Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири
Затоплення квартири – один із ризиків мешканців багатоквартирних будинків, якому може піддатися кожна особа і якому неможливо запобігти заздалегідь.
Нормативно правова база:
2. Житловий кодекс Української РСР.
3. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Дії постраждалого при затопленні квартири:
Перша дія:
по-перше, не намагайтеся “привести до ладу квартиру”, а саме зафіксуйте найбільш яскраві місця при затопленні (фото та відеофіксація);
по-друге, зверніться до ЖЕКу і запросіть інженера для складання спеціального акту (це найважливіший документ!). Звертаючись по телефону, завжди запитуйте, ім'я і прізвище людини, що приймає вашу скаргу, в подальшому це буде як ще один доказ відповідальності за безвідповідальність працівників ЖЕКу. Акт складається у трьох примірниках з представниками ЖЕКу та сусідів-свідків – для сторін інциденту і для ЖЕКу. Акт може бути довільної форми, однак у ньому в обов’язковому порядку має бути зазначено: дата складання акта, адреса квартири, причина затоплення.
Важливо! Якщо ви не дочекалися співробітників ЖЕКу, то складайте акт самостійно з залученням кількох свідків події. Без цього документа, складеного в день, коли сусіди затопили квартиру, або, в крайньому випадку, на наступний день неможливо відстояти свої права в суді на відшкодування збитку. Про факт відсутності викликаних представників ЖЕКу на місці події необхідно обов'язково вказати в акті.
Друга дія або досудове врегулювання:
Отже у вас на руках є факт фіксації пошкодження вашого майна (акт) в результаті затоплення квартири, тому ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.
Третя дія або судове врегулювання:
Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при залитті квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При зверненні до суду Вам необхідно буде:
- написати позовну заяву (згідно ст. 119 Цивільно-процесуального кодексу України); до позовної заяви обов`язково додаються такі документи:
а) акт про затоплення квартири, бажано з інформацією про причини затоплення;
б) документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;
- сплатити державне мито (згідно ЗУ “Про державне мито”)
На думку деяких фахівців, ще до суду має сенс провести незалежну експертизу, за свій рахунок, яку необхідно замовити в організації, що спеціалізується на складанні проектно – кошторисної документації, яка має відповідну ліцензію. Але як показує практика, Вам краще вказати самому суму яку ви вважаєте отримати від позивача, оскільки проведення незалежної експертизи “дуже дороге задоволення”, а також інша сторона може бути не згодна з даним рішенням та в самому судовому засіданні заявити клопотання, щодо проведення незалежної експертизи назначеною судом. Якщо така експертиза буде призначена судом, її висновки будуть мати для суду набагато більшу силу і витрати понесені на “досудову” експертизу можуть виявитися безглуздими.
Крім того, згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
В п. 3 ч. 2 ст 23 ЦК України вказано, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна
Цивільний кодекс України містить вказівку на те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Але в той же час законодавець не дає чіткої відповіді, які обставини є істотними, і це, у свою чергу, призводить до того, що суди в одних і тих же справах визначають різний розмір компенсації завданої шкоди. У п. 9 постанови Пленуму ВСУ N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин... Також судами враховуються такі критерії, умови, які впливають на розмір компенсації: вік потерпілого, його матеріальне становище, об'єктивні фактори, рівень доходів на теперішній час та інші.
