Пропаганда війни: поняття та форми
Нормативна база
Поняття
Відповідно до статті 436 Кримінального кодексу України пропаганда війни - публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Воєнний конфлікт - це форма міждержавного конфлікту, що характеризується таким зіткненням інтересів протиборчих сторін, які для досягнення своїх цілей використовують із різним ступенем обмеження воєнні засоби
Публічність закликів передбачає, що вони та форма їх прояву розраховані на обов'язкове сприйняття іншими особами. Такі заклики можуть бути здійснені в кількох формах: при безпосередній присутності третіх осіб (особистий виступ перед аудиторією тощо), із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню).
Розповсюдження матеріалів - це дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома невизначеної кількості або певного кола осіб. Воно може здійснюватися шляхом підкидання листівок до поштових скриньок, розклеювання їх на дошках для оголошень тощо.
Об'єкт
Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини у сфері охорони миру та мирного співіснування держав, їх взаємовигідної співпраці, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.
Предмет
Предмет злочину — матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації).
Об'єктивна сторона
Об'єктивна сторона злочину характеризується діями у трьох формах:
- публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту;
- виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту;
- розповсюдження таких матеріалів.
Визначення агресії дано у резолюції XXIX сесії Генеральної Асамблеї 00Н від 14 грудня 1974 р. Під агресією слід розуміти застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що несумісний зі Статутом 00Н. Свідченням агресії, як правило, є таке застосування збройн их сил державою першою. Встановлення наявності акту агресії входить до повноважень Ради Безпеки О ОН. Про поняття публічні заклики, розповсюдження матеріалів і виготовлення матеріалів див. коментар, відповідно, до ст. ст. 109 і 295. оскільки цей злочин є міжнародним, а об'єктом його є мир у всьому світі, особа має нести відповідальність за ст. 436 за пропаганду агресивної війни або воєнного конфлікту як між Україною та іншою державою, так і між третіми державами. Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами актів агресії, які відрізняються між собою, зокрема, масштабами дій, і передбачають застосування державою чи від її імені збройних сил першою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави або народу (нації). При цьому будь-який спір, що виникає між двома державами і викликає введення в дію збройних сил, є воєнним (збройним) конфліктом, незалежно від його тривалості, наслідків чи факту заперечення однією із сторін наявності стану війни. Актом збройної агресії можуть бути визнані: вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави або будьяка військова окупація, у т.ч. тимчасового характеру, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи частини ЇЇ; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів, берегів або територіальних вод держави збройними силами іншої держави; напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морські чи повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою останньої, на порушення умов їх перебування, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на цій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією (іншою) державою для вчинення акту агресії проти третьої держави; заслання державою або від п імені збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, котрі мають настільки серйозний характер, що це рівносильне переліченим вище актам тощо. Метою агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту.
Суб'єкт
Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна фізична особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. При цьому винний бажає нав'язати певному колу осіб думку про необхідність агресивної війни чи розв'язування воєнного конфлікту. Не обов'язково, щоб винний сам вважав агресивну війну чи розв'язування воєнного конфлікту необхідними.
