Оформлення спадщини на земельний пай

Нормативна база

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-IV
2. Земельний кодекс України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ

Загальні положення

Земельна частка (пай) — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Черги спадкування

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг, і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.

5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого степеня споріднення.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він оголошується померлим не заявив про відмову від неї.

Обов'язкова частка

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Порядок оформлення земельного паю

Для того, щоб оформити право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, спадкоємцю необхідно здійснити наступні дії:

Подати державному або приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Дана заява є необхідною лише в тому випадку, якщо спадкоємець постійно не проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини.

Місцем відкриття спадщини вважається останнє місце проживання померлого. Якщо таке місце проживання невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.

Оформити право власності на земельну ділянку в порядку спадкування можливе лише у разі, якщо право власності на неї було оформлено спадкодавцем належним чином, іншими словами, - є документ, який підтверджує зазначене право власності.

Часто трапляється, що рішення про приватизацію земельної ділянки прийнято, але спадкодавець оформити відповідний державний акт або свідоцтво про право власності не встиг. У такому випадку спадкоємцеві необхідно звернутись до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування.

Цивільний кодекс України встановлює 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Такий строк обраховується з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він оголошується померлим.

На практиці часто трапляються випадки, коли спадкоємці пропускають зазначений 6-місячний строк. У таких випадках для поновлення даного строку необхідно звернутись з позовною заявою до суду за місцем відкриття спадщини, в якій навести причини пропущення строку.

Після спливу 6-місячного строку з дня смерті спадкодавця, необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину.

До даної заяви необхідно додати наступні документи:

- свідоцтво про смерть спадкодавця (видається відділом РАЦСу на підставі лікарської довідки про смерть);

- документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);

- оригінал документів, які підтверджують факт володіння спадкодавцем паєм (державний акт право власності на земельну ділянку, що спадкується, або сертифікат);

- довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю), яка видається підрозділами Держгеокадастру або експертно-ринкову оцінку, яка виготовляється сертифікованими суб'єктами оціночної діяльності;

- витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.

Нотаріус зобов'язаний зареєструвати право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.

Отримання кадастрового номеру та виготовлення технічної документації

Частим випадком є коли державний акт на ім'я померлого виданий, але кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний. На жаль, буває й таке, що кадастровий номер в наявності є, але відомості про земельну ділянку в електронній системі Державного земельного кадастру відсутні. Якщо все у порядку, дії, передбачені нижче, слід пропустити. Якщо ж ні, необхідно:

Замовити у землевпорядної організації виготовлення технічної документації з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Щоб знайти таку організацію необхідно звернутися до сусідів чи знайомих, які вже оформили документи на землю, та запитати їх, яка організація виконувала роботу для них; звернутися до місцевої ради — як правило, на території сільської чи міської ради працюють декілька землевпорядних організацій; звернутися до районного (міського) відділу (управління) Держгеокадастру України та дізнатися, які організації працюють на території району або населеного пункту; здійснити пошук в мережі Інтернет.

Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника.

Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру (“Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників”). Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде.

Складання технічної документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати та скласти кадастровий план земельної ділянки. При потребі, землевпорядник відновить межові знаки. Це необхідно для того щоб внести відомості про Вашу земельну ділянку до Державного земельного кадастру. У подальшому це дозволить державним органам, за необхідності, відновлювати межі ділянки. Технічна документація буде виконана у паперовій формі та у формі електронного файлу.

Домовтесь з землевпорядною організацією про вартість, строки виконання робіт та укладіть відповідний договір.

Будьте уважні при укладенні договору!
Обов'язково повністю прочитайте проект договору, а якщо якісь із його умов є незрозумілими — зверніться по допомогу до юристів (або інших фахівців). Зверніть увагу на те, щоб в договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Строк виконання робіт відповідно до законодавства не може перевищувати 6 місяців.

Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.

Вимагайте від землевпорядної організації надання примірника виготовленої землевпорядної документації у паперовій формі. У разі виникнення спору щодо меж земельної ділянки у суді, вона буде слугувати доказом.

Земельний кодекс України встановлює обов'язковість погодження меж земельної ділянки із власниками та користувачами суміжних ділянок при проведенні кадастрових зйомок. Проте це не означає, що сусід може безпідставно відмовити у такому погодженні, вимагаючи перенесення межі на свою користь. Всі свої вимоги він має аргументувати і підтвердити документально.
Доказами знаходження межі земельної ділянки у певному місці можуть слугувати державний акт на право власності на земельну ділянку сусіда, матеріали інвентаризації земель, дані БТІ тощо. А не підкріплену доказами відмову можна скаржити у судовому порядку.

Ініціювати процедуру державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та у результаті — отримати Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для цього слід звернутись до територіального органу Держгеокадастру в районі (місті).

Спадкування паю, що знаходиться в оренді

Згідно із законодавством, зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі.
Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір. Якщо, звичайно, в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати виписку з Державного земельного кадастру.

Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку.
Якщо новий власник хоче внести зміни до пунктів про умови оренди (наприклад, орендної плати) до закінчення терміну дії старого договору, укладеного орендарем з попереднім власником, то це робиться в судовому порядку.