Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Порядок та строк оскарження рішення про звільнення

Працівник може звернутися з позовною заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу (зразок позовної заяви) до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством, в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (стаття 233 КЗпП України).
У разі пропуску з поважних причин місячного строку, встановленого для подання позовної заяви про поновлення на роботі, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити цей строк (стаття 234 КЗпП України).

Вартість

Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).

Відшкодування моральної шкоди

Hезаконно звільнений працівник у судовому порядку може вимагати відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (стаття 237¹ КЗпП України).

Строк виконання рішення про поновлення на роботі

Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується невідкладно (частина сьома статті 235 КЗпП України та частина перша статті 65 Закону України «Про виконавче провадження»).

Дата поновлення на роботі

Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення.

Коли рішення про поновлення на роботі вважається виконаним

Рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника (частина друга статті 65 Закону України «Про виконавче провадження», абзац перший пункту 34 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9).
Наказ про поновлення працівника на роботі повинен містити пункти про:

  • скасування наказу про звільнення;
  • поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення;
  • виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Який запис робиться в трудовій книжці працівника, поновленого на роботі

Після видання власником або уповноваженим ним органом наказу про поновлення на роботі вносяться зміни до трудової книжки працівника, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким–то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі.
При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається «Дублікат» трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним (пункт 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110).

Виплата працівникові середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника суд за позовом такого працівника виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).
Час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 9 Закону України «Про відпустки»).

Обчислення середнього заробітку у випадку вимушеного прогулу

Середньомісячна заробітна плата, зокрема у випадку вимушеного прогулу, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення на роботі

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. (стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Особливі випадки: ліквідація підприємства, установи, організації

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу (частини друга статті 235 КЗпП України). Одночасно суд визначає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації (стаття 240¹ КЗпП України, абзац третій пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9).
Якщо ж на день прийняття судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника процедуру ліквідації підприємства, установи, організації розпочато, але ще не завершено, на вказане підприємство, установу, організацію покладається обов’язок поновлення на роботі такого працівника та здійснення на його користь визначених законодавством виплат.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Поновлення_на_роботі_незаконно_звільненого_працівника&oldid=7164