Особливості державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативні документи

Загальні положення щодо реєстрації права власності на нерухоме майно у порядку спадкування

Відповідно до ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України “Про нотаріат” 02.09.1993 № 3425-XII нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при:

  • видачі свідоцтва про право на спадщину за законом - перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
  • видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом - перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Поширеними є випадки, коли до складу спадщини входить нерухоме майно, право власності на яке спадкодавцем було набуто за життя, але не було зареєстроване належним чином.

Пунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (атверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595) встановлено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
В пункті 3 глави 7 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України йдеться про випадки коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Статтею 182 Цивільного кодексу України /Державна реєстрація прав на нерухомість/ (далі — ЦК України) встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 2 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 р. № 1952-IV (надалі, - Закон № 1952-IV) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частина 4 статті 3 Закону № 1952-IV містить припис стосовно того, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Частиною 3 статті 3 Закону № 1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 25 грудня 2015 р. N 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 553) затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пунктом 66 якого передбачено можливість державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця.

Вказаним пунктом визначено, що державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

До кого звернутись для державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса (абз. 1 п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя (ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV).

У разі коли нерухоме майно розташоване в межах декількох територій - Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва чи м. Севастополя, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником (п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Субєктами державної реєстрації прав, відповідно до ст. 6 Закону № 1952-IV є:

  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (в разі прийняття радою такого рішення, крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення);
  • акредитовані суб'єкти.

Нотаріус є державним реєстратором (п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV).

Довідатись про місцезнаходження субєктів державної реєстрації прав в кожній області можна звернувшись до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у кожній області - http://ddr.minjust.gov.ua/uk/6b2e6b3b588376ac43b6eaec76ea26a2/regiony/.
Про контактні дані і місцезнаходження нотаріусів можна довідатись в Єдиному реєстрі нотаріусів України - http://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця

Пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються:

  • документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону № 1952-IV та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;
  • витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;
  • документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Строки державної реєстрації прав, плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав

Строки державної реєстрації прав

Державна реєстрація права власності проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав (ст. 19 Закону № 1952-IV).

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав (ст. 19 Закону № 1952-IV).

Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій

Згідно пункту 1 ч. 8 ст. 34 Закону № 1952-IV фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом, звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав.

Крім цього, згідно п.п. 2-9 ч. 8 ст. 34 Закону № 1952-IV звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:

  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • особи з інвалідністю I та II груп;
  • Національний банк України;
  • органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
  • інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб'єкта державної реєстрації прав.


У разі, якщо державна реєстрація права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону № 1952-IV, особи, визначені пунктами 1 - 9 цієї частини, не звільняються від сплати адміністративного збору (абз. 11 ч. 8 ст. 34 Закону № 1952-IV).
В такому разі, розмір плати (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав становить:

  • 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
  • 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
  • 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Особливості_державної_реєстрації_права_власності_спадкодавця_за_заявою_спадкоємця&oldid=7891