлягає негайному виконанню.
Відсторонення від посади може бути скасовано, коли в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба. Таке може мати місце у випадку, наприклад, звільнення підозрюваного, обвинуваченого з роботи, прийняття у встановленому законом порядку рішення стосовно його переведення на іншу роботу, застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відсторонення від посади скасовується при закритті кримінального провадження, постановленій виправдувального вироку.
Клопотання про скасування відсторонення від посади може бути подано прокурором або підозрюваним чи обвинуваченим, якого було відсторонено від посади. Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу (ст. 156 КПК України). Відсторонення від посади скасовується ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження. Ухвала слідчого судді про відсторонення від посади або відмову у ньому може бути оскаржена в апеляційному порядку у стадії досудового розслідування (п. 11 ч. 1 ст. 309 КПК України).
Нормами КПК не передбачено збереження заробітної плати на час відсторонення держслужбовця від посади.
Відповідно до ст. 1 та 2 Закону № 266/94 державному службовцю відшкодовуються збитки, завдані у зв’язку з незаконним відстороненням, у випадку:
- постановлення виправдувального вироку суду;
- встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежу¬ють чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
- закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
- закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відшкодування шкоди відбувається в судовому порядку за рахунок коштів державного бюджету, розмір її суми визначається з урахуванням заробітку, не одержаного держслужбовцем за час відсторонення від роботи (посади). Незаконно відстороненому державному службовцю відшкодовуються: заробіток, який він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги, моральна шкода. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Час, протягом якого службовець не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
Відсторонення працівників від роботи
Статтею 46 КЗпП встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про відсторонення приймається керівником органу, який видає відповідний наказ (розпорядження). При цьому заробітна плата за період відсторонення від роботи відповідно до ст. 46 КЗпП, як правило, не виплачується. Зокрема, відповідно до ст. 94 КЗпП та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» вiд 24.03.95 р. № 108/95-ВР заробітна плата виплачується за виконану роботу. Отже, відсторонення від роботи має здійснюватися без збереження заробітної плати. Крім того, ст. 17 Закону Україні «Про охорону праці» вiд 14.10.92 р. № 2694-XII встановлено, що власник зобов’язаний відсторонити від роботи працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, без збереження заробітної плати. Також непрямо на це вказується у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13, у якій згадується про можливість відсторонення працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати. Водночас законодавством встановлені окремі випадки, коли заробітна плата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога відповідно до державного соціального страхування. Слід зазначити, що відсторонення від роботи згідно з нормами КЗпП суттєво відрізняється від відсторонення за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, оскільки наявний факт порушення трудової дисципліни, який підтверджується, як правило, актом, висновками спеціалізованих установ, пояснювальною запискою самого службовця і не потребує проведення службового розслідування, яке б підтверджувало його або спростовувало. У цьому випадку відсторонення від роботи – це форма недопущення державного службовця до виконання службових обов’язків, наприклад, з мотивів безпеки праці. Правомірність рішення керівника держоргану про відсторонення державний службовець може оскаржити до суду. У разі якщо судом буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних на те підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Висновки Відсторонення від виконання службових обов’язків оформлюється розпорядженням (наказом) керівника держоргану. У наказі (розпорядженні), окрім підстав відсторонення з посиланням на нормативні акти, рішення суду, доповідні, акти перевірок тощо, слід зазначити й період, на який працівник відсторонюється від роботи. Отже, вважаємо, що про допущення держслужбовця до роботи окремого наказу (розпорядження) видавати не потрібно. Зазначимо також, що запис про відсторонення від виконання службових обов’язків до трудової книжки не заноситься.
Більш детальний опис порядку відсторонення працівника від роботи та шляхи вирішення даної категорії спорів можна знайти в консультації: Відсторонення працівника від роботи
